Битва за Київ (2022)

Озброєні мирні жителі в Києві, 25 лютого

Вранці 25 лютого троє російських диверсантів, одягнених як українські солдати, увійшли в Оболонський район. Цей північний район становить близько 6 miles (9,7 km) від будівлі Верховної Ради, де проходять засідання.[2][3] Українські силовики знищили цих диверсантів.[4][5] Згодом, вранці над містом було збито український винищувач Су-27, який врізався у житловий будинок.[6]

Протягом дня стрілянина була чутна по кількох районах міста; Українські чиновники назвали стрілянину в результаті зіткнень з російськими військами.[7][8]

Мер Києва Віталій Кличко пообіцяв взяти в руки зброю і воювати. Такі ж настрої висловив і його брат Володимир Кличко, який прийшов до резервістів місяцями раніше.[9]

Російські збройні сили закріпилися в аеропорту Антонова, який розташований у передмісті Києва в Гостомелі. У рамках битви за аеропорт Антонова управління аеропортом двічі переходило з рук.[10] Президент України Володимир Зеленський закликав киян відповісти на штурм Росії коктейлями Молотова.[11][12] 18 000 гармат було розподілено між громадянами. Також активізовано українські війська територіальної оборони, які зазвичай утримуються в резерві.[13]

У ніч на 25 лютого у Києві велася сильна стрілянина. Українські збройні сили стверджують, що вбили близько 60 російських диверсантів.[14]

Вранці 26 лютого російська артилерія обстрілювала місто більше 30 хвилин.[15] Одночасно українські війська відбили атаку на електростанцію у північно-східному районі Троєщини; BBC припустила, що напад міг бути «намаганням позбавити місто електроенергії».[16] Запеклі бої відбулися і біля Київського зоопарку в центральному мікрорайоні Шулявка, де українські війська захищали військову базу на проспекті Перемоги.[17] Бої відбувалися і на інших вулицях Києва. Мешканців попередили уникати вікон та балконів.[16]

За словами Зеленського, українським силам вдалося відбити наступ росіян і продовжити утримувати місто та навколишні великі міста. Комендантську годину продовжили з 17:00 до 8:00, а порушників мали вважатися частиною «російських диверсійно-розвідувальних груп».[18]

За даними британського міністерства оборони, основна частина російських військ становила 19 miles (31 km) від центру Києва.[19]

Відповідальними за мобілізацію добровольців є війська територіальної оборони України. Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський заявив, що волонтерам у Києві передали понад 25 тисяч автоматів, близько 10 мільйонів куль, а також гранатометів і систем залпового вогню.[20]

Рано вранці 27 лютого у Києві відбулися сутички з російськими диверсантами. Місцеві чиновники стверджували, що до ранку Київ залишився повністю під контролем українських військ.[21] Увечері 27 лютого Associated Press повідомило, що Кличко заявив, що місто оточене.[22] Однак згодом речник Кличка заявив The Kyiv Independent, що мер висловився не так, і що повідомлення про оточення Києва були неправдивими.[23]

Пізніше того ж ранку у дворі 16-поверхового будинку на Троєщині впала та вибухнула ракета, внаслідок чого загорілося 7 автомобілів.[24] За словами українських офіційних осіб, ракету випустив російський стратегічний бомбардувальник  з Білорусі.[25][26]

У ніч на 27 лютого російська колона спробувала створити базу в Сирецькому метро, що призвело до смертельної сутички з українськими солдатами. Російські військові також обстріляли український військовий автобус, внаслідок чого невідома кількість втрат.[27]

Нова хвиля російських військ просунулася до міста, але прямих боїв мало,[28] і того дня по Києву було випущено лише три ракети.[29] Супутникові знімки, зроблені Maxar Technologies, зафіксували довгу колону російської техніки, яка прямувала до Києва на південь уздовж 64 kilometres (40 mi) довге шосе, що наближається до Києва з півночі, і становило приблизно 24 miles (39 km) від центру Києва.[30][31][32] Українська влада застрелила ізраїльсько-українського громадянина, якого прийняла за чеченського військовослужбовця російської армії.[33][34][35]

Міністерство оборони Росії попередило мирних жителів про те, що вони мають намір обстрілювати українські передавальні об'єкти навколо Києва, і що всі прилеглі жителі мають покинути цей район. Тієї ночі російські ракети були випущені по військовій базі в Броварах, що спричинило масову пожежу.[36][37]

У Києві під час обстрілів зруйнована будівля

Російські війська бомбардували Київську телевежу, перервали телевізійне мовлення та загинули п'ятеро людей.[38][39] Міністерство закордонних справ України засудило авіаудар.[40] Меморіальний центр Голокосту в Бабиному Яру підтвердив повідомлення про те, що друга ракета випадково влучила в сусідній меморіал різанини в Бабиному Яру.[41][39][42]