Блистова (Менський район)

Село розташоване в долині річки Десни за 60 км від обласного центру Чернігів та за 28 км від районного центру Мена.

На західній стороні від села протікає річка Пулка, права притока Десни. Неподалік від села розташовані гідрологічні заказники — «Блистовське» та «Конохове».

Початок села Блистова має дуже глибоке коріння. Люди тут селились ще в епоху кам'яної доби, про що свідчать знайдені на території села кам'яні сокири, молотки та інші знаряддя праці. На околицях знайдено три поселення неоліту (V—IV тис. до н. е.), одне поселення бронзи (II тис. до н. е.) і одне раннє слов'янське (III—V ст).

Тисячі років тому наші пращури сіверяни будували житло біля річок, де знаходили собі найкращі умови для існування. Вони займалися рибальством, тваринництвом, хліборобством, організовували територіальні общини. Для захисту від набігів ворожих племен кочівників, вони огороджували свої поселення високим частоколом та обкопували глибоким ровом. Такі поселення мали назву «город». Всі історичні події того часу тримались лише на усних переказах. Писемність почала зароджуватись тільки в ІХ ст.

В 1802 р. у I стані Сосницького повіту, утворена Блиставська волость до складу якої входили населені пункти: Блистова (центр), Бірківка, Воловиця, Осьмаки, Ушня, хут. Ольходорф. Волостною головою у 1872 р. був І. Моренець.

У 1818 р. приміщення церкви було перенесене на 50 метрів у глибину погосту, де побудовано нову культову споруду з дерев'яного матеріалу. В 1894–1897 рр. на цьому ж погості було побудоване з цегли велике висотне приміщення церкви Різдва Богородиці.

У 1935 р. два куполи церкви були знесені, а в самому приміщенні розташувалися сільський клуб, бібліотека і спортивний зал середньої школи. В 1992 році будівлю було повернуто для свого первісного призначення. Нині в ній знаходиться церква Різдва Богородиці.

У другій половині XIX ст. населення села ділилося на дві громади: козаків і селян.

У 1866 р. в Блистові налічувалося 193 двори і проживало 1476 чоловік. У 1897 р. — 375 дворів і 2932 жителі. Щорічно відбувалося два ярмарки на рік.

В XVII–XIX ст. на території села був винокурний завод поміщиків. На ньому працювало від 50 до 80 робітників. Завод було ліквідовано в 1856 р.

В XVII–XVIII ст. в урочищі «Галків гай» знаходився цегельний завод, а в кінці XIX і на початку ХХ ст. такий же завод був в урочищі «Березовиця».

Основним заняттям населення було хліборобство, тваринництво і почасти риболовство та бджільництво. Безземелля змушувало селян-бідняків шукати землю для праці далеко за межами Чернігівщини і навіть України.

Так відоме велике переселення блистівчан у 1886–1892 рр., коли понад 100 дворів переселилося на вільні землі Далекого Сходу в Приамурський край, де вони стали одними із засновників міст і сіл (Спаськ, Воскресенка, Чернігівка). Багато жителів села переселилося в Середню Азію, на Кубань і на Кавказ. Частина населення їздила на заробітки в німецькі колонії, що знаходилися в Таврії.

Великим злом для жителів Блистови були неврожаї й посухи. Особливо відомий «чорний 1872 рік», коли перший дощ випав у районі села тільки на церковне свято «Іллю» (2 серпня). На цей час навіть листя на деревах почали сохнути". Весь хліб на полях загинув, урожай дала тільки пізня гречка, яка почасти і врятувала переважну більшість населення від смерті.

Крім того, народне горе посилювали часті пожежі. Так, тільки в одному 1882 р. пожежею було знищено 125 будівель. Для врятування від голодної смерті в селі існували два великих хлібозапасних магазини. В них жителі зберігали хліб на випадок неврожаю або пожежі. Ці магазини були ліквідовані в 1905–1907 рр.

У 1860 р. в селі була відкрита перша церковноприходська школа грамоти. Знаходилася вона на кухні в дяка Л. С. Карасика-Світлицького. В 1879 р. була відкрита земська народна початкова сільська школа з трирічним курсом навчання. Для цього було спеціально збудовано невелике приміщення.

В 1898–1899 рр. побудовано з цегли нову школу на два класних приміщення з двома квартирами для учителів. З 1900 р. школа стала з чотирирічним курсом навчання. У цьому ж році було відкрито медичний пункт, а в 1902 р. почав діяти перший кооперативний магазин товариства споживачів.

В період 1905–1907 рр. активну агітаційну роботу під лозунгом «Геть самодержавство!» вели місцеві жителі В'ялько, Кононевич, Картун, Федим, Єременко, які мали зв"язок із нелегальною організацією робітників.

Активну агітаційну і роз'яснювальну роботу також вів учень Ніжинського технічного училища Осипець, за що згодом виключений із навчального закладу. Світлим променем у житті блистівчан у революційні роки був народник, друг М. В. Лисенка, вчитель Й. Г. Турченко. Сам родом із Києва він мав зв"язок із київською організацією народників і постійно інформував жителів села про хід революційних подій у Росії.

За відомостями Чернігівського губернського статистичного бюро 1917 р. в селі налічувалося 604 двори і проживало близько 4000 чоловік. Громада козаків становила близько 500 дворів, селян — близько 100. У володінні сімей поміщиків знаходилося 2200 га землі, козаків — 1500, селян — 150, інших — 120 га.

На фронтах Німецько-радянської війни боролися з ворогом 583 жителі села, із них 238 удостоєні орденів і медалей, 356 загинули. В 1950 р. три господарства, що існували в селі об'єдналися в колгосп імені Щорса.

В 1988 році був створений підрядний колектив на орендній основі із числа 14 механізаторів, які вирощували всі сільськогосподарські культури на так званих «стольненських дачах». А це 1048 гектарів ріллі і 200 — луків. Ланковим орендної ланки колгоспу імені Щорса був Анатолій Гнатович Боюн.

В листопаді 1992 р. колгосп було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство, а в березні 2000 р., у результаті реформування сільськогосподарського виробництва, на базі КСП в Блистові організовуються два товариства з обмеженою відповідальністю «Блистівське» та імені Щорса.

Кооперативи мають у користуванні 1284 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 640 га орної землі. Господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, картоплі, у тваринництві переважає м"ясо-молочний напрямок.

На території села створено і діє селянсько-фермерське господарство, у користуванні якого знаходиться 11 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 8 га орної землі.

У Блистові є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (187 учнів і 23 учителі), клуб на 200 місць, дві бібліотеки (книжковий фонд 31 тисяча примірників), фельдшерсько-акушерський пункт, три магазини, кафе, заготівельний пункт, їдальня, відділення зв"язку, ощадна каса.

На честь воїнів-односельців, які віддали своє життя в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників в роки Другої Світової війни, споруджено обеліск, а на могилі радянських воїнів, що загинули під час визволення села — пам'ятник. У

В фондах Державного архіву Чернігівської області зберігаються метричні книги та сповідні розписи, що велись Різдво-Богородицькою церквою починаючи з 1745 року

Ось перелік за роками сповідних розписів: 1745, 1754, 1761, 1763, 1770, 1775, 1778, 1779, 1781, 1787, 1789, 1894, 1801 та 1830. В цих документах міститься інформація у вигляді перепису населення села Блистови: склад сім'ї священника, повні імена жителів села, їх дітей, дворових (слуг), посполитих (бідних селян). Навпроти кожного імені вказувались вік особи та позначка про участь у сповіді. Пізніше церква вела метричні книги. Вони поділяются на три частини: народження, одруження, смерть. В книгах про народження вказувались імена батька і матері, ім'я новонародженого, статус батьків (більшість блистовчан були козаками і православними), дата хрещення, а також імена восприємників (хрещених батьків). В книгах про одруження писали повні імена молодих, їх вік, статус, імена поручителів. В книгах смерті писали ім'я померлого, вік, від чого помер (вказувались дитячі хвороби, нещасні випадки, утоплення, пожежі та ін.) та на якому кладовищі похований.

Ось перелік за роками метричних книг: 1833-1835 рр, 1838-1843 рр, 1872-1927 рр. Деякі частково пошкоджені або відсутні. Конкретні роки краще уточнювати на місці.

Так як формування архівного фонду постійно триває, то з часом можлива поява і книг по інших роках.

В 1858 р. місцева козацька громада складалася з 1390 осіб, які належали до таких родів: Андрушка, Бредюк, Василенко, Ведмідь, Веребей, Гальчук, Ганчар, Головач, Гринько, Гур'єв, Гутор, Дохлик, Дудка, Жук, Загалець, Зінченко, Зінчук, Зюба, Іванищ, Іванищ-Щербина, Ільченко, Картун, Коваленко, Конах, Кононевич, Корень, Кривченко, Лаба, Лисиця, Луговський, Лях, Лящинський, Малай, Маренець, Марченко, Медун, Мишастий, Мякота, Нагиба, Нестеренко, Никон, Осипець, Отрошко, Пилипенко, Пятикоп, Савченко, Саповський, Сердюк, Силка (?), Сироїд, Тишкевич, Федаш, Цибулька, Черняг, Чудовський, Шекут, Шепелев, Шепіль, Шийка, Шинкаренко, Шкіра, Шупик.

Уродженцями Блистови є:

• Т. С. Корінь (1883 — † 1930) — чемпіон 1912 року з вільної боротьби;
• О. М. Лук'янова (Лисиця) (нар. 1922) — доктор медичних наук, заслужений діяч науки;
• М. В. Марченко (нар. 1954 р.) — видатний український музикант
• М. І. Мацуєв (1894 — † 1975) — відомий бібліограф і літературознавець;
• М. А. Мишастий (1890 — † 1978) — самодіяльний композитор, фольклорист і етнограф;

Деякий час у селі проживав відомий народний музикант і лірник А. Р. Гребень.

Станом на 01.01.2001 року в селі нараховувалось 662 двори і проживало 1254 особи.

У селі дуже багато коней. Ще у 2005 році тут було близько 300 коней.[2]

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К., 1990. — С. 73.
• Село Блистова в матеріалах "Генерального опису Лівобережної України (1765—1769 рр.)" : [Мен. р-н Чернігів. обл.] / упоряд.: Д. Казіміров, С. Токарєв ; [відп. ред. С. Павленко]. — Чернігів : Лозовий В. М., 2017. — 95 с. — Бібліогр. в підрядк. прим. — Імен. покажч.: с. 88—93. — Геогр. покажч.: с. 94. — ISBN 978-617-7423-08-8
• Список козацьких родів Сосницького повіту. Частина І. Ревізькі сказки 1858 року. Зошит 1. Містечки Синявка, Стольне і села (Держархів Чернігівської обл., ф. 1011, оп. 1, спр. 90) / Уклав Є. Чернецький. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2010. — 40 с.

• Село Блистова на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Історія села на сайті Менської РДА^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• В. П. Коваленко. БЛЕСТОВИТ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 301. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.