Богдеско Ілля Трохимович
Ілля Трохимович Богде́ско (нар. 20 квітня 1923, Бутучани — пом. 29 березня 2010, Санкт-Петербург) — молдовський графік і живописець; член Спілки художників СРСР та Спілки художників Молдавії, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1975 року і дійсний член з 1988 року, професор з 1986 року[2].
Богдеско Ілля Трохимович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Илья Трофимович Богдеско | ||||
| ||||
Народження |
20 квітня 1923[1] Бутучани | |||
Смерть | 29 березня 2010 (86 років) або 30 березня 2010 (86 років) | |||
Санкт-Петербург, Росія | ||||
Поховання | Saint Petersburg crematoriumd | |||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Vyatka School of Artsd і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Sergey Priselkovd, Konstantin Ivanovich Rudakovd, Mikhail Taranovd і Gennady Yepifanovd | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 20 квітня 1923 року в селі Бутучанах (тепер Рибницький район, Молдова). У 1938—1941 роках навчався в Кіровському художньому училищі. У 1942 році працював учителем креслення, малювання, російської мови і літературного читання в середній школі села Ніколаєвого Нагорського району Кіровської області[2]. У 1942—1945 роках брав участь у німецько-радянській війні[3]. У 1945—1951 роказ навчався на графічному факультеті Ленінградського художнього інституту живопису, скульптури і архітектури імені Іллі Рєпіна у Сергія Присєлкова і Костянтина Рудакова, Генадія Епіфанова. Дипломна робота — ілюстрації до повісті Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок» (Музей Російської академії мистецтв, Санкт-Петербург; керівник Михайло Таранов). У 1952 році працював викладачем в Саратовському художньому училищі[2].
1953 року жив і працював в Кишиневі. У 1961—1963 роках — головний художник видавництва «Картя Молдовеняскэ»[2]. Член КПРС з 1968 року. З 1972 року — секретар правління Спілки художників СРСР і голова правління Спілки художників Молавської РСР (переобирався у 1976 і 1979 роках). Обирався депутатом Верховної Ради Молдавської РСР 9 і 10 скликань. Був членом Головної редакції Молдавської радянської енциклопедії[4].
З 1992 року жив у Санкт-Петербурзі. Керівник графічної майстерні Російської академії мистецтв з 2002 року[2]. Помер у Санкт-Петербурзі 29 березня 2010 року. Похований на кладовищі Санкт-Петербурзького крематорію.
Творчість
- ілюстрацій до книг:
- повісті «Сорочинський ярмарок» Миколи Гоголя (туш, перо, пензель, 1951; дипломна робота);
- «Оповідання і казки» Дмитра Маміна-Сибіряка (1952 і 1957);
- «Біля багаття» В. Селівестрової (1954);
- «Сяйво базальтових гір» Федора Кабаріна (1956);
- поеми «Цигани» Олександра Пушкіна (чорна акварель, 1956);
- «Фараон» Болеслава Пруса (1958);
- 4-ри томної збірки творів Васіле Александрі (1958—1959);
- роману «Російський ліс» Леоніда Леонова (1961, туш, пензель, перо);
- народної казки «Гаманець з двома грошами» Йона Крянге (1962 і 1976, туш, пензель);
- «Ті кого ми любимо — живуть» Віктора Шевелова (1964);
- молдавської народної балади «Міоріца» (акварель, темпера, 1967 і 1970);
- балади «Кодрян» (1969);
- «Вибране» Константина Негруцці (1972);
- памфлета «Похвала глупоті» Еразма Роттердамського (1975);
- «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта (1978);
- «Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса (33 ілюстрації);
- каліграфічних композицій в різних видах прикладної графіки;
- монументальнгого розпису «Гостинна Молдавія» в Будинку культури села Кіцкани (1968, у співавторстві з Леонідом Беляєвим)[5].
Разом з художником Оскаром Качаровим написав картини:
- «Дорогами старої Бессарабії» («На заробітки», 1953—1954);
- «Здрастуй, степ!» (1957).
В станковій графіці виконав роботи:
- «Тіні минулого» (1954, серія сатиричних малюнків; чорна акварель);
- серія фестивальних замальовок (1957, картон; Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдова);
- «На Шостому Всесвітньому…» (1958, акварель, картон, туш);
- «По Китаю» (1958, серія; туш, ксилографія);
- «Мати» (1961, кольорова ліногравюра);
- «Моя Батьківщина» (1961—1963, серія кольорових ліногравюр);
- «Пісня» (1963, кольорова ліногравюра);
- «Сім'я» (1964, картон).
Брав участь у мистецьких виставках з 1942 року. Перша виставка відбулася у місті Кірові, виставлявся в Одесі (1961), Москві (1962). За кордом твори художника експонувалися у Китаї (1954), Болгарії (1960) та інших країнах.
Відзнаки
- Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР з 1960 року;
- Народний художник СРСР з 1963 року;
- Державна премія Молдавської РСР (1966; за серію ліногравюр «Моя Батьківщина», «Пісня», «Призив», за малюнок «Протест» і ілюстрації до книги Йона Крянге «Гаманець з двома грошами»);
- Золоті медаді Академії мистецтв СРСР (1969; за фреску в Кіцканському будинку культури);
- Золота і бронзова медалі на міжнародних виставках в Лейпцигу і Москві (1973, 1975; за роботи в галузі книжкової графіки);
- Бронзова медаль Міжнародної виставки в Москві «Книга-75» (1975; за ілюстрації і художнє оформлення молдавської балади «Кодрян»)[2];
- Диплом імені Івана Федорова на Всесоюзному конкурсі «Мистецтво книги» (1980; за ілюстрації до роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера»)[2];
- Дипломи I, II, III ступеня на всесоюзних конкурсах книги;
- Почесні грамоти Президії Верховної Ради Молдавської РСР;
Примітки
- Богдеско Илья Трофимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Сайт Наталії Олексіївни Васильєвої.(рос.)
- Пам'ять народа.(рос.)
- Энциклопедия виноградарства / главный редактор А. И. Тимуш. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. (рос.)
- Державна служба з культури та історичної спадщини ПМР.(рос.)
Література
- Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 431. (рос.);
- Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Советская энциклопедия. Москва. 1971. Том 3. сторінка 16(рос.);
- Богдеско Илья Трофимович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Советская Молдавия: краткая энциклопедия / главный редактор И. К. Вартичан. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 61. с. (рос.);
- Популярная художественная энциклопедия. Архитектура • Живопись • Скульптура • Графика • Декораивное искусство (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1986. Том 1. сторінки 86—87(рос.).