Богуслаєв Вячеслав Олександрович

Вячеслав Олександрович Богуслаєв
Народився 28 жовтня 1938(1938-10-28) (83 роки)
Уральськ, Казахська РСР, СРСР
Країна  СРСР Україна
Національність росіянин
Діяльність політик, промисловий інженер
Alma mater Національний університет «Запорізька політехніка» (1965)
Заклад Мотор Січ
Посада


Ступінь доктор технічних наук
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
У шлюбі з Олена Серафимівна
Діти Олександр
Нагороди

Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Автограф
Особ. сторінка boguslayev.com.ua

 Богуслаєв Вячеслав Олександрович у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
Народний депутат України
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012
Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Народний депутат України
8-го скликання
Воля народу 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Вячесла́в Олекса́ндрович Богусла́єв (нар. 28 жовтня 1938, Уральськ, Західно-Казахстанська область) — український політик, депутат 5-го, 6-го, 7-го та 8-го скликань Верховної Ради, доктор технічних наук, професор. Герой України.

До березня 2013 року — керівник ПАТ «Мотор Січ», власник 14,99% акцій компанії. Статки — 319 млн $ (2012). Розпорядженям Кабінету Міністрів України № 906-р від 2012 року отримав повноваження генерального конструктора із створення та модернізації вертолітної техніки.

Член правління Українського фонду культури. Академік АІНУ, Академії транспорту РФ, Академії наук авіації та повітроплавання.

Почесний доктор Міжнародної кадрової академії, почесний доктор Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», почесний професор .

Автор близько 100 наукових праць, винаходів.

Біографія

Народився 28 жовтня 1938 року в місті Уральськ, що в Західно-Казахстанській області Казахської РСР (нині місто Орал, Казахстан).

Освіта

З грудня 1961 до грудня 1965 навчався в Запорізькому машинобудівному інституті, факультет «Авіадвигуни», здобув фах за спеціальністю інженер-механік.

Кар'єра

Після Вишу повернувся до рідного Уральська де працював помічником машиніста на заводі ім. К. Ворошилова (нині «Зеніт»). Служив у війську, як строковик.

З вересня 1960 — слюсар авторемонтних майстерень. Уральськ.

З вересня 1961 до 1962 — слюсар, п/с 18, Запоріжжя.

З лютого 1966 до 1969 — інженер-конструктор Запорізький моторобудівний завод (нині входить до структури «Мотор Січ»). 19691973 — начальник відділу.

19731988 — директор на Волочиському машинобудівному заводі (нині входить до структури «Мотор Січ»).

З березня 1988 до 1991 — генеральний директор об'єднання заводів.

19911994 — генеральний директор підприємства «Мотор Січ». З червня 1994 до травня 2006 — голова правління, генеральний директор, ВАТ «Мотор Січ».

4 грудня 2012 року подав заяву на звільнення з посади голови ради директорів ПАТ «Мотор Січ», через неприпустимість сумісності з посадою народного депутата. 7 березня 2013 року заяву було задоволено. [1]

Політична діяльність

Президент міжрегіональної асоціації промисловців України (1992). Президент міської асоціації «Співдружність».

З серпня 1993 до 1994 — позаштатний радник 1-го Президента України Леоніда Кравчука.

У 1999 — довірена особа кандидати у Президенти України Леоніда Кучми у територіальному виборчому окрузі.

У 20042005 — довірена особа кандидата на Президента України Віктора Януковича.

В березні 1998 — був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 3 в списку. На час виборів: голова правління, генеральний директор АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), член Партії праці. Партія не здобула місць.

З квітня 2006 до листопада 2007 року Народний депутат України 5-го скликання від Партії регіонів, № 5 в списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Мотор Січ», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення оборони держави, оборонно-промислового комплексу, військового та військово-технічного співробітництва Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до листопада 2012 року від Партії регіонів, № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, від Партії регіонів. «За» 50,11%, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Заступник голови Комітету з питань промислової та інвестиційної політики (з грудня 2012).

Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, самовисування. На час виборів: народний депутат України. 53,74%. Член депутатської групи «Воля народу». Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчій округ № 77, Шевченківський район, частина Олександрівського району м. Запоріжжя)[2]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Сергію Штепі[3].

Родина

  • Богуслаєв Олександр Ілліч (нар.1907 пом.1988) — батько.
  • Анастасія Іванівна (нар.1914 пом.2012) — матір.
  • Олена Серафимівна (нар.1946) — дружина, матір сина. Пенсіонерка, в минулому вчитель російської мови та літератури. [4]
  • Олександр Вячеславович (нар.1978) — син. Інженер.

Проживає в селищі Сонячне Запорізького району Запорізької області.

Відзнаки

Почесний громадянин Запорізької області[9]. У 2009 році отримав звання одного із найкращих топ-менеджерів України за версією «ТОП-100. Найкращі топ-менеджери України».

Статки

Журнал «Forbes» 2012-го року оцінив статки червоного директора у 319 млн доларів, 24-е місце в Україні. [10]

Скандали

Один зі співавторів звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму щодо визнання Волинської трагедії геноцидом поляків. [11]

19 липня 2013 набуло поширення відео зняте в одному з московських нічних клубів інтернет каналом «В клубє», де 74-річний нардеп перебуває в компанії 21-літньої дівчини, котра поклала руку йому на геніталії. [4]

За матеріалами розслідування Bihus.info під час російсько-української війни ПАТ «Мотор Січ» через російські підприємства, якими володіє В'ячеслав Богуслаєв, попри заборону на експорт до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання з метою їх військового кінцевого використання Російською Федерацією, продовжує постачати деталі для літаків і вертольотів Збройних сил РФ.[12]

Примітки

  1. "Регіонал" Богуслаєв покинув "Мотор Січ", щоб не залишитись без мандата. Gazeta.ua. Газета по-українськи. 13 березня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
  2. Центральна виборча комісія
  3. Ексрегіонал Богуслаєв програв вибори весільному фотографу LB.ua (22 липня 2019)
  4. Молода незнайомка обмацала інтимне місце 74-річного "регіонала" Богуслаєва. Gazeta.ua. Газета по-українськи. 19 липня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
  5. Указ Президента України № 585/2013 від 28 жовтня 2013 року «Про нагородження В.Богуслаєва орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.
  6. Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України № 475/2009 від 23 червня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  8. Із зали засідань Президії НАН України: 7 липня 2021 року. Вісник Національної академії наук України (укр.) (9). 18 вересня 2021. с. 12–20. ISSN 2518-1203. Процитовано 5 жовтня 2021.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 1 листопада 2009.
  10. Мільйонери Forbes: олігархи, міністри, депутати та син Януковича. Економічна правда. Українська правда. 5 квітня 2012. Процитовано 2 вересня 2013.
  11. Звернення до польського Сейму по Волині підписали 119 регіоналів, 23 комуністи й 6 позафракційних. Укрінформ. 5 липня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
  12. “Мотор Січ” нардепа Богуслаєва постачає деталі для двигунів військовим РФ, працює у Криму і т.зв. ДНР
    Власники найкращого гандбольного клубу України фінансували «ДНР»?

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.