Богуслаєв Вячеслав Олександрович

Народився 28 жовтня 1938 року в місті Уральськ, що в Західно-Казахстанській області Казахської РСР (нині місто Орал, Казахстан).

З грудня 1961 до грудня 1965 навчався в Запорізькому машинобудівному інституті, факультет «Авіадвигуни», здобув фах за спеціальністю інженер-механік.

Після Вишу повернувся до рідного Уральська де працював помічником машиніста на заводі ім. К. Ворошилова (нині «Зеніт»). Служив у війську, як строковик.

З вересня 1960 — слюсар авторемонтних майстерень. Уральськ.

З вересня 1961 до 1962 — слюсар, п/с 18, Запоріжжя.

З лютого 1966 до 1969 — інженер-конструктор Запорізький моторобудівний завод (нині входить до структури «Мотор Січ»). 1969–1973 — начальник відділу.

1973–1988 — директор на Волочиському машинобудівному заводі (нині входить до структури «Мотор Січ»).

З березня 1988 до 1991 — генеральний директор об'єднання заводів.

1991–1994 — генеральний директор підприємства «Мотор Січ». З червня 1994 до травня 2006 — голова правління, генеральний директор, ВАТ «Мотор Січ».

4 грудня 2012 року подав заяву на звільнення з посади голови ради директорів ПАТ «Мотор Січ», через неприпустимість сумісності з посадою народного депутата. 7 березня 2013 року заяву було задоволено. [1]

Президент міжрегіональної асоціації промисловців України (1992). Президент міської асоціації «Співдружність».

З серпня 1993 до 1994 — позаштатний радник 1-го Президента України Леоніда Кравчука.

У 1999 — довірена особа кандидати у Президенти України Леоніда Кучми у територіальному виборчому окрузі.

У 2004–2005 — довірена особа кандидата на Президента України Віктора Януковича.

В березні 1998 — був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 3 в списку. На час виборів: голова правління, генеральний директор АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), член Партії праці. Партія не здобула місць.

З квітня 2006 до листопада 2007 року — Народний депутат України 5-го скликання від Партії регіонів, № 5 в списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Мотор Січ», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення оборони держави, оборонно-промислового комплексу, військового та військово-технічного співробітництва Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до листопада 2012 року від Партії регіонів, № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, від Партії регіонів. «За» 50,11%, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Заступник голови Комітету з питань промислової та інвестиційної політики (з грудня 2012).

Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, самовисування. На час виборів: народний депутат України. 53,74%. Член депутатської групи «Воля народу». Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчій округ № 77, Шевченківський район, частина Олександрівського району м. Запоріжжя)[2]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Сергію Штепі[3].

• Богуслаєв Олександр Ілліч (нар.1907 — пом.1988) — батько.
• Анастасія Іванівна (нар.1914 — пом.2012) — матір.
• Олена Серафимівна (нар.1946) — дружина, матір сина. Пенсіонерка, в минулому вчитель російської мови та літератури. [4]
• Олександр Вячеславович (нар.1978) — син. Інженер.

Проживає в селищі Сонячне Запорізького району Запорізької області.

• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), премії РМ СРСР. Ордени Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Почесна відзнака Президента України (09.1996), «За заслуги» II (08.1998), I ст. (09.1999).
• Герой України (з врученням ордена Держави, 19 січня 2000).
• Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (28 жовтня 2013) — за видатні особисті заслуги в галузі державного будівництва, вагомий внесок у розвиток вітчизняного промислового виробництва, зміцнення міжнародного авторитету України, багаторічну плідну законотворчу та громадсько-політичну діяльність[5]
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[6]
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (23 червня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина[7]
• звання «Почесний доктор Національної академії наук України» (2021) — за вагомий внесок у розвиток науки суспільний прогрес, забезпечення миру, взаєморозуміння й співробітництва між народами[8]
• Медалі: «За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», «Ветеран праці».

Почесний громадянин Запорізької області[9]. У 2009 році отримав звання одного із найкращих топ-менеджерів України за версією «ТОП-100. Найкращі топ-менеджери України».

Журнал «Forbes» 2012-го року оцінив статки червоного директора у 319 млн доларів, 24-е місце в Україні. [10]

Один зі співавторів звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму щодо визнання Волинської трагедії геноцидом поляків. [11]

19 липня 2013 набуло поширення відео зняте в одному з московських нічних клубів інтернет каналом «В клубє», де 74-річний нардеп перебуває в компанії 21-літньої дівчини, котра поклала руку йому на геніталії. [4]

За матеріалами розслідування Bihus.info під час російсько-української війни ПАТ «Мотор Січ» через російські підприємства, якими володіє В'ячеслав Богуслаєв, попри заборону на експорт до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання з метою їх військового кінцевого використання Російською Федерацією, продовжує постачати деталі для літаків і вертольотів Збройних сил РФ.[12]

• База даних «Дело»
• Вячеслав Богуслаев: В мире кризис, а мы отказываемся от российского рынка — это смешно (06.08.2014)