Бродець

Польською мовою згадується як Brodziec,[3] російською — як Бродецъ.[4]

Село розташоване на лівому березі річки Сирень (притока Горині), на півночі Дубровицького району, за 24 км від районного центру м. Дубровиця та 8 км від пункту контролю Городище — Столін на кордоні з Білоруссю. Через село пролягає автошлях Н25, який з'єднує село із райцентром.^{[джерело?]}

Площа села — 0,36 км².[1] Поблизу села — річка Горинь.[1]

Сусідні населені пункти:^{[джерело?]}

	Тумень	Городище	Смородськ
	Вербівка	𝒩	Удрицьк
		𝒲    'Бродець'    ℰ
		𝒮
	Людинь	Висоцьк	Хілін

Бродець на мапах

Бродець[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Бродець[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Бродець[ком. 3] на російській топографічній карті 1915 року (рос.)

Село вперше згадується 1596 року.[1]

До 1917 року входило до складу Російської імперії. У 1906 році фільварок Бродець входив до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[6][7]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[8] У 1921 році фільварок Бродець входив до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[9] У 1935 році хутір Бродець разом з міським селищем Висоцьк, селом Висоцьк, хуторами Чорновирка, Борек, Осов'я, Пасіка та фільвароком Висоцьк належало до громади Висоцьк гміни Висоцьк Поліського воєводства.[10] З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР.

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[11]

У 1947 році село Бродець разом з хуторами Гончариха та Котсчин підпорядковувалося Бродецькій сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[12]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[13] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][15] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 3,17 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 3,62 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 1,06 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 156 мбер, з якої: зовнішнього — 41 мбер, загальна від радіонуклідів — 115 мбер (з них Cs — 104 мбер).[16]

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 207 осіб.[2]

Станом на 1906 рік у фільварку Бродець був 1 двір та мешкало 32 особи.[4]

Станом на 10 вересня 1921 року на фільварку Бродець налічувалося 13 будинків та 67 мешканців, з них: 32 чоловіки та 35 жінок; 61 православний та 6 римо-католиків; 61 українець (русин) та 6 поляків.[3]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 290 осіб, з яких 143 чоловіки та 147 жінок.[17] На кінець 1993 року в селі мешкало 280 жителів, з них 62 — дітей.[16]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 263 особи.[18]

У селі працює Бродецький сільський клуб на 160 місць.[26]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

• 
  Річка Сирень поблизу села

• Цинкаловський О. Бродець // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 139.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бродець

• с. Бродець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.