Букреєв Борис Якович
Борис Якович Букреєв | |
---|---|
![]() | |
Ім'я при народженні | рос. Борис Яковлевич Букреев |
Народився |
25 серпня (6 вересня) 1859[1] або 1859[2] Льгов, Курська губернія, Російська імперія |
Помер |
2 жовтня 1962[3] Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна |
![]() |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | математика |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка і НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Ступінь | доктор фізико-математичних наук (1889) |
Науковий керівник | Лазар Фуксd[4] |
Аспіранти, докторанти | Філоненко-Бородіч Михайло Митрофанович і Kazimierz Abramowiczd |
Нагороди |
Букреєв Борис Якович (25 серпня (6 вересня) 1859[1] або 1859[2], Льгов, Курська губернія, Російська імперія — 2 жовтня 1962[3], Київ, Українська РСР, СРСР) — український математик; член АН УРСР, професор Київського університету та Київського політехнічного інституту, засновник і активний діяч Київського математичного товариства, член Московського математичного товариства.
Біографія
Народився 5 вересня 1859 року у місті Льгові Курської губернії (тепер Курської області Росії) в родині штатного доглядача Льговського повітового училища Я. В. Букреєва.
Закінчив з срібною медаллю курську класичну гімназію, де з другого класу отримував стипендію, засновану льговским поміщиком Г. М. Чубаровим. Під впливом учителя математики гімназії В. Р. Домбровського у Бориса рано проявилися математичні здібності. У 1878 вступив на фізико-математичне відділення факультету природничих наук Київського університету Святого Володимира. У 1880 році його студентська робота «Геометрична теорія руху незмінної плоскої фігури у своїй площині» була удостоєна Великої золотої медалі. Закінчивши університет в 1882 році, був залишений при ньому для підготовки до професорського звання. З 1884 по 1886 рік викладав геометрію на Вищих жіночих курсах. В 1886 році, після здачі магістерського випробування, отримав звання приват-доцента по чистій математиці і в 1887 був допущений до читання лекцій з теорії функції. Навесні 1887 року після захисту магістерської дисертації «Про розкладання трансцендентних функцій на приватні дроби», був відряджений за кордон, де займався теорією функцій у Фукса і Веєрштраса, теорією чисел у Кронекера, математичною фізикою у Гельмгольца. Після повернення в 1889 році захистив докторську дисертацію «Про фуксові функції нульового рангу з симетричним основним полігоном» і зайняв кафедру чистої математики в університеті святого Володимира.
Педагогічна діяльність Бориса Букреєва не обмежувалася університетом. Він був професором у Київському політехнічному інституті, з 1906 року викладав математику на Київських вищих жіночих курсах, очолював кафедру геометрії в Київському вищому інституті народної освіти та в Фізико-хіміко-математичному інституті, деякий час — сектор геометрії в Математичному інституті АН УРСР, був засновником і активним діячем Київського математичного товариства, з 1893 — почесним, а потім найстарішим членом Московського математичного товариства.
![](../I/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%94%D0%B2%D0%B0.JPG.webp)
Помер 2 жовтня 1962 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 9)
Родина
- Син, Євген Борисович Букреєв (1890—1985) — відомий київський медик, заслужений лікар УРСР; закінчив 1-у Київську гімназію та Київський університет, ділився спогадами про свого співучня Михайла Булгакова[5].
- Дочка, Тетяна Борисівна Букреєва (1889—1992) — бібліотекар. Зять — Толпиго Борис Миколайович (1889—1958).
- Онук, Кирило Борисович Толпиго (1916—1994) — український фізик.
Наукова діяльність
Один з перших в Україні продовжувачів і популяризаторів ідей геометрії Лобачевського. Основоположник київської школи геометрії. Досліджував також питання диференціальної геометрії, теорію рядів, варіаційного числення.
Значний внесок зробив у історію математики, опублікувавши нариси про життя і діяльність В. П. Єрмакова, М. Г. Ващенко-Захарченко, Г. Монжа та інші. Один з членів-засновників Київського фізико-математичного товариства.
Його перу належать 15 монографій та понад 100 наукових статей. Основні праці:
- «Курс застосування диференціального та інтегрального числень до геометрії елементами теорії поверхні» (1900);
- «Вступ до варіаційного числення» (1930);
- «Неевклідова планіметрія в аналітичному викладі» (1947).
Нагороди, звання
Борису Букреєву була присуджена медаль, випущена на честь 250-річчя з дня народження Леонарда Ейлера.
Нагороджений орденами Леніна (1953) та Трудового Червоного Прапора (1959).
Примітки
- http://www.history.org.ua/?termin=Bukreev_B
- Czech National Authority Database
- Архів історії математики Мактьютор
- Математична генеалогія — 1997.
- Чудакова М. О. Жизнеописание Михаила Булгакова. — Москва: Книга, 1988. — С.16-31.
- Курська енциклопедія(рос.)
Література
- Букреєв Б.Я. (1859-1962) - науковець, педагог та організатор математичної науки : монографія / Т. В. Крижановська, О. В. Мірошниченко ; відп. ред. О.Я. Пилипчук. – Київ : Талком, 2018. – 212 с. – ISBN 617-7685-11-0.
- В. О. Жадько. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. стор. 132;
- Добровольский В. А. Старейший профессор советской высшей школы // Вестник высшей школы. −1959. — № 8. — С. 64 — 68;
- Грацианская Л. Н. Борис Яковлевич Букреев: К 100-летию со дня рождения // Математика в школе. — 1960. — № 2. — С. 83 — 85;
- Шуль В. Профессор в 30 лет // Курская правда. — 1967. — 19 авг.;
- Украинская советская энциклопедия. Т.2.- Киев,1980. — С. 146;
- Лагутич М. С. — Льговские истории — Льгов, 2001 — С. 204 — 206;
- Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
Посилання
- В. І. Кізченко. Букреєв Борис Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 399. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.