Новомилятинський район

1941 р.[1] до складу району входило ряд населених пунктів, зокрема: Банюнин, Великосілки, Вирів, Горпин, Деревляни, Дідилів, Дунів, Кизлів, Кудирявці, Лісок, Лодина, Нагірці, Неслухів, Новий Милятин, Новий Ріпнів, Новосілки, Ріпнів, Соколів, Спас, Старий Милятин, Стрептів, Убині, Хренів, Якимів, Ямне. Окрім того до його складу входило ще 18 сіл теперішнього Кам’янко-Бузького району. [2]

Створений у вересні 1944 р. З жовтня 1952 р.- Новомилятинський райком Комуністичної партії України (КПУ). Ліквідований у березні 1959 р. після ліквідації Новомилятинського району, територія якого відійшла до Новояричівського району. Райком складався з наступних підрозділів: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. - відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів. [3]

У квітні 1948 року уповноважений державної планової комісії Ради міністрів СРСР у Львівській області направив доповідну записку секретарю львівського обкому КП(б)У і голові облвиконкому про незадовільний хід призову молоді для шкіл фабрично-заводського навчання Донбасу і Львівської області. Зокрема у ній відзначається, що в області спостерігалося масове ухиляння молоді від мобілізації, як результат агітації з боку українських націоналістів. З метою прискорення мобілізації застосовувалися методи голого адміністрування з викликом призовників через військкомати, залученням органів міліції і організацією облав на території ряду районів, у тому числі Новомилятинського. [4] В 12-ти районах Львівської области: Лопатинському, Радехівському, Сокальському, Великомостівському, Рава-Руському, Немирівському, Магерівському, Куликівському, Новояричівському, Кам’янка-Бузькому, Новомилятинському, - в часі від 17. 7. 1944 р. - 17. 7. 1947 р. більшовики заслали на Сибір - 2.123 особи, в тому числі 624 чол., переважно стариків, 898 жінок і 601 дитину; вивезли на примусові роботи в Донбас - 649 осіб, вбили 1.817 осіб, в тому числі 120 стариків, 90 жінок, 68 малих дітей; арештували - 3.479 осіб; спалили - 2.706 господарств; пограбували і здемолювали - 2.650 госп.; пограбували і здемолювали - 40 церков; знищили - 136 бібліотек. [5]

У зв’язку зі зміною адміністративних меж районів після приходу Червоної Армії у липні 1944 р. проведено також реорганізацію структур ОУН. Сокальську округу ОУН поділено на три надрайони: Радехівський, Кам’янко-Буський, Рава-Руський. У Кам’янко-Буський надрайон увійшов, зокрема Новомилятинський район. [6]

Попри репресії у Новомилятинському районі було і культурне життя, зокрема творчі зустрічі проводили відомі українські письменники. Наприклад у 1950 році Максим Рильський читав учням сільської школи свої вірші. [7] Науковці вивчали життя та історію району. Зокрема у 1950 році для львівських етнографів була затверджена нову важливу тему - "Побут і культура колгоспників УРСР", якою керували з Києва. Упродовж року було проведено комплексні експедиції у села Неслухів та Кізлів Новомилятинського району Львівської області. [8]

Новомилятинський район було ліквідовано у січні 1959 року, а його територія увійшла до складу Буського і Новояричівського районів[9].