Бучая

Щит у золотій оправі, горизонтально розділений на дві частини. У верхній частині зображено купол церкви із хрестом на зеленому фоні. А у нижній частині щита – козак у червоному вбранні на поясі шабля, а на лівому плечі рушниця. Церква символ християнської релігії. Козак – символ назви села, що походить від Буча.

Прямокутне полотнище складається з двох частин. Верхня половина прапора синього кольору, нижня – зеленого кольору. У правому верхньому куті розміщений козак у червоному вбранні на поясі шабля, а на лівому плечі рушниця. Козак символ назви села, що походить від Буча.

Вперше Бучая згадується у грамоті князя Федора Коріятовича у 1388 році. В різні роки село згадувалося під такими назвами: Buczоya (1493), Buczaya (1530, 1542), Buczaia (1661), Buczoja (1703), Буча (1800), Бучаи (1914).

В «Географічному словнику Королівства Польського» зазначається, що 1542 року село було розграбоване. 1566 року село заплатило податок від 7 плугів, 1569 від 3 плугів, 1578 і 1583 від 5 плугів. Бучая в той час відносилася до зовсім малих сіл, оскільки її мешканці платили невеликий податок.

В Кам'янецькій Земський книзі за 1618 рік згадується під назвою Бучая Стара (Buczaja Stara). В тій же книзі в записах 1627 і 1630 років згадується Бучая Мала (Buczaja Mała), яка також фігурує в записах 1629 та 1661 року під назвою Бучайка (Buczajka). 1661 року мешканці Бучаї та Бучайки заплатили податок від 3 димів.

Бучая Мала позначена на «Генеральній карті України», або ж «Загальному плані Диких Полів, простіше кажучи Україна, з незалежними провінціями» («Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis») французького інженера Гійома Боплана(був на службі у польського короля, будував фортифікаційні споруди) виданій у 1648 році у Данцигу. Поруч позначено, але не підписано ще одне село. Очевидно, що на певному етапі біля Бучаї існувало окреме село, яке з часом злилося з Бучаєю.

Станом на 1885 рік населення Бучаї становило 640 осіб, було 141 дворове господарство, православна церква, школа, заїжджий будинок.

Перший храм, про який є згадка - церква святої Трійці, що була побудована у 1743 році. Церква була дерев'яна трьохдільна та трьохкупольна з дзвіницею, яка стояла окремо. У 1853 році храм було реконструйовано та розширено.

З 1665 року Бучая стає частиною Подільського воєводства.

Під час турецького панування (1672-1699) село входило до Подільського еялету Барського санджаку. З 1699 по 1772 рік Бучая входила до складу Польщі, а з 1772 року стає частиною Російської імперії

У 1795-1797 роках село входило до Ушицького округу Подільського намісництва,а в 1797-1923 роках до  Косиковецької волості Ушицького повітуПодільської губернії.

12 квітня 1923 року старий адміністративний поділ змінився новим, так з’явився Новоушицький район Кам'янець-Подільського округу. А на початку 1932 року Україну було поділено на області.

4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільську область перейменовано на Хмельницьку і з того часу Бучая – частина Новоушицького району Хмельницької області.

Після проведення адміністративної реформи з 20 серпня 2015 року село входить до Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади. 19 липня 2020 року Бучая увійшла до Кам'янець-Подільського району.

• Гульдман. В. Подільська губернія. — Кам'янець-Подільський. , 1889. – 548 с.
• Жарких М. І. Храми Поділля. — К.: 2007.
• Книга Пам'яті України. Хмельницька область: Історико-меморіальне багатотомне видання в 10 т. Т. 6. Летичівський, Новоушицький, Полонський р-ни. — Хмельницький: Поділля, 1996. — 720 стор.: іл.
• Крикун М. І. Подільське воєводство у XV-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів 2011. 733 с., іл., карти.
• Сіцинський Ю. Й. Археологічна карта Подільської губернії.
• Торчинська Н. М., Торчинський М. М. Словник власних географічних назв Хмельницької області. – Хмельницький: Авіст, 2008. – 549 с.
• «Генеральна карта України», або ж «Загальний план Диких Полів, простіше кажучи Україна, з незалежними провінціями» Гійома Боплана — Поділля.