Білка (Радомишльська міська громада)

Бі́лка село в Україні, у Радомишльській міській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 114 осіб (2001).

село Білка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Радомишльська міська громада
Код КАТОТТГ UA18040450040025145
Облікова картка с. Білка
с. Білка (до 2017 р.) 
Основні дані
Засноване у другій половині XVIII століття
Населення 114
Площа 0,341 км²
Густота населення 334,31 осіб/км²
Поштовий індекс 12285[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°31′10″ пн. ш. 29°27′30″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Водойми Білка
Найближча залізнична станція Тетерів
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Мала Житомирська, 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл, 12201
Карта
Білка
Білка
Мапа

Географія

Село розташоване на берегах річки Білка, правої притоки Тетерева, від якої й походить назва села. До Радомишля — 20 км на схід, до найближчої залізничної станції, Тетерів — 30 км[2].

Населення

У 1900 році проживало 213 осіб, з них 110 чоловіків та 103 жінки; дворів — 20[3], або 22 двори та 238 мешканців[4].

Станом на 1972 рік, кількість населення становила 282 осіб, дворів — 97[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 145 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 114 осіб[5].

Історія

Засноване в другій половині XVIII століття[2].

В кінці 19 століття — власницьке сільце Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до центру повіту, м. Радомисль, де розміщувалися найближчі поштово-телеграфна та поштова земська станції — 18 верст, до найближчої залізничної станції (Фастів) — 70 верст. Православна парафія Чудин, за 8 верст. Була заселена виключно чиншовою шляхтою. Головне заняття мешканців хліборобство. Землі — 298 десятин, з них 200 десятин належить поміщикам, 98 — селянам. Власність А. О. Злотницького, господарство вів управитель Вацлав Обух-Вощатиський. Селяни господарювали за трипільною системою. В селі були поміщицький млин та кузня[3][4].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Білківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Ставищенського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 10 вересня 1924 року, в складі сільської ради, включене до Радомишльського району, 30 грудня 1962 року Малинського району, 4 січня 1965 року — знову Радомишльського району Житомирської області[6].

В роки Другої світової війни на фронтах воювали 125 селян, з них 66 загинули, 80 нагороджені орденами й медалями. У 1957 році на їх честь споруджено пам'ятник.

В радянські часи в селі розміщувалися бригада колгоспу та лісництво, з 8 тисяч га лісу, були 8-річна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт[2].

1 червня 1985 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 222 «Про деякі питання адміністративно-територіального устрою», Білківську сільську раду ліквідовано, село включене до складу Кримоцької сільської ради Радомишльського району[6].

16 травня 2017 року увійшло до складу новоствореної Радомишльської міської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області[7]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[8].

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Білка, Радомишльський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 5 лютого 2022.
  3. Список населених місць Київської губернії. Інститут історії України НАН України (російська). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1038. Процитовано 5 лютого 2022.
  4. Białka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 124. (пол.)
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 5 лютого 2022.
  6. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. Інститут історії України НАН України (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 203, 595. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 5 лютого 2022.
  7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 5 лютого 2022.
  8. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Процитовано 5 лютого 2022.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.