Білоруський рубель

Білоруські купони (1992)

На початку 1992 року, під час розпаду загальнорадянської грошової системи, в Білорусі було введено купонну систему, потім — розрахункові банкноти Національного Банку. Офіційний обмінний курс становив один білоруський рубель за десять радянських рублів.

З 1 липня 1992 року почали проводитися операції в безготівкових білоруських рублях. В кінці липня 1993 року почалося виведення з обігу російських і радянських рублів. Білоруський рубель став єдиним законним засобом платежів на території республіки. І не зважаючи на те, що у вересні Казахстан, Вірменія, Росія, Узбекистан та Таджикистан підписали нову угоду про створення рублевої зони нового типу, в Білорусі тривала інтенсивна підготовка до введення національної грошової одиниці — білоруського таляра.

Після розпаду Радянського Союзу економіка Білорусі знаходилася в кризі. Після перемоги на виборах в липні 1994 року Олександра Лукашенка, курс монетарної політики держави був направлений на поетапне звуження вільного ціноутворення на внутрішньому валютному ринку. Було введено обмеження для юридичних і фізичних осіб на придбання іноземної валюти. Поступово сформувався великий "чорний" валютний ринок.

1998 року Національний Банк був фактично підпорядкований Раді Міністрів.

На початок 1999 року офіційний курс був нижчий тіньового у 2—2,5 рази. Цим фактом маніпулювали в офіційних звітах тих років, які повідомляли про «гігантське зростання» білоруської економіки.

Економічна політика держави в 1990-х вимагала великих грошових вливань. Позбавлений самостійності Нацбанк почав використовуватися урядом як друкарський верстат, випускаючи мільярди незабезпечених рублів. За період з 1996 по 2000 роки обсяг несплаченої заборгованості держави перед комерційними банками зріс у понад 140 разів. Нацбанк давав позики банкам, щоб підтримувати їх ліквідність. Критичний стан банківської системи був викликаний тиском держави, яка вимагала від банків кредитувати збитковий агропромисловий комплекс. В результаті 10 з 27 білоруських комерційних банків знаходилися на початку 2000 року в процесі ліквідації.

Офіційний курс рубля знизився з 1995 по 2000 роки в 30,2 разів. У вересні 1999 року почався випуск купюр номіналом в 5 000 000 рублів. Через безконтрольну емісію рублів Нацбанком білоруська валюта практично перестала використовуватися в зовнішньоекономічних розрахунках.

З початку свого правління президент Лукашенко почав активно діяти у напрямі інтеграції з Російською Федерацією. Із самого початку йшла мова і про введення єдиної білорусько-російської валюти. Стаття 13 підписаного в 1999 році «Договору про створення Союзної Держави» передбачала введення єдиної грошової одиниці. 30 листопада 2000 в Мінську було підписано Міждержавну угоду між Республікою Білорусь та РФ про введення єдиної грошової одиниці і формування єдиного емісійного центру Союзної держави. Вона передбачала, що роль єдиної грошової одиниці з 1 січня 2005 року повинен був виконувати російський рубль, а з 1 січня 2008 року мала бути введена єдина грошова одиниця Союзної держави. Довкола розміщення і контролю за цим центром розгорілася довга дискусія — чи повинна це бути Москва, Мінськ або якесь третє місто.

1 січня 2000 в Білорусі була проведена деномінація рубля, покликана у тому числі стабілізувати національну валюту. Пріоритетом політики Нацбанку стала підтримка курсу рубля — такі були вимоги російської сторони. Був дозволений продаж доларів в обмінних курсах, відкритий доступ банків-нерезидентів на внутрішній валютний ринок і зняті обмеження по використанню білоруського рубля в зовнішньоекономічних операціях. Політика Національного Банку і сприятливі зовнішні чинники привели до стабілізації курсу білоруського рубля. На тлі позитивних змін в економіці й податковій сфері (зниження ПДВ з 20 до 18 %, податку з обороту з 4,5 до 4,15 % і т. д.), з початку 2004 року курс білоруського рубля відносно долара США і російського рубля залишається фактично незмінним. Він все більше користується довірою населення, про що говорить постійне зростання банківських депозитів в національній валюті[7]. Темпи інфляції постійно знижуються, так в 2002 році вона склала 34,8 %, у 2003 — 25,4 %, у 2004 — 14,4 %, у 2005 — 8,0 %, у 2006 — 6,6 %. Офіційний курс валюти повністю порівнявся з тіньовим, як наслідок тіньовий валютний ринок практично зник.

По мірі зниження інфляції в 1990-х і першій половині 2000-х Нацбанк Білорусі поступово знижував і ставку рефінансування, щоб стимулювати зростання економіки. Наприклад, на початок 2004 року вона становила 28 %, на початок 2005 — 17 %, на початок 2006 — 11 %, на початок 2007 — 10 %[8].

Навесні 2011 року різко зросла різниця між офіційним та тіньовим курсами іноземної валюти. Відтак 23 травня 2011 р. Нацбанк Білорусі девальвував рубель на 56 %, що спричинило різке подорожчання товарів у країні та стало однією з причин масових протестів[9]. Відпустивши рубель, Центральний банк обмежив можливість поширювати валютний коридор більше ніж на 2 % від офіційного курсу. Відтак операції на міжбанківському ринку майже припинилися. Водночас Нацбанк заявив, що не продаватиме валюту для обмінних пунктів. Це спричинило відсутність іноземної валюти у вільному доступі[10].

Кожна банкнота присвячена одній з областей Білорусі або місту Мінськ. На аверсі зображені пам'ятки архітектури з певної області чи міста Мінськ. Області розподілені між банкнотами в алфавітному порядку. На реверсі зображені колажі з певної сфери культури.

Аверс	Реверс	Номінал	Розмір (мм)	Колір	Область	Аверс	Реверс
		5 рублів	135×72	помаранчево-червоний	Берестейська область	Кам'янецька вежа, Кам'янець, Берестейська область	колаж на тему перших слов'янських поселень: фрагмент шкіряного пояса, дерев'яне колесо, зображення дитинця «Берестя».
		10 рублів	139×72	блакитний	Вітебська область	Спасо-Преображенська церква, Полоцьк, Вітебська область	колаж на тему просвітництва і книгодрукування: книги, знак Франциска Скорини, хрест Єфросинії Полоцької.
		20 рублів	143×72	жовтий	Гомельська область	Палац Румянцевих і Паскевичів, Гомель, Гомельська область	колаж на тему духовності: дзвін, Туровське Євангеліє, дравнє місто Турів, фрагменти різьблення.
		50 рублів	147×72	салатовий	Гродненська область	Мірський замок, Мір, Гродненська область	колаж на тему мистецтва: ліра і лаврові гілки, перо, папір, нотний стан.
		100 рублів	151×72	бірюзовий	Мінська область	Несвізький замок, Несвіж, Мінська область	колаж на тему театру і народних свят: скрипка, бубен, жалійка, слуцькі пояси і символи народних свят «Калядная зорка», коза, театр «Батлейка».
		200 рублів	155×72	фіолетовий	Могильовська область	Могильовський обласний художній музей ім. Масленикова, Могильов, Могильовська область	колаж на тему ремесла і містобудування: золотий ключ і печатка Могильова, пічний кахель, фрагмент кованої решітки.
		500 рублів	159×72	рожевий	місто Мінськ	Національна бібліотека Республіки Білорусь, Мінськ	колаж на тему літератури: перо, чорнильниця, обкладинки книг, лист папороті.