Васильєв Володимир Миколайович
| Володимир Миколайович Васильєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| Влади́мир Никола́евич Васи́льев | ||||
 Володимир Васильєв у 2006 році | ||||
| Псевдо | Воха | |||
| Народився |
8 серпня 1967 (54 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 Росія | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1991 | |||
| Напрямок | фантастика | |||
| Жанр | роман, повiсть, оповiдання, ессе | |||
| Magnum opus | Відьмак Великого Києва | |||
| Нагороди | Аеліта | |||
| Сайт: rusf.ru/boxa/ | ||||
|
| ||||
 Васильєв Володимир Миколайович у Вікісховищі | ||||
Володи́мир Микола́йович Васи́льєв іноді використовує псевдо «Воха» (рос. Влади́мир Никола́евич Васи́льев, 8 серпня 1967, Миколаїв, УРСР) — російський письменник-фантаст українського походження. Найвідоміший твір автора: цикл під назвою «Відьмак Великого Києва».
Біографія
Володимор Васильєв народився 8 серпня 1967 року в місті Миколаєві. Батько — росіянин, матір — українка[1]. Спроба вступу в Київський інститут інженерів цивільної авіації закінчилась невдало, тому поступив на навчання у Миколаївський СПТУ 21 за спеціальністю «регулювальник радіоапаратури і приладів». Два роки проходив строкову службу прикордонником на південному кордоні в Туркменії, поки у 1988 не був демобілізований. Деякий час працював на залізничній АТС. З літа 1990 по осінь 1997 року жив у різних містах, як Миколаїв, Київ, Москва, Санкт-Петербург, Рига, Євпаторія, Ялта, Вінниця, Харків, Магнітогорськ, Волгоград, Свердловськ, Южно-Сахалінськ, Новосибірськ, Іваново, Тирасполь, Одеса, Керч, Мінськ та інші[1].
Першу його книгу в 1991 році видав Борис Завгородній. Перша закордонна публікація відбулася 1992 року в Болгарії за сприяння Івайла Рунева. З 1996 року є професійним письменником. Вже довгий час співпрацює з московським видавництвом АСТ.
У 2001 році перебирається з Миколаєва у Москву.
У липні 2002 року вийшла ювілейна, двадцять п'ята книга і кілька публікацій у колективних збірниках. Станом на сьогодні вийшло понад сто книг (у тому числі за кордоном) і ряд публікацій в колективних збірниках. Крім того випущені мультимедійні компакт-диски з текстами, фотографіями та аудіотреки непрофесійно записаних пісень, диски з аудіокнигами.
Сім'я
Одружений та має двох дітей.
Захоплення
У письменника такі захоплення, як музика, футбол, собаки, яхта, гітара. Вболіває за київське «Динамо» та «Манчестер Юнайтед». Улюблені фантасти — Сергій Лук'яненко та Олександр Громов, із західних — Тім Пауерс і Анджей Сапковський. Улюблені нефантасти — Себастьян Жапрізо, Дональд Вестлейк, Єне Рейте і Фарлі Моует[1].
Політичні погляди
У 2007 Васильєв заявляв, що «ніякої України немає» та зазначив що Донецьку і Львову не жити разом далі; Васильєв підкреслив, що сходу та півдню України слід приєднатися до Росії або, у разі відмови від приєднання до Росії, стати Малоросією.[2]
Після Євромайдану у 2014 році, Васильєв заявив що не бачить іншого виходу для себе, окрім як покинути Україну.[3]
Внесений у базу даних «Миротворця» за антиукраїнську пропаганду, участь у пропагандистських заходах країни-агресора (Росії) і участь у спробах легалізації анексії АР Крим.
Письменник-фантаст брав участь у фестивалі «Летючий фрегат» в окупованому Криму в 2015—2017 рр.[4]
Бібліографія
Романи
| Назва (мовою оригіналу) | Рік | Примітки |
|---|---|---|
| «Клинки» | 1996 | |
| «Враг неизвестен» | 1997 | новелізація комп'ютерної гри X-Com: UFO Defense |
| «Охота на дикие грузовики» | 1998 | «Техник Большого Киева» |
| «Смерть или слава» | 1998 | |
| «Идущие в Ночь» | 1999 | в співавторстві з Анною Китаєвою III місце на фестивалі «Зоряний міст» (1999) в номінації «За найкращий роман» |
| «Волчья натура» | 1999 | |
| «Чёрная эстафета» | 1999 | |
| «Зверь в каждом из нас» | 2000 | дилогія до книги «Волчья натура» |
| «Дневной дозор» | 2000 | в співавторстві з Сергієм Лук'яненко I місце на фестивалі «Зоряний міст» (2000) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням». I місце («Золотий РосКон») на російській конференції фантастики «РосКон» (2001) |
| «Три шага на Данкартен» | 2001 | |
| «Сердца и Моторы» «Горячий старт» |
2002 | дилогія, натяками пов'язана з «Лабиринтом Отражений» Лук'яненко |
| «Наследие исполинов» | 2002 | I місце на фестивалі «Зоряний міст» (2002) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням» + «Никто, кроме нас» (2005) — дилогія |
| «Лик Чёрной Пальмиры» | 2003 | III місце на фестивалі «Зоряний міст» (2004) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням» |
| «Антарктида online» | 2004 | II місце на фестивалі «Зоряний міст» (2004) в номінації «За найкращий роман» |
| «Никто, кроме нас» | 2005 | продовження «Наследие исполинов» |
| «Бронзовая улитка» | 2005 | |
| «Сокровище „Капудании“» | 2007 | III місце на фестивалі «Зоряний міст» (2007) в номінації «За найкращий роман»; «Фіолетовий Кристал» ім. Л. П. Козинець на фестивалі «Сузір'я Аю-Даг» (2008) за найкращий твір, який стосується історії, культури, сучасного становища і майбутньої долі Криму. |
| «Прятки на осевой» | 2010 | в рамках проекту S.T.A.L.K.E.R. |
| «Дети дупликатора» | 2011 | в рамках проекту S.T.A.L.K.E.R. |
| «Два заповедника» | 2012 | |
| «Время инверсий» | 2012 | |
Збірки
| Назва (мовою оригіналу) | Рік |
|---|---|
| «Знак воина» | 1996 |
| «Абордаж в киберспейсе» | 1997 |
| «Звезды над Шандаларом» | 1999 |
| «Веселый Роджер на подводных крыльях» | 2002 |
| «Забытая дорога» | 2003 |
| «Джентльмены непрухи» | 2006 |
| «Чужие миры» | 2006 |
| «Гений подземки» | 2007 |
| «Незнакомка Земля» | 2008 |
«Ведьмак из Большого Киева»
Цикл «Ведьмак из Большого Киева» (1999 — …) — I місце на фестивалі «Зоряний міст» (2003) в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням».
- «Ведьмак из Большого Киева» («Грем из Большого Киева») (1999)
- «Долг, честь и taimas» (2000)
- «Вопрос цены» (2001)
- «Родина безразличия» (2002)
- «Нянька» (2004)
- «Искусственный отбор» (2004)
- «No past» (2006)
- «Матадор» (2007)
- «Ведьмачье слово» (2008)
- «Поезд вне расписания» (2009)
- «Цвета перемирия» (2012)
Аудіокниги
| Назва (мовою оригіналу) | Рік | Формат |
|---|---|---|
| «Наследие исполинов» | 2003, 2005 | CD, mp3 |
| «Ведьмак из Большого Киева» | 2003 | CD, mp3 |
| «Дневной Дозор» | 2004 | 2 CD, mp3 |
| «Лик Чёрной Пальмиры» | 2005 | CD, mp3 |
| «Дневной Дозор» (перевидано) | 2006 | 2 CD, mp3 |
| «Волчья натура» | 2006 | CD, mp3 |
| «Зверь в каждом из нас» | 2006 | 2 CD, mp3 |
| «Горячий старт» | 2006 | CD, mp3 |
| «Никто, кроме нас» | 2007 | mp3 |
| «Смерть или слава» | 2007 | CD, mp3 |
| «Чёрная эстафета» | 2007 | CD, mp3 |
| «Ведьмак из Большого Киева» | 2007 | CD, mp3 |
| «Сокровище Капудании» | 2009 | CD, mp3 |
| «Ведьмачье слово» | 2009 | CD, mp3 |
Переклади українською
- Володимир Васильєв та інші. «Право на пиво» (антологія). Переклад з російської: не вказано. Київ: Зелений Пес. 2004. 288 стор. ISBN 966-7831-90-6 (Алфізика)
- Володимир Васильєв. «Технік Великого Києва»: роман у новелах. Перекладач з російської: не вказано. Київ: Зелений пес. 2005. 512 стор. ISBN 966-365-004-4 (Алфізика)
- Володимир Васильєв. «Відьмак Великого Києва»: роман у новелах. Перекладач з російської: не вказано. Київ: Зелений пес. 2006. 480 стор. ISBN 966-365-102-4 (Алфізика)
- Володимир Васильєв та інші. «Миколаївське небо» (антологія). Перекладач з російської: не вказано. Київ: Зелений пес / Гамазин. 2006. 228 стор. ISBN 966-2938-17-6 (Алфізика)
Нагороди
| Рік | Премія | Примітки |
|---|---|---|
| 1999 | «Зоряний міст» | «Бронзовий кадуцей» за Идущие в Ночь |
| 2000 | «Зоряний міст» | «Золотий кадуцей» за Дневной дозор |
| 2001 | «Роскон» | «Золотий Роскон» за Дневной дозор |
| 2002 | «Зоряний міст» | «Золотий кадуцей» за Наследие исполинов |
| 2003 | «Зоряний міст» | «Золотий кадуцей» за Ведьмак из Большого Киева |
| 2004 | «Зоряний міст» | «Срібний кадуцей» за Антарктида-online |
| «Зоряний міст» | «Бронзовий кадуцей» за Лик Черной Пальмиры | |
| 2005 | «Роскон» | «Бронзовий Роскон» за Антарктида-online |
| «Премія Бориса Стругацкого» | «Бронзовая улитка» за Антарктида-online | |
| 2007 | «Зоряний міст» | «Бронзовий кадукей» за Сокровище «Капудании» |
| «Зоряний міст» | «Харківський Дракон» — «Зоряний міст» Hall of Fame | |
| 2008 | «Сузір'я Аю-Даг» | «Фіолетовий кристал» за Сокровище «Капудании» |
| 2009 | «Аеліта» | Нагороджений за внесок у фантастику |
| 2010 | «Роскон» | «Бронзовий Роскон» за Ведьмачье слово |
| 2018 | «Роскон» | «Золотой Роскон» за Шуруп |
Примітки
- Владимир Николаевич Васильев (Воха) (рос.)
- Никакой Украины нет — Особистий блог Васильєва Володимира в LiveJournal, 15 жовтня 2007 (рос.)
- Краткие выводы для тех, кто не хочет воевать Особистий блог Васильєва Володимира в LiveJournal, 2014-05-03 (рос.)
- Васильєв Володимир Миколайович — myrotvorets.center
Посилання
- Офіційна строрінка В. М. Васильєва на сайті «Русская Фантастика» (рос.)
- Офіційний фан-сайт (рос.)
- Васильєв Володимир Миколайович (рос.) — бібліографія на сайті Лабораторія фантастики
— блог у LiveJournal, який веде Владимир Васильев. (рос.)- Фантасты современной Украины. Энциклопедический справочник / под редакцией доктора филологических наук, профессора И. В. Чёрного. — Харьков : Издательский дом «Инвестор», 2007. (рос.)
- Васильєв Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.