Ватутіне

Вату́тіне — місто у Звенигородському районі Черкаської області. До 2020 року було містом обласного значення. Розташоване за 12 км на південь від міста Звенигородка та за 86 км на південний захід від обласного центра — міста Черкаси. Населення — 16 665 осіб.

Ватутіне
Герб Ватутіного Прапор Ватутіного
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Черкаська область
Район Звенигородський район
Засноване 1947
Статус міста з 1952 року
Населення 16 389 (2019)[1]
 - повне 16 389 (2019)[2]
Площа 10,89 км²
Поштові індекси 20250
Телефонний код +380-4740
Координати 49°01′ пн. ш. 31°04′ сх. д.
Висота над рівнем моря 127 м
Водойма Шполка
Міста-побратими Сміла, Україна
День міста остання неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Багачеве
До обл./респ. центру
 - фізична 86 км
 - залізницею 117 км
 - автошляхами 117 км
До Києва
 - фізична 162 км
Міська влада
Адреса м. Ватутіне, проспект Дружби, 8
Вебсторінка vatytino-rada.gov.ua
Міський голова Олександр Борисович Лисюк

 Ватутіне у Вікісховищі

Карта
Ватутіне
Ватутіне

Назва

Місто назване на честь радянського полководця часів Другої світової війни, героя Радянського Союзу Миколи Федоровича Ватутіна, війська якого відвоювали Звенигородський район у німецьких військ у 1944 році, завершивши Корсунь-Шевченківську військову операцію.

Історія

Місто засноване 1947 року в зв'язку з освоєнням Юрківського буровугільного родовища поблизу села Юрківка, з метою вирішення проблеми забезпечення населення місцевим побутовим паливом замість соломи та привезеного з Донбасу кам'яного вугілля у післявоєнний час. Саме тому місто протягом майже 50 років називали «шахтарським».

Технічною базою було трофейне устаткування, вивезене з Німеччини. Комплекс складався з унікального відвального моста з вбудованим роторним екскаватором, екскаваторів видобутку, ТЕЦ і фабрики брикета. Виходи буровугільного родовища відпрацьовувалися як відкритим, так і підземним способом. Для будівництва міста був побудований цегляний завод і деревообробний комбінат.

19 квітня 1949 року територію робітничого поселення, яке називали «Шахтинським» перетворено в селище міського типу і надано назву Ватутіне.

У травні 1952 року селище Ватутіне віднесене до категорії міст районного підпорядкування.

26 червня 1992 року місто отримало статус міста обласного підпорядкування.

1970 року в результаті невдалої реконструкції відвального моста (подовження роторної стріли) і варварської експлуатації (в зимовий час не був залитий спирт в систему гідроопор моста) металоконструкція завдовжки 300 метрів звалилася. Оскільки до того часу основні запаси вугілля були вичерпані, повільне, але невідворотне згасання комплексу стало неминучим. У подальші роки видобуток проводився невеликими шахтами, і до початку 90-х років вугільний комплекс був закритий.

Впродовж майже шістдесяти років місто поступово розширялося, охоплюючи новими вулицями і площами все більшу територію рівної чорноземної ділянки між селами Юрківка і Скаливатка.

Згідно розпорядження міського голови[3] від 16.02.2016 №  21/04-02 «Про перейменування та присвоєння імен об'єктам прав власності територіальної громади міста Ватутіне та села Скаливатка» в рамках декомунізації змінено назви вулиць, провулків та площ міста:

№ Попередня назва Нова назва
1 Вул. Артема Вул. Дружня
2 Вул. Дзержинського Вул. Свято-Успенська
3 Вул. Калініна Вул. Зоряна
4 Вул. Кірова Вул. Євгена Іванченка
5 Вул. Комінтерну Вул. Героїв-чорнобильців
6 Вул. Куйбишева Вул. Шовковична
7 Вул. Леніна Вул. Захисників України
8 Вул. Орджонікідзе Вул. Сонячна
9 Вул. Щорса Вул. Виноградна
10 Вул. Піонерська Вул. Літня
11 Вул. Свердлова Вул. Госпітальна
12 Вул. С. Лазо Вул. Покровська
13 Вул. Фрунзе Вул. Козацька
14 Вул. Радянська Вул. Першобудівників
15 Вул. Пархоменка Вул. Сервісна
16 Вул. Карла Маркса Вул. Березова
17 Вул. Енгельса Вул. Радісна
18 Вул. Дімітрова Вул. Джерельна
19 Вул. Рози Люксембург Вул. Храмова
20 Вул. Крупської Вул. Спаська
21 Вул. Клари Цеткін Вул. Європейська
22 Вул. Будьоного Вул. Осіння
23 Вул. Чапаєва Вул. Горіхова
24 Вул. Котовського Вул. Народна
25 Вул. Комсомольська Вул. Преображенська
26 Пров. Урицького Пров. Фруктовий
27 Пров. Ярославський Пров. Затишний
28 Площа Леніна Площа Соборності

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення міста становила 20 362 особи, з яких 9 400 чоловіків та 10 962 жінки[4].

За переписом населення України 2001 року в місті мешкало 20 156, з них 9 252 чоловіки та 10 904 жінки[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

МоваВідсоток
українська 91,69 %
російська 7,96 %
білоруська 0,11 %
молдовська 0,03 %
болгарська 0,02 %
польська 0,02 %
вірменська 0,01 %

Промисловість

Місто представлено такими підприємствами у промисловості:
харчова:

чорна металургія:

  • ПАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів».

деревообробна:

  • ТОВ «Гален-1».

приладобудівна, машинобудівна, металообробна:

  • ПрАТ «Ватутінський ремонтно-механічний завод».

виробництво будівельних матеріалів:

  • ТОВ «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» (виробництво цегли).

В місті, станом на 17.11.2016 року, 110 магазинів, 20 кіосків, 8 підприємств громадського харчування та барів-кафетеріїв, 12 закладів побутового обслуговування, 16 аптечних закладів.

Житловий фонд міста

Станом на 17 листопада 2016 року в місті: 180 багатоповерхових будинків, з них 48 — 5-ти поверхові і більше. 115 багатоповерхових будинків обладнані центральним опаленням та централізованим водопостачанням та водовідведенням[7].

Транспорт

Через Ватутіне проходить один з напрямків Одеської залізниці Цвіткове — Христинівка. В самому місті є залізнична станція Багачеве (з вокзалом і касою) та зупинний пункт Шахта у східній околиці міста (на ній зупиняються лише приміські поїзди).

Від станції Багачеве відходить гілка на Дашуківку через Лисянку. Вона повинна була мати вихід на Козятин через Жашків, але через війну добудувати свого часу не встигли.

З міської автостанції курсують внутрішньообласні та міжобласні автобуси. По місту курсує єдиний автобусний маршрут від вулиці Ювілейної до селища Аварійне (ТЕЦ).

В місті 52,8 кілометра доріг з твердим покриттям та 7,1 кілометра — із ґрунтовим покриттям[7].

Освіта

Освіта у Ватутіному представлена закладами дошкільної та загальної середньої (шкільної) освіти.

Освітою в межах міста обласного підпорядкування керує Відділ освіти Ватутінської міської ради.

Управлінню підпорядковуються 4 дитячих садочки та 4 ліцеї (комунальні заклади загальної середньої освіти).

Спорт

В радянський період у футболі містечко на обласній арені представляв ФК «Шахтар», який ставав володарем Кубка області в 1962, 1964, 1966 роках та чемпіоном Черкаської області в 1959, 1961, 1963 роках.

З 2001 року в місті базується футбольний клуб «Ретро», міжнародний дитячо-юнацький турнір «Кубок Ретро», організатором якого виступає саме клуб і який традиційно проводиться з 2003 року, відомий за межами України. За роки проведення турніру, його учасниками були близько 450 команд із України, Угорщини, Росії, Білорусі, Латвії та інших держав.

Доросла команда «Ретро» з 2012 року виступає в Аматорській футбольній лізі.

Міський парк

Міський парк Ватутіного належить до природно-заповідного фонду України і визнаний парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва. Оголошений об'єктом ПЗФ рішенням Черкаської обласної ради від 27 червня 1972 року № 367. Площа 31,88 га.

Міський парк — місце масового відпочинку й культурних заходів населення, резерват цінних порід дерев і кущів, трав'янистих рослин.

В парку є широкі алеї, місця масових гулянь, естрада, спортивні та розважальні майданчики.

Закладали парк перші будівничі шахтарського міста. Після роботи, у вихідні дні вони розбивали алеї, газони і квітники, садили дерева і декоративні кущі. Спершу в парку висаджували тополі, клени, ясени, білу акацію. Згодом парк поповнився цінними породами дерев: дубом, березою, каштаном, липою, горобиною, кленами канадским, гостролистим.

Відомі люди

Див. також

Примітки
  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Державна служба статистики України. Київ, 2019. стор.75
  2. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Державна служба статистики України. Київ, 2019. стор.75
  3. Розпорядження про перейменування вулиць.docx. Google Docs. Процитовано 17 травня 2017.
  4. Кількість наявного та постійного населення за статтю та типом поселень (осіб) - Регіон, Тип поселення, Рік, Категорія населення , Стать, 1989(12.01). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення за статтю та типом поселень - Регіон, Стать, Рік, Зміст , Тип поселення, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Газета «Місто робітниче» від 18.11.2016 № 47 (1044)

Джерела та література
  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Блажко П. Ф. Ватутіне: Іст. нарис. — Черкаси: Сіяч, 2001. — 159с.
  • Бурій В. М. Твоє Ватутіне від А до Я: корот. словник — довід. / Валерій Бурій. — Ватутіне — Черкаси: Витоки, 2003. — 20 с.
  • Бурій, В. Ватутінезнавство: події, факти, персоналії [Текст] / В. Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2015. — 272 с.
  • Бурій, В. М. . Вибрані тексти: статті, розвідки та замітки. Вип. 3. [Текст] / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль: Кандич С. Г. [вид.], 2018. — 247 с. : іл. — Бібліогр.: с. 245—246.
  • Бурій, В. М. Календар-2020: природа м. Ватутіне та його околиць / Валерій Бурій та ін. — Львів, 2019. — 13 с.: фото.
  • Бурій, Валерій Михайлович. Інвазійні види у флорі міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. — Черкаси: Чабаненко Ю. А. [вид.], 2020. — 63, [1] с. — Бібліогр.: с. 56-60 .
  • Бурій, В. М. Вулиці міста Ватутіне та села Скаливатка / Бурій Валерій Михайлович; Валерій Бурій. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2019. — 30 с. — Містить бібліогр.
  • Бурій В. М.  Володимир Гуцаленко — перекладач [Текст] // Персоналістичний вимір історії Черкащини: матеріали Першої регіональної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Бушина Миколи Івановича (12 березня 2018 р., м. Черкаси) / упоряд.: В. М. Лазуренко, І. Ю. Стадник, О. О. Яшан; відповід. ред. проф. В. М. Лазуренко. — Черкаси: ЧДТУ; видавець Гордієнко Є. І., 2018. — С. 260—262; фото.
  • Ватутіне: вчора і сьогодні. Історія міста в нарисах і спогадах. — Київ: Колорит, 2007. — 176с.
  • Гриценко О. Пам'ять місцевого виробництва: Ватутіне, «наймолодше місто Черкащини» // Україна модерна. — 30.06.2016.
  • Нераденко Т. Відомі краяни та світові знаменитості Черкащини: … Бурій Валерій Михайлович: біогр. довідка // Нераденко Т. М. Правобережна Черкащина: туристично-краєзнавчий потенціал / Тетяна Нераденко. — Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2018. — С. 396; 265—266; 361; 380; 494.
  • Юний краєзнавець Черкащини. Число 13/14 : Туристичні можливості Правобережної Черкащини. Нераденко Т. Краяни і знаменитості Правобережної Черкащини: Бурій Валерій Михайлович: біограф. довідка / [під ред. Т. М. Нераденко] ; Департамент освіти і науки Черкаської ОДА [та ін.]. — Черкаси: ПП Чабаненко Ю. А., 2014. — С. 13; 31; 94; 270; 276 (фото).
  • https://drive.google.com/file/d/0B6t6TdU3q5A_TjRhMHJVa3NKRFE/view

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.