Верхньо-Сілезька операція

Верхньо-Сілезька операція (нім. Oberschlesische Operation) — фронтова наступальна операція радянських військ на Східному фронті на прикінцевому етапі німецько-радянської війни; частина загального стратегічного наступу Радянської Армії в січні — березні 1945 на 1200-км фронті від Балтійського моря до Дунаю. Операція проводилася силами військ 1-го Українського фронту (командувач Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв) в період з 15 по 31 березня 1945 з метою ліквідації загрози флангового удару і заволодіння Верхньосілезьким промисловим районом.

Верхньо-Сілезька операція
Oberschlesische Operation
Німецько-радянська війна
Напівгусеничний артилерійський тягач Sd.Kfz 10 з протитанковою гарматою PaK 40

Напівгусеничний артилерійський тягач Sd.Kfz 10 з протитанковою гарматою PaK 40
Дата: 15 31 березня 1945
Місце: Верхня Сілезія, Третій Рейх
Результат: перемога радянських військ
Сторони
 Третій Рейх  СРСР
Командувачі
Ф. Шернер
Г.Хейнріці
В. Нерінг
Конєв І. С.
Військові формування
Група армій «Центр»
* Армійська група «Гейнріці»
(згодом 1-ша танкова армія)
17-та армія
9-та армія,
4-та танкова армія
1-й Український фронт
Військові сили
408 400 о/с[1], 988 танків та САУ, 5640 гармат і мінометів
1737 літаків[2]
20 дивізій,
1420 гармат і мінометів, 94 танка та штурмових гармат[2]
Втрати
66 801 о/с, з яких безповоротно — 15 876[1] ~ 60 000 о/с, з яких приблизно 20 000 захоплені в полон[2]
за іншими даними:
40 000 загиблих та 14 000 військовополонених[3]
Зовнішні зображення
Карта Верхньо-Сілезької операції

У результаті проведення Вісло-Одерської та Нижньо-Сілезької операцій війська 1-го Українського фронту вийшли на р. Одер і р. Нейсе, зайнявши охоплювальне положення стосовно до Верхньо-сілезького угруповання німецьких військ (17-та армія і армійська група «Хейнріці» групи армій «Центр»). Використовуючи переваги свого становища, радянське командування підготувало операцію силами лівого крила фронту (21-ша, 59-та і 60-та армії).

За замислом операції радянським військам належало зустрічними ударами двох ударних угруповань з районів північніше й південніше Оппельн оточити і знищити противника на південний захід від міста і вийти до Судет. В результаті проведеної операції радянські війська заволоділи південно-західною частиною Верхньої Сілезії і до 31 березня вийшли у передгір'ї Судетів, зайнявши вигідне положення для завдавання удару на дрезденському і празькому напрямках.

За 16 діб наступу радянські війська оточили і знищили оппельнську, розгромили ратіборську угруповання Вермахту, знищили понад 40 тисяч і захопили в полон 14 тисяч солдатів і офіцерів противника. Було знищено 280 танків і штурмових гармат, до 600 польових гармат, захоплені великі трофеї.

В результаті Верхньо-Сілезької операції війська 1-го Українського фронту ліквідували загрозу німецького контрнаступу і суттєво підірвали військово-економічний потенціал Німеччини. За заявою міністра озброєнь А. Шпеєра з втратою Верхньої Сілезії Німеччина втратила чверть свого військового виробництва[4].

Склад і сили сторін

СРСР

Частина сил 1-го Українського фронту (командувач Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв, начальник штабу генерал армії В. Д. Соколовський).

Всього: 408 400 чоловік, 988 танків і САУ, 5640 гармат і мінометів, 1737 літаків.

Німеччина

Частина сил група армій «Центр» (командувач генерал-полковник Ф. Шернер).

Також брали участь формування зі складу 8-ї, 16-ї, 17-ї, 19-ї та 20-ї танкових дивізій Вермахту, і 18-та, 20-та дивізії СС, танкова дивізія «Герман Герінг», а також Дивізія супроводження фюрера, що були розподілені між корпусами, які оборонялися.

Повітряну підтримку здійснювали формування 4-го повітряного флоту Люфтваффе.

Див. також

Література

Джерела

Посилання

Примітки

  1. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооружённых сил.
  2. Коллектив авторов. История Второй мировой войны. 1939—1945. Том 10. — М.: Воениздат, 1979
  3. Основные операции Советских Вооруженных Сил в ВОВ, начавшиеся в 1945 году
  4. KTB/OKW, Bd. IV, S. 1315. Цитата по Коллектив авторов. История Второй мировой войны. 1939—1945. Том десятый. — М.: Воениздат, 1979
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.