Винник Зиновій Львович
Зиновій Львович Винник (нар. 25 вересня 1913, Юзівка — пом. ?, Ізраїль) — український художник театру; член Спілки художників України у 1958—1993 роках. Батько художника Юрія Винника.
Винник Зиновій Львович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
25 вересня 1913 Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | невідомо | |||
Ізраїль | ||||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Харківський художній інститут | |||
Діяльність | сценограф | |||
Вчитель | Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович і Косарєв Борис Васильович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 25 вересня 1913 року у місті Юзівці (тепер Донецьк, Україна). Впродовж 1932—1936 років навчався у Харківському художньому інституті у Олександра Хвостенко-Хвостова[1]. У 1939—1941 роках працював завідувачем декоративного цеху та художником-постановником у Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка.
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (7 квітня 1945), Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За визволення Варшави» (9 червня 1945), «За взяття Берліна» (9 червня 1945)[2].
Впродовж 1948–1956 років знову працював у Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка, з 1956 року в Художніх майстернях Художнього фонду УРСР[1]. Жив у Харкові в будинку на вулиці Отокара Яроша № 21 а, квартира 21. 1993 року виїхав до Ізраїлю. Помер в Ізраїлі.
Творчість
Працював в галузі театрально-декораційного мистецтва та промислової графіки. Оформив вистави:
- у Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка
- «Лимерівна» Панаса Мирного (1955);
- «Марія Тюдор» Віктора Гюго (1955);
- «Дочка прокурора» Юрія Яновського (1955);
- «Ліззі Маккей» Жана-Поля Сартра (1956);
- «Учора в Касаткині» Авнера Зака, Ісая Кузнецова (1960);
- в інших театрах
- «Наталка Полтавка» Івана Котляревського (1948, Московський пересувний театр);
- «Мартін Іден» Джека Лондона (1957, Харківська телестудія);
- «Безталанна» Михайла Старицького (1958, Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського);
- «Кицькин дім» Самуїла Маршака (1965, Харківський театр музичної комедії);
- «Учень диявола» Бернарда Шоу (1969, Харківський інститут мистецтв);
- «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра (Харківський театральний інститут).
Автор картини «Шверін. До Берліна недалеко» (1945), естампу «Червоні дияволята» (1967).
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року.
Твори зберігаються у Музеї Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка, Музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України у Києві.
Примітки
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 74.;
- Путятін В. Д. Винник Зиновій Львович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.