Власениця
Власениця (босн. Vlasenica, серб. Власеница) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, у регіоні Бієліна, центр однойменної громади.
| Місто
Власениця
Vlasenica/Власеница 
Координати 44°11′00″ пн. ш. 18°56′28″ сх. д.
|
Географія
Місто дістало назву від трави костриці (босн. vlasulja), яка росте в цій місцевості. Характерною рисою цієї місцини є високі і густі ліси, які поряд з іншими красотами та багатствами надають особливої чарівності Власениці. Зі своїм географічним положенням і висотою над рівнем моря 668 м вона входить до кола гірських містечок. Нерідко трапляється, що у верхній частині міста сніг затримується на 15 днів довше, ніж у нижній. Власениця примістилася в тій точці, де дорога, що веде з долини Дрини до Сараєва, розгалужується на дві, одна з яких простягається на південь до Хан-Пієсака, Соколаця і Східного Сараєва, а друга — в західному напрямку Кладань—Олово—Сараєво.
Історія
Район Власениці постійно заселений із праісторичних часів до наших днів, про що серед іншого свідчить некрополь з курганами в місцевості Шошари (сьогоднішня громада Миличі).
У середньовіччі територія сучасної Власениці входила до складу середньовічної жупи Бирач, про яку існують писемні свідчення з 1219 р., які сьогодні зберігаються в бібліотеці Дубровника. Османська імперія завоювала Власеницю в середині 1463 р., коли це поселення знали під назвою Бирач, яка буде зберігатися до кінця XVIII століття. 1765 року Власениця стала центром кадилука (округу) Кнежина.
У вересні 1878 р. у Власеницю увійшла Австро-Угорська армія. 1905 року ухвалено закон про церковну та шкільну автономію, який наділив громадян правом на використання кириличного письма і правом відкривати школи.
Під час Першої світової війни в районі Власениці дуже часто відбувалися бої. Економічне становище у містечку та його околицях між двома світовими війнами було дуже важким. Лютували голод, туберкульоз, черевний тиф, дизентерія та інші хвороби. Протягом Другої світової війни (1941—1945 рр.) Власениця входила спочатку у велику жупу Врхбосна, а з 5 липня 1944 р. — у велику жупу Усора-Солі. Містечко переходило з рук у руки різних протиборчих сторін, що не могло не обернутися великими людськими жертвами та матеріальними втратами у великих масштабах. На жаль, остання війна в БіГ теж залишила у цьому місті глибокий слід: велику кількість довоєнних жителів прогнали або знищили, економіку було зруйновано і т. ін.
Населення
1912
Згідно з анотацією на книжку «Bosnischer Bote» («Боснійський вісник», перекладена Фікретом Бахтіяревичем), 1912 року Власениця налічувала 1 917 громадян, серед яких було 1 480 боснійців, 398 сербів, 72 хорватів та 12 євангелістів.
Останні югославські переписи
| Брадіна | ||||||
| Рік перепису | 1971 | 1981 | 1991 | |||
| серби | 1 124 (28,26%) | 1 793 (29,88%) | 2 743 (34,68%) | |||
| хорвати | 12 (0,30%) | 18 (0,30%) | 26 (0,32%) | |||
| босняки | 2 774 (69,76%) | 3 435 (57,25%) | 4 800 (60,69%) | |||
| югослави | 5 (0,12%) | 578 (9,63%) | 242 (3,05%) | |||
| інші | 61 (1,53%) | 176 (2,93%) | 98 (1,23%) | |||
| Всього | 3 976 | 6 000 | 7 909 | |||
Відомі уродженці
- Дервіш Сушич (1925—1990) — письменник, драматург, журналіст, член Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини (з 1975).
Примітки
- Сайт громади Власениця (серб.)
- Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Bosni i Hercegovini. popis.gov.ba. Процитовано 25.05.2018.
- Sistematski spisak općina i naselja. fzs.ba. Архів оригіналу за 09.05.2016. Процитовано 25.05.2018.