Університет (станція метро, Київ)
«Університе́т» — станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії. Розташована між станціями «Вокзальна» і «Театральна». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва.
| Університет | |
|---|---|
|
Святошинсько-Броварська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна трисклепінна |
| Проєктна назва | Університетська |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 100,7 м |
| Ширина | 19,7 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 6 листопада 1960 |
| Архітектор(и) | Г. В. Головко, М. М. Сиркін, Є. Л. Іванов, Т. Д. Єлігулашвілі, Л. Л. Семенюк, О. С. Лозинська |
| Архітектор(и) вестибюлів | Г. В. Головко, Б. В. Дзбановський, Є. Л. Іванов, М. М. Сиркін |
| Скульптор(и) | М. Д. Декерменджі, А. Ю. Білостоцький, В. І. Зноба, О. О. Ковальов, Е. М. Кунцевич, М. Г. Лисенко, П. П. Остапенко, О. О. Супрун, А. А. Шапран |
| Будівельник(и) | Київметробуд |
| Транспорт | |
| Район міста | Шевченківський |
| Виходи до |
 бульвару Тараса Шевченка, вулиці Пирогова |
| Наземний транспорт |
А 24, 114, 118 Тр 5, 7, 8, 17 Мт 189, 228, 231, 429, 433, 450, 575 |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:45 |
| Час закриття | 00:16 |
| Код станції | 118 |
 | |
| Святошинсько-Броварська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Свою назву станція отримала внаслідок розташування поблизу від головного («червоного») корпусу Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Поруч зі станцією також розташовані Ботанічний сад ім. О. В. Фоміна, Володимирський собор, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова.
З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 171[1][2].
Історія
Відкрита 6 листопада 1960 року. Станція входить до першої черги Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену. Спершу станція мала розташуватися трохи не там і мала бути пересадковою. Але плани помінялися.
Конструкція
Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.
Колійний розвиток — станція без колійного розвитку.
Опис
Класичний зразок станцій метро 1950-х років, глибокого закладення. Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал сполучений з наземним вестибюлем двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль. В кожному ескалаторному тунелі встановлено по тристрічковому ескалатору.
Наземний вестибюль являє собою будинок квадратної форми в плані, перекритий куполом зі збірного залізобетону. Знаходиться на бульварі Тараса Шевченка. До нього з обох сторін примикають короткі колонади, що утворюють вхід до ботанічного саду. Над кожною з вхідних/вихідних дверей вестибюля розміщені алюмінієві вензелі з літерами М — єдині у київському метрополітені.
Архітектура та оформлення
Оформлення станції є синтезом архітектури та декоративного мистецтва. У центральному залі в кожному пілоні бюсти видатних учених та письменників. У торці до 1992 року розташовувалася скульптура Володимира Леніна[3] (скульптор Михайло Декерменджі, демонтована, не збереглася). Облицювання пілонів коричнево-рожевим мармуром із білим декоративним орнаментом з гіпсу, карнизи з литого скла та освітлення за ними, складний візерунок на підлозі роблять цю станцію надзвичайно привабливою. Колійні стіни спочатку були викладені кахельною плиткою, заміненої при ремонті в 1996 році на нову.
Мармур, яким облицьована станція, багатий скам'янілими залишками доісторичних істот. Наприклад, на пілоні під бюстом Максима Горького, а також в облицюванні стін бокового залу по першій колії можна знайти великі зрізи мушель амонітидів.
На станції розташовано 8 бюстів видатних осіб України та Росії, а саме: Івана Франка, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Олександра Богомольця, Дмитра Менделєєва, Михайла Ломоносова, Григорія Сковороди та Максима Горького.
Пасажиропотік
| Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 24,0 | 23,9 | 23,7 | 23,8 | 22,3 | 20,8 | 23,2 | 21,1 | 20,0 |
Режим роботи
Відправлення першого поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 05:55
- ст. «Академмістечко» — 05:55
Відправлення останнього поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 00:24
- ст. «Академмістечко» — 00:24
Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:
- ст. «Лісова» — 22:51, 23:03, 23:15, 23:26, 23:38, 23:49, 0:01, 0:12, 0:24
- ст. «Академмістечко» — 22:31, 22:43, 22:55, 23:05, 23:16, 23:26, 23:36, 23:46, 23:58, 0:11, 0:24
Зображення
Центральний зал, вигляд у бік ескалаторів 
Фотоколаж у торці залу, присвячений 60-річчю метро
Посадкова платформа
Вентиляційні решітки на пілонах
Назва станції на колійній стіні
Відбитки доісторичних мушель амонітів у мармурі
Дверцята на колійній стіні
Прохід від верхнього ескалатора до проміжного вестибюля
Панорама проміжного вестибюля ескалаторного нахилу
Верхній ескалаторний нахил
Інтер'єр наземного вестибюля
Павільйон станції, вид ззовні з боку бульвару Шевченка
Наземний вестибюль, вигляд з боку Ботанічного саду
Вензелі над дверми наземного вестибюля
- Бюсти на пілонах
О. О. Богомолець (скульптор Михайло Лисенко)
М. В. Ломоносов (скульптор Андрій Шапран)
Д. І. Менделєєв (скульптор Петро Остапенко)
Г. С. Сковорода (скульптор Валентин Зноба)
Т. Г. Шевченко (скульптор Анатолій Білостоцький)
О. М. Горький (скульптор Едвард Кунцевич)
О. С. Пушкін (скульптор Олександр Ковальов)
І. Я. Франко (скульптор Оксана Супрун)
Див. також
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine. (Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві. Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.)
- Станція метро «Университет», 5 листопада 1960 року // Фото Мельника М. А. — ЦДА КФФД ім. Г. Пшеничного. — Київ.
Джерела
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz (чес.)
- Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.)
- Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл.
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Университет» и «Вокзальная» // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 3 марта. (рос.)
| Лінії Київського метрополітену | |||||||||||
| 1 | Святошинсько-Броварська | 2 | Оболонсько-Теремківська | 3 | Сирецько-Печерська | 4 | Подільсько-Вигурівська | 5 | Лівобережна | 6 | Вишгородсько-Дарницька |