Вулиця Володимира Винниченка (Київ)

Ву́лиця Володи́мира Винниче́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Кудрявець та Солдатська слобідка. Пролягає від Обсерваторної до Гоголівської та Павлівської вулиць.

Вулиця Володимира Винниченка
Київ
Місцевість Кудрявець, Солдатська слобідка
Район Шевченківський
Назва на честь В. К. Винниченка
Колишні назви
Новопавлівська, Юрія Коцюбинського
Загальні відомості
Протяжність 590 м
Координати початку 50°27′15″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д.
Координати кінця 50°27′11″ пн. ш. 30°29′36″ сх. д.
Поштові індекси 04053
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лук'янівська»,
 «Золоті ворота»,
 «Університет»
Трамваї Т 15, 18 (по Дмитрівській вулиці)
Тролейбуси Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців)
Маршрутні таксі Мт 181, 439 (по вулиці Січових Стрільців); 165, 181, 439 (по Бульварно-Кудрявській вулиці)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми У 1917–1935 роках існувала греко-католицька церква Серця Христового; церква Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері
Медичні заклади Центральна басейнова лікарня
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10778
У проєкті OpenStreetMap r414814
Мапа
 Вулиця Володимира Винниченка у Вікісховищі

Прилучається Некрасівська вулиця.

Історія

Вулиця виникла в 1910–1914 роках, мала назву Новопа́влівська (як продовження Павлівської вулиці). 1961 року[1] перейменована на честь радянського державного діяча Юрія Коцюбинського.

Протягом 2005–2011 років декілька разів пропонувалися проекти перейменування вулиці на честь Володимира Винниченка, однак вони не були здійснені[п 1][п 2][п 3][п 4].

Сучасна назва на честь українського громадсько-політичного діяча, письменника і драматурга Володимира Винниченка — з 2015 року[2][3].

Забудова

Вулиця забудовувалася з початку XX століття, тому будинки на ній відносяться до різних епох і стилів. Серед них виділяється будинок Центральної басейнової лікарні — колишньої Лютеранської лікарні, зведеної на кошти київських німців у 1913 році. Проект будівлі у стилі середньовічного замку складався в Мюнхені, а керував будівництвом київський архітектор Едуард Брадтман. На зведення лікарні німці-лютерани зібрали 100 тисяч карбованців.

Наприкінці вулиці з парного боку розташовані чотири п'ятиповерхові будинки в стилі конструктивізм — так звані будинки кооперативу «Жовтнівка».

Ще одним яскравим взірцем конструктивізму є будинок № 1/11 на розі з Обсерваторною вулицею — колишній гуртожиток Польського педагогічного інституту, зведений на початку 1930-х років. Це була лише перша черга з проекту зведення комплексу інституту та гуртожитків, який так і не втілили повністю в життя. Автором проекту був архітектор Володимир Заболотний, співавторами — Василь Дюмін, Борис Ведерніков та О. Недопака. Було зведено два гуртожитки: першим був будинок № 1/11, другим — будинок № 3, а також зведено частину будівлі інституту (зараз — будинок № 5), але восени 1935 року Польський педагогічний інститут ліквідували.

Культові споруди

На території Басейнової лікарні знаходиться церква Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері. Конфесійно належить Українській православній церкві Московського патріархіту (благочинії західного округу Київської митрополії). Храм був вікритий у 2002 році, перша дітургія відбулася у серпні 2003 року. Розташовується у пристосованому приміщенні за адміністративним корпусом лікарні. Є єдиною в Україні церквою, присвяченою Віленсько-Остробрамській іконі Божої Матері. Настоятель — архімандрит Іона (Радзівіл). Храмове свято — 8 січня.

Пам'ятники та меморіальні дошки

Установи та заклади
  • Інститут навчальної літератури Міністерства освіти України (буд. № 5)
  • Видавництво «Освіта» (буд. № 5)
  • Центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України (буд. № 9)
  • Інститут урології АМН України (буд. № 9-А)

Примітки
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 15, арк. 863–871. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  2. Рішення Київської міської ради від 3 вересня 2015 року № 944/1808 «Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 133 (4729). — 23 вересня. — С. 6. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  3. Обговорення щодо перейменування вулиці Юрія Коцюбинського у Шевченківському районі міста Києва на вулицю Володимира Винниченка // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014. — 2 жовтня — 2 грудня.
Спроби перейменування
  1. Мельник Ольга. Що в імені твоїм // Персонал Плюс (тижневик). — 2006. — № 3 (154). — 18-24 січня. Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.
  2. Котлубай Марина. Київ позбудеться радянського минулого // Хрещатик. — 2007. — № 150 (3140). — 13 вересня. Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.
  3. Галечко Ольга. Вуличний ребрендинг[недоступне посилання з квітня 2019] // Столиця. Главред. — 2010. — 15 грудня. Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.
  4. Влада Києва збирається перейменувати 200 вулиць // Gazeta.ua. — 2011. — 25 листопада. Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.