Вулиця Руданського (Львів)

Ву́лиця Руданського — вулиця у Галицькому районі міста Львова, що сполучає вулицю Вороного з проспектом Шевченка. Початок нумерації будинків ведеться від будинку на проспекті Шевченка, 6.

Вулиця Руданського
Львів
вул. Руданського
вул. Руданського
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Степана Руданського
Колишні назви
Таньскої, Гоервеґґассе, Танської, Готельна
польського періоду (польською) Tańskiej
радянського періоду (українською) Танської, Готельна, Руданського
радянського періоду (російською) Танской, Готельная, Руданского
Загальні відомості
Протяжність 75 м
Координати початку 49°50′07″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д.
Координати кінця 49°50′08″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д.
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1, 3, 3а
Архітектурні пам'ятки № 3[2]
Державні установи Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Руданського у Вікісховищі

Історія

Вулиця утворилася, в результаті подальшої забудови за готелем «De Russie», побудованого у 1812 році Жоржем Гоффманом. У 1900 році вулиця мала назву  — вулиця Танської, на честь польського прозаїка, перекладача та дитячої письменниці Клементини Танської. Тоді то була просто вузька вуличка для піших прогулянок, яка з'єднувала вулиці Академічну та Круту між собою.

Під час німецької окупації, у листопаді 1941 року була перейменована на Гоервеґґассе, а в липні 1944 року їй було повернуто довоєнну назву. В жовтні 1945 року вулиця отримала назву Готельна, завдяки безпосередній близкості до готелю «Інтурист» (у 1945—1990 роках назва готелю «Жорж»), а в грудні цього ж року вулиці черговий раз повернуто довоєнну назву. У 1946 році чергове перейменування і вулиця отримує свою сучасну назву — вулиця Степана Руданського, на честь українського поета, перекладача Степана Руданського[3][4].

Забудова

№ 1 — у 1901—1939 роках будинок займала «Польська книгарня»[5] Бернарда Полонецького[6]. У радянські часи в будинку діяла кав'ярня, де полюбляли збиратися львівські музиканти та магазин «Продукти»[7]. Нині приміщення займають — заклад харчування мережі бістро «Смачні сезони»[8], салон мобільного зв'язку «Мобакс»[9] та клуб «Rafinad People Tusa Bar»[10].

№ 3 — кам'яниця споруджена у 1900 році за проєктом львівського архітектора Альфреда Захаревича у стилі сецесії[11]. Нині цей будинок займають — офіс Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області[12] та салон краси «Модна лінія». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 258-м[2].

№ 5 — цю адресу наприкінці 1940-х років мала артіль «Косметична культура» львівської Облхімхарчпромспілки[13].

Примітки
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 25 січня 2021.
  3. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 53.
  4. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 111.
  5. Ірина Котлобулатова (20 лютого 2012). Львовские книжные магазины. Продолжение истории. lvivcenter.org (рос.). Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 25 січня 2021.
  6. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 192.
  7. Ілько Лемко (24 жовтня 2008). Руданського вул. Будинок (№ 1). pslava.info. Львівська газета. Процитовано 25 січня 2021.
  8. Львів, вул. Руданського, 1. sezony.com.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  9. Львів, вул. Руданського. dlab.com.ua. Львівський універсальний довідник. Процитовано 29 листопада 2015.
  10. Офіційний сайт клубу «Rafinad People Tusa Bar». rafinad-club.com. Процитовано 25 січня 2021.
  11. Ю. О. Бірюльов. Захаревич Альфред-Владислав. esu.com.ua. ЕСУ. Процитовано 25 січня 2021.
  12. Головне управління ДМС у Львівській області. dmsu.gov.ua. Державна міграційна служба України. Процитовано 25 січня 2021.
  13. Львов: справочник, 1949, с. 175.

Джерела
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 390 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.