Міністерство цифрової трансформації України

Міністерство цифрової трансформації України разом з іншими органами державної влади та міжнародними партнерами сприяють впровадженню електронних послуг у багатьох сферах економіки — будівництво, земельні послуги, екологія, реєстрація бізнесу, оформлення субсидій, державної допомоги тощо. Зараз на Урядовому порталі kmu.gov.ua в розділі «Послуги» можна скористатися більш ніж 100 електронними послугами.

11 грудня 2019 запущений у бета-режимі мобільний додаток «Дія», що повинен стати універсальною точкою доступу громадян і бізнесу до всіх електронних державних послуг за єдиними стандартами.

Міністерство цифрової трансформації України є державним органом, відповідальним за реалізацію цієї політики Уряду щодо відкриття найбільш важливих для суспільства даних. У жовтні 2016 року Україна офіційно приєдналася до Міжнародної хартії відкритих даних, взявши на себе зобов'язання перед міжнародною спільнотою впроваджувати національну політику відкритих даних відповідно до принципів хартії.

Відкриті дані мають потужний антикорупційний ефект, сприяють прозорості влади, позитивно впливають на розвиток економіки. 2017 року відкриті дані принесли в економіку України понад 700 млн доларів, або 0,67 % ВВП. І при збереженні нинішніх темпів, за прогнозами, до 2025 року ця цифра зросте вдвічі — до понад 1,4 млрд доларів, або 0,92 % ВВП. За підтримки міністерства було опубліковано звіт про вплив відкритих даних Державної архітектурно-будівельної інспекції України[4].

Об'єднання державних реєстрів у єдину систему взаємодії — ефективний спосіб оптимізації роботи державних органів, боротьби з бюрократією, забезпечення дистанційного та оперативного доступу громадян до якісних адміністративних послуг.

Міністерство цифрової трансформації України спільно з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами проводить роботу по забезпеченню інтероперабельності — принципу, коли різні інформаційні ресурси можуть взаємодіяти між собою на базі уніфікованих інтерфейсів та протоколів. Зокрема, впроваджується «Трембіта»[5] — система взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, а також формується Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів. В цьому напряму Україна використовує досвід Естонії — країни, яка має найбільш досконалу в світі систему електронного урядування.

З грудня 2019 року в Україні офіційно існує поняття віртуальних активів. Віртуальний актив — цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може бути використане для платіжних або інвестиційних цілей.

Міністерство цифрової трансформації України є регулятором віртуальних активів, розробляє умови ліцензування для постачальників сервісів віртуальних активів та на основі законодавчих актів розробляє алгоритми роботи бізнесу в Україні[6].

В Україні про криптовалюту говорили із 2010 року, значного поширення вона набула у 2017—2018 рр., коли біткоін зріс до 10 тис. дол.

На пострадянському просторі криптовалюта дозволена лише в країнах Балтії, Україні та Білорусі. У Росії криптовалюта заборонена. Одними з перших країн світу, які дозволили обіг віртуальних активів, стали Японія, США та Швейцарія.

У 2021 році українські чиновники задекларували криптовалюти на суму 75 млрд грн. Найбільше (18 тисяч біткоїнів) задекларував депутат Дніпровської міської ради минулого скликання (партія Самопоміч) та місцевий бізнесмен В'ячеслав Мішалов. Станом на квітень 2021 це коштувало 1 млрд дол.[7]

Міністерство цифрової трансформації забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг і виконує функції центрального засвідчувального органу.

Функції та повноваження центрального засвідчувального органу визначено у Статті 7 Закону України «Про електронні довірчі послуги»[8], відповідно до якої Мінцифра:

• здійснює визначені законом повноваження у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації;
• надає адміністративну послугу шляхом внесення юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, до Довірчого списку;
• погоджує розроблені надавачами електронних довірчих послуг порядки синхронізації часу зі Всесвітнім координованим часом (UTC);
• погоджує плани припинення діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;
• приймає та зберігає документовану інформацію, сформовані сертифікати (зокрема посилені, кваліфіковані) відкритих ключів, реєстри чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів у разі припинення діяльності кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
• розглядає пропозиції (зауваження) суб'єктів відносин у сфері електронних довірчих послуг щодо удосконалення державного регулювання сфери електронних довірчих послуг;
• надає суб'єктам відносин у сфері електронних довірчих послуг консультації з питань, пов'язаних з наданням електронних довірчих послуг;
• інформує відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» про обставини, які перешкоджають діяльності центрального засвідчувального органу;
• проводить оцінку стану розвитку сфери електронних довірчих послуг за результатами проведення аналізу інформації про діяльність постачальників електронних довірчих послуг та засвідчувального центру;
• забезпечує взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг;
• здійснює інші повноваження у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, визначені законом.

Технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу здійснюється адміністратором інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу — державним підприємством, яке належить до сфери управління Мінцифри (державним підприємством «ДІЯ»).

Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» до складу електронних довірчих послуг входять:

• створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки;
• формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
• формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації вебсайту;
• формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу;
• реєстрована електронна доставка;
• зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов'язаних з цими послугами.

Ефективність функціонування сучасної держави значною мірою визначається швидкістю та якістю прийняття рішень. Це неможливо без наявності в державних структурах електронного документообігу. Локальний електронний документообіг (на рівні одного відомства) дозволяє державній структурі автоматизувати всі процеси роботи з документами, практично відмовитись від паперу, вдосконалити внутрішню дисципліну, прискорити процес прийняття управлінських рішень. Окрім того, Міністерство цифрової трансформації України працює над об'єднанням усіх відомств у єдину систему міжвідомчого документообігу. Вона гарантує доправляння електронних документів та надає можливість отримання юридично значущих повідомлень про доставку. Наразі майже 5500 документів щоденно передаються між органами влади в електронному вигляді.

Отримання сучасних електронних послуг не можливе без інструментів електронної ідентифікації. Міністерство цифрової трансформації України сприяє впровадженню, розповсюдженню та популяризації електронного підпису та технологій Mobile ID та BankID.

Уже розроблені вимоги до засобів електронної ідентифікації, рівнів довіри до засобів електронної ідентифікації для їх використання у сфері електронного урядування.

Міністерство цифрової трансформації України спільно з міжнародними партнерами впроваджує та розвиває інструменти електронної демократії. Найбільш поширеними серед них, що застосовуються сьогодні в Україні як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, є електронні консультації, електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі (громадські бюджети). Також створені ресурси для оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних.

Національна програма інформатизації — це, перш за все, механізм координації процесів планування та виконання проектів інформатизації в системі органів державної влади.

В рамках цього механізму Державне агентство з питань електронного урядування України забезпечує організацію державної експертизи та погодження проектів інформатизації органів державної влади. Так у 2016 році Агентство здійснило оцінку 186 таких проектів, в 2017 р. — 471, в 2018 р. — 1457.

Для підвищення дієвості цього механізму Агентство розробило Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації»[9].

Логотип порталу «Дія»

Портал Дія — це Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Держателем «Порталу Дія» є Мінцифра. Створення та впровадження порталу відбувається згідно із затвердженим Мінцифрою планом з урахуванням готовності програмних та технічних засобів вебпорталу.

На порталі можна буде отримати довідку онлайн, перевірити реєстри, відкрити власний бізнес. Мета — оцифрувати 100 % усіх публічних послуг, що надає держава.

Функції порталу врегульовані постановою КМУ про «Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Єдиного державного порталу адміністративних послуг» та відповідним Положенням.

Єдиний вебпортал державних послуг «Дія» — це:

• можливість отримання публічних послуг, подання звернень, скарг, петицій громадян, здійснення електронного листування з органами влади, проведення опитувань тощо;
• впровадження мобільного застосунку «Дія»;
• користування особистим кабінетом та доступ до інформації з реєстрів;
• створення сучасного реєстру адміністративних послуг

Портал став доступним для українців з 6 квітня. Перші послуги на порталі пов'язані з ФОП (відкриття, внесення змін та закриття). Також доступні 27 послуг.

Дія — мобільний застосунок, який матиме весь функціонал diia.gov.ua й дозволить отримати будь-яку державну послугу, не встаючи з дивану. 6 лютого відбувся офіційний реліз мобільного застосунку. Застосунок вже доступний для завантаження в Google Play та App Store.

Першими стали доступні електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а згодом будуть додані інші  послуги та цифрові документи. З 7 квітня в Дії доступний цифровий студентський квиток.

У 2020 році Мінцифра планує оцифрувати паспорт громадянина України (ID-картку), Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше —  ідентифікаційний код або ІПН), пенсійне посвідчення, страховку на авто тощо. З 6 квітня розпочалося тестування електронних ID-картки та закороднного біометричного паспорту.

Пізніше в мобільному застосунку Дія можна буде користуватися державними послугами так само, як і на порталі.

Вперше в Україні були оцифровані документи — посвідчення водія та свідоцтво про володіння транспортним засобом. Очікується, що цими документами будуть користуватися мільйони українців.

16 грудня Мінцифра запустила бета-тестування мобільного застосунку Дія. Першими нові можливості «Держави в смартфоні» випробували українські водії.

Юридична сила прав визначена Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 23 жовтня 2019 р.

Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровою версією документів, а не альтернативними документом.

Цифрове водійське посвідчення входить до переліку документів, які посвідчують особу, тож його можна використовувати в ситуаціях, де потрібен пластиковий оригінал.

У програмі зазначена амбітна мета — навчити мінімум 6 мільйонів українців цифрової грамотності за 3 роки. Причому 70 % має бути віком від 30 до 60+ років.

Проєкт Дія. Цифрова освіта (osvita.diia.gov.ua) всього за день став найочікуванішим релізом зимового сезону 2020 року. Це національна онлайн-платформа з освітнімі курсами у форматі серіалів.

Кожен українець отримає можливість і вільний доступ до знань з цифрової грамотності. Національна онлайн платформа надасть змогу безкоштовно пройти курси п'яти різних категорій:

• базові курси (системні базові курси, базові курси з конкретного інструментарію);
• базові та просунуті курси з цифрової грамотності для людей різних спеціалізацій (лікарів, вчителів, державних службовців);
• курси для підприємців і для світчерів (людей, що шукають нові професії на перетині з IT);
• курси нових цифрових професій;
• лайфстайл-курси.

Зараз на платформі доступні 27 серіалів: базові цифрові навички, цифрова грамотність для вчителів, серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті», «Смартфон для батьків», «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів» та «Діджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорт» та ін.

Окрім цього, міністерство налагоджує співпрацю зі ЦНАПами, бібліотеками, приватним сектором, школами та університетами. Планується створення власної мережі офлайн-хабів, щоб охопити програмою якомога більше людей.

У листопаді 2021 Міністерство цифрової трансформації України та громадське об'єднання "Розвиток ІТ освіти” підписали спільний меморандум про партнерство та домовились про взаємодію у напрямку розвитку ІТ-освіти в країні.[10] Також у грудні стало відомо, що для студентів державних закладів вищої освіти в 2022 році мають запровадити нову освітню програму з ІТ-підприємництва "Створення й розвиток ІТ-продуктів". Участь у пілотному проєкті візьмуть понад 50 українських університетів. Це частина масштабної освітньої ініціативи, яку розробила громадська організація Product IT Foundation for Education.[11]

Це портал допомоги середньому та малому бізнесу. Цей сайт для майбутніх та досвідчених підприємців — 1 stop shop з відповідями на усі питання. Зараз платформа працює у тестовому режимі.

Проєкт BroadBand створений, щоб забезпечити 100 % покриття населених пунктів та їхніх соціальних об'єктів високошвидкісним інтернетом та покрити 95 % транспортної інфраструктури мобільним інтернетом.

На сайті https://broadband.gov.ua/ кожен може розповісти, чи є у нього інтернет та з якою швидкістю він працює. Швидкість з‘єднання визначається автоматично, достатньо лише зайти на сайт та пройти спідтест зі свого комп'ютера чи смартфону. Це можна зробити як анонімно, так і залишивши свої дані.

Сайт є прототипом майбутньої мапи інтернету України.

Мінцифра виявить, чи відповідає швидкість у наявних мережах зазначеним даним та наскільки соціальні об'єкти у регіонах мають доступ до інтернету.

Мапа покриття допоможе Міністерству цифрової трансформації зосередити зусилля та під'єднати кожну домівку до всемережжя. Для цього використовуються усі дані офіційної статистики, інформація регулятора, профільних асоціацій, технічні дані.

е-Резидентство — статус, який буде надано нерезидентам і який дасть їм можливість реєстрації й ведення бізнесу в Україні онлайн без кордонів і без потреби виїжджати з країни проживання. Впровадивши його, Україна зможе залучати інвестиції й міжнародних підприємців до роботи й сплати податків у країні. Першою країною світу, яка дозволила іноземним підприємцям вести у себе бізнес без особистого відвідування країни, стала Естонія.

Статус е-Резидента відкриває іноземцям доступ до інформаційно-консультаційних сервісів, спрощує процедури отримання адміністративних послуг і укладання цивільно-правових угод, а також надає можливість дистанційно вести бізнес в Україні.

Україна пропонуватиме:

• Привабливі податки та уникнення подвійного оподаткування
• Відсутність бюрократичної тяганини
• Просту й зручну платформу для провадження бізнесу з доступом до усіх необхідних послуг та можливістю здійснення правочинів онлайн із застосуванням безпечного ключа електронного підпису, сертифікованого в Україні
• Персональну консультаційну підтримку
• Англомовний сервіс підтримки

Е-резидентство дозволить Україні наповнювати державний бюджет за рахунок оподаткування е-резидентів і оплати послуги щодо надання статусу е-резидентства та покращить національний імідж на міжнародному ринку IT.

Проєкт «єМалятко» було вперше анонсовано Міністерством юстиції України у лютому 2019 року,[12][13] а запущено Мінцифрою вже у січні 2020 року.[14] Він передбачає, що батьки новонародженої дитини можуть отримати до 9-ти державних послуг пов'язаних із народженням дитини за однією заявою.[15][16] З жовтня 2020 року таку заяву можна подати онлайн через портал «Дія».[17]

Цікаво, що єМалятко — унікальний проєкт не лише в Україні, а й у світі. Наприклад, у Сербії і Канаді подібним проєктом надаються 5 послуг, в Новій Зеландії лише 3, а в Україні — 10.^{[джерело?]}

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України.

Мінцифра є засновником державного підприємства «ДІЯ»[18].

ДП «ДІЯ» — державна ІТ-компанія України, метою якої є цифровізація органів влади, залучення інвестицій та сприяння розвитку ІТ-галузі в Україні.^{[джерело?]}

ДП «ДІЯ» зареєстровано 9 грудня 2019[18].

11 січня 2020 року ДП «ДІЯ» набуло прав адміністратора центрального засвідчувального органу (ЦЗО) після того, як Міністерство юстиції України 11 січня 2020 року зареєструвало Регламент роботи центрального засвідчувального органу (ЦЗО). Відтепер ДП «ДІЯ» наділена повноваженнями укладати договори з надавачами довірчих послуг про обслуговування їх попередніх та нових сертифікатів. Нові сертифікати для надавачів будуть формуватися з використанням нових ключів ЦЗО, які будуть згенеровані найближчим часом[19].

Державне підприємство стане платформою для досягнення амбітної мети — підвищення частки ІТ у ВВП України до 10 % до 2024 року.^{[джерело?]}