Віднесені привидами

Чіхіро Оґіно (яп. 荻野 千尋 Оґіно Чіхіро) (сейю: Хііраґі Румі) — головна героїня фільму. В інтерв'ю творець фільму Хаяо Міядзакі згадує, що Чіхіро — звичайнісінька десятирічна дівчинка[8]. Сейю Хіірагі Румі, яка озвучувала Чіхіро для фільму, дає дещо іншу характеристику Чіхіро: «Вона примхлива і балувана, дуже схожа на сучасних дівчаток»[8]. Коли батьки Акіо і Юко повідомляють Чіхіро, що їм доведеться переїхати в новий будинок, дівчинка сильно переймається і починає вередувати. Вона незадоволена переїздом і заздалегідь вважає свою майбутню школу нудною і нецікавою. З розвитком сюжету Чіхіро проявляє свої найкращі риси характеру — вона відповідальна, терпляча і безкорислива.

На час роботи в лазні Юбаба дає дівчинці ім'я Сен (яп. 千) замість її власного Чіхіро (яп. 千尋), забравши другий ієрогліф з імені. Слово «Чіхіро» перекладається як «бездонна глибина»; дослівно — тисяча хіро (хіро — міра глибини, 1,81 метра). Ієрогліф 千 може читатися також як сен.

Хаку — учень Юбаби

Хаку/Ніґіхаямі Кохаку Нусі (яп. ハク/ニギハヤミコハクヌシ Хаку) (сейю: Іріно Мію) — хлопчик, ім'я якого перекладається як «божество бурштинової річки». Він з'явився «несподівано і незрозуміло звідки», як і Чіхіро (за словами дідуся Камадзі), прийшов до Юбаби й отримав роботу. Вона зробила його своїм учнем. Дідусь Камадзі намагався відмовити Хаку, але той твердо стояв на своєму і з часом став правою рукою чаклунки Юбаби. Після зустрічі з Чіхіро Хаку допомагає їй в її починаннях. Незабаром Хаку розуміє, що зустріч з Чіхіро поступово змінює його і нагадує про те, яким він був, і чому він тут. Пам'ять, яку забрала Юбаба разом з його ім'ям, повертається, і він згадує, що зустрічався з Чіхіро раніше.

Насправді Хаку не людина, а дракон, хранитель річки в людській подобі. Колись у світі людей Чіхіро впала в річку, намагаючись зловити черевичок, що впав, і ледь сама не потонула, якби не Хаку, який мешкав в цьому потоці. Коли Чіхіро летить на Драконі від Дзеніба, вона згадує цей момент з дитинства і річку, яка називалася Кохакугава (яп. 琥珀川 бурштинова річка). Хаку теж згадує цю зустріч. Він каже, що його справжнє ім'я — Нігіхаямі Кохаку Нусі, Господар річки. Він стає людиною, і разом з Чіхіро вони летять до купалень Юбаби. Знаючи своє справжнє ім'я, він може тепер піти від чаклунки.

Юбаба — чаклунка і господиня купалень.

Юбаба (яп. 湯婆婆 Юба: ба) (сейю: Нацукі Марі) — господиня «занедбаного парку розваг», вчителька Хаку. Страшна чаклунка, яка слів на вітер не кидає, не любить, коли їй суперечать, але завжди дотримується своїх обіцянок. Всіх тримає під каблуком, крім рідного сина Бо, якого жахливо балує. Вершить таємні справи у себе в кабінеті, посилає Хаку на небезпечні завдання. Щовечора перевтілюється в птаху і перевіряє свою територію. Юбабу часто можна застати за перераховуванням золота і перебиранням коштовностей, їй приємно відчувати себе господинею такого великого підприємства, з чималим багатством. Юбаба нікому не довіряє, але може зробити так, щоб інші їй вірили. Непрацюючі люди і істоти її дратують, і вона розправляється з ними швидко, перетворює або в свиню, або в вуглину. Характер Юбаби мінливий, але стійкий, якщо справа стосується великого обслуговування високопоставлених духів.

Безликий Бог Каонасі (яп. カオナシ (仮面男) Каонасі, «чоловік з прийнятим обличчям») — божество, яке не має власного обличчя, постійно в пошуках нового. За словами Міядзакі, йому хотілося «показати бога-блукача, у якого немає дому і аналогів якого немає в японському фольклорі». Спочатку вибір Безликого припав на Чіхіро, але коли він пропонував їй допомогу, вона відмовилася. Потім йому трапилось жадібне жабеня, яке хотіло відшкребти від підлоги залишки золотого піску, що залишився після обслуговування Річкового Божества (яке було настільки брудним, що спочатку його прийняли за Духа смітників). Каонасі з'їв його і став таким, яким було жабеня: ненаситним, жадібним, і поступово став перевтілюватися в чудовисько і поїдати працівників купалень. Він ніколи не відрізнявся багатослівністю, але це не вважається його недоліком, тому що дії говорять про особу більше, ніж слова.

Дзеніба (яп. 銭婆 Дзеніба) (сейю: Нацукі Марі) — сестра-близнючка Юбаби. Живе в скромному будиночку з городом поруч зі станцією «Дно болота». Юбаба посилає Хаку вкрасти печатку у Дзеніби. Він вкрав печатку, за що Дзеніба намагається його вбити. Чіхіро вирішує повернути печатку і врятувати Хаку. Дзеніба жорстоко поводиться з Хаку (тому що «він злодій»), після того, як Хаку краде у неї печатку. Але все ж вона прощає його, показуючи, що від будь-якого поганого вчинку можна очиститися. Вона рада і тому, що Каонасі залишився з нею, тому що самій з господарством, хоч і з невеликим, поратися важко — адже при цьому вона намагається не використовувати чаклунства. На прощання Дзеніба подарувала Чіхіро резиночку для волосся, яку всі, хто були у Дзеніби, сплели разом. Дзеніба турботлива і скромна за своєю природою, не вимагає нічого більшого від життя, але, як можна переконатися, здатна дати жорстку відсіч.

Лін (яп. リン Лін) (сейю: Таман Юмі) — дівчина, що служить в лазнях Юбаби. Є наставницею Чіхіро, яка почала працювати у чаклунки. При першій зустрічі з Чіхіро Лін постійно квапила її, називала недотепою, незграбною і вказувала на всі недоліки. Але як тільки Лін дізналася, що Чіхіро отримала роботу, вона була щиро за неї рада і обіцяла свою допомогу у всьому. Буркотлива, але добросердна людина, не позбавлена чарівності. Її мрія — назбирати грошей, щоб виїхати.

Річкове Божество (яп. 川の神 кава но камі, річкове божество) (сейю: Хаясі Коба), «Дух смітників», як назвала цього духа Юбаба, тому що в тому, що прийшло в лазню, не можна було розгледіти Річкове Божество. За словами Міядзакі, «цей бог є невеликою алегорією на забрудненння річок»[прим. 1].

Бо (яп. 坊 Бо:)[прим. 2] (сейю: Камікі Реносуке). Жахливо розпещений і примхливий малюк, син Юбаби, у кілька разів більший від неї самої. Він ніколи не залишав своєї кімнати через страх матері перед всілякими інфекціями. Юбаба нечасто його відвідувала, тільки коли він сильно починав вередувати і вона бігла його заспокоювати, догоджаючи новими іграшками або солодощами. Але при зустрічі Дзеніба перетворює Бо в хом'яка і він вирушає з Чіхіро до Дзеніби. Після повернення Бо вже не здається таким примхливим, як раніше.

Акіо Оґіно (яп. 荻野 明夫 Оґіно Акіо) (сейю: Наіто Такасі) — батько Чіхіро, 38 років. Оптимістичний і нерідко необґрунтовано впевнений у собі. Любить ризик, таємниці і добре попоїсти. Непогано знається на історії деяких місць чи міст. Не любить поспішати, роблячи все дуже повільно. Дратівливо ставиться до зауважень на свою адресу і ніколи не приймає їх. Акіо керує іншими, не слухаючи, що добре, а що погано, тільки з власної інтуїції[9]. Порожній погляд (як у нього, так і в дружини), майже тваринна поведінка щодо їжі, повна відсутність розуміння природи і її краси. Йому властива також безпардонність, впевненість в тому, що все можна оплатити грошима. Дочка тут постійно протиставляється своїм батькам. Цікавим є те, що батько Чіхіро їздить на німецькому автомобілі (Audi A4) з лівим кермом, останньої на момент виходу анімаційного фільму моделі. В Японії володіння подібним автомобілем вважається особливо престижним і може охарактеризувати героя як любителя виділятися.

Юко Оґіно (яп. 荻野 悠子 Оґіно Ю: ко) (сейю: Саваґуті Ясуко) — мати Чіхіро, 36 років. Реалістична і сильна жінка. У чомусь схожа з чоловіком, але спокійніша, врівноважена і не така дратівлива. Знає імена шанованих духів і божеств. Трохи зневажливо ставиться до Чіхіро і Акіо, здебільшого покладаючись на Акіо і слідуючи за ним. Здається слабкодухою, і, мабуть[9], так воно і є, враховуючи її поведінку.

Дідусь Камадзі.

Дідусь Камадзі (яп. 釜爺 Камадзій) (сейю: Бунту Суґавара) — шестирукий опалювач в лазнях Юбаба, керівний командою Сусуватарі. Майже весь час проводить в роботі — навіть їсть і спить, не полишаючи робочого місця. Він є ніби провідником для Чіхіро в новому для неї світі, тому що першим вказує їй на правила, які тут панують, — робить це не тільки за допомогою слів, а й самим своїм виглядом. Володіє на перший погляд страхітливою зовнішністю — безліччю рук, які здатні, здавалося б, до нескінченності розтягуватися (відповідно до специфіки заняття), вусами Фрідріха Ніцше і очима, схованими за темними скельцями окулярів, — він насправді сповнений приязні й готовності допомогти. У душі він добряк і романтик. У першу ж хвилину знайомства з Чіхіро обманює одну з працівниць (Рін): каже, що це його внучка, і віддає частину свого обіду, щоб Чіхіро влаштували на роботу. Він також нерідко говорить про любов і намагається допомогти дівчинці. Камадзі, якого інші працівники лагідно називають «дідусь», — дійсно «хранитель вогнища» купалень Абура-я, представляє суть всього колективу як організму, на ділі, як це частенько буває, свідомо відірвав себе від своєї керівниці й навіть деякою мірою морально протистоїть їй.

• Безіменна пташка, заступниця Юбаби; перетворена Дзенібою на мушку, супроводжує Сен і подібним чином трансформованого Бо в їх подорожі до Дзеніби. Вона також допомагає робити гумку для волосся Сен на пам'ять. Глядач не бачить, як це створіння повертається до своєї звичайної зовнішності, на відміну від Бо.
• Три істоти, що мають тільки голови, постійно знаходяться в кабінеті Юбаби, так звані Касира (яп. 頭 касира , голова), пересуваються тільки за допомогою стрибків по підлозі. Дзеніба перетворює їх на двійника Бо.
• Керуючий купальнями; майстер, показаний як істота, що має найвищий чин. Повідомляє усі новини Юбаба.
• Жінки, які працюють в лазнях, називаються Юна (яп. 湯女, банщиці); в японській версії Безликий, коли з'їдає жабу і банщицю, каже, що це двоє робітниць, які по своїй натурі дуже схожі на слимаків, тобто є духами слимаків. Юна виконують багато доручень, наприклад приймають гостей, готують і сервірують їжу, займаються прибиранням. Вони надають холодний прийом Чіхіро — новенькій.
• Завідувачі купалень Тітіяку (яп. 父役, «роль батька») і Аніяку (яп. 兄役, «роль старшого брата»). У них суворі обличчя, проте вони непогані хлопці. Вони — свого роду посланці між Юбаба та працівниками або працівниками та гостями.
• Жаби, що працюють в лазнях: Ао-гаеру (яп. 青蛙, «синя жаба») і Бандай-гаеру (яп. 番台蛙, «жаба-наглядач»).
• Чіхіро поділяє подорож на ліфті з ввічливим слоноподібним Духом редиски (яп. 大根神 дайкон камі , також відомий як Осіра-сама).
• Істоти в купальнях, схожі на качок, віді-сама (яп. 囮様, «шановна приманка»).
• Боги в масках і сокутай (яп. 束帯, традиційний японський одяг для знаті), які стали видимими, коли зійшли з корабля, — це Касуга -сама (яп. ?? ?). Їх маски надягають для виконання традиційного ритуального танцю під назвою «ама».
• Боги, які виходили з ліфта, одягнені в банні халати купалень (Абурая (яп. 油や, «лазня»)), — це усіоні (яп. 牛鬼, «демони худоби»).
• Сусуватарі, помічники Камадзі в котельні купалень «Абура-я»[прим. 3]. Коли Чіхіро бачить їх, вони переносять вугілля до котла, вона усвідомлює щось важливе, чого не розуміла досі. Сусутуварі люблять цукерки компейто. Сусуватарі також з'являються в аніме «Мій сусід Тоторо» як Маккуро Куросуке («чорні чорнушки»).
• Боги з рогами, помаранчевими обличчями та зеленими тулубами Онама-сама (яп. おなま様). Дуже схожі на Намахаге[10]. Протягом тисяч років японці вірили, що «ками» (боги) і «Рей» (духи) живуть скрізь: в річках, в кожному дереві, в кожному будинку і навіть на кухні.

За словами Міядзакі, «при задумі цього фільму йому потрібно було розробити зовнішність богів. Більшість з них він придумав. Решту почерпнув з японського фольклору». Японські боги не мають ніякої фактичної форми: вони знаходяться в скелях, в стовпах або в деревах. Але їм потрібна форма, щоб піти в купальні.

Заключну пісню Always With Me, Іцумо нандодемо (яп. いつも何度でも)[11] написала і виконала Кімура Юмі, композиторка і арфістка з острова <! — ?!!--> Осака. Текст написав один Кімури Вакако Каку. Пісня призначалася для незнятого аніме Міядзакі «Рін, художниця з пічних труб» ( Ентоцу-каки но Рін (яп. 煙突描きのリン)) .

Інші 20 треків на диску були написані Дзьо Хісайсі. Його «Річка цього дня» Ано хі но кава (яп. あの日の川) отримала 56-у нагороду на Mainichi Film Competition, нагороду в 2001 році на Tokyo International Anime Fair в Theater Movie category і 16-у нагороду — японський золотий диск для анімованого альбому. Пізніше Хісаісі додав текст до Ано хі о кава і назвав нову версію Іноті но намае (いのちの名前 «Ім'я життя»), яку виконувала Хірахара Аяка.

Поряд з оригінальним саундтреком до фільму, існує також і альбом образів, який складається з 10 композицій.

Spirited Away: Soundtrack
Композитор	Дзьо Хісайсі
Виконавець	Хісайсі Дзьо
Дата випуску	17 липня 2001
Жанр	саундтрек аніме
Тривалість	59:51
Лейбл	Tokuma Japan Communications
Продюсер	Судзукі Тосіо[12][13]

Музику до аніме написав японський композитор Дзьо Хісайсі.

1. Ані Нацу е. (яп. あの夏へ) (One Summer's Day) — 3:09
2. Тооріл міті (яп. とおり道) (Road To Somewhere) — 2:07
3. Даремо Інайят ре: рітен (яп. 誰もいない料理店) (Empty Restaurant) — 3:15
4. Єру куру (яп. 夜来る) (Nighttime Coming) — 2:00
5. Рю: но се: Нен (яп. 竜の少年) (Dragon Boy) — 2:12
6. Бойра: мусі (яп. ボイラー虫) (Sootballs) — 2:33
7. Камі-сама-таті (яп. 神さま達) (Procession Of The Spirits) — 3:00
8. Юбаба (яп. 湯婆婆) — 3:30
9. Юя но аса (яп. 湯屋の朝) (Bathhouse Morning) — 2:02
10. Ано хі но кава (яп. あの日の川) (Day Of The River) — 3:13
11. Сиготі ва цурайдзе (яп. 仕事はつらいぜ) (It's Hard Work) — 2:26
12. Окусаре камі (яп. おクサレ神) (Stink Spirit) — 4:01
13. Сюн но ю: кі (яп. 千の勇気) (Sen's Courage) — 2:45
14. Соконасі ана (яп. 底なし穴) (Bottomless Pit) — 1:18
15. Каонасі (яп. カオナシ) (No Face) — 3:47
16. Рокубамме но ЕКІ (яп. 6番目の駅) (Sixth Station) — 3:38
17. Юбаба ке: ран (яп. 湯婆婆狂乱) (Yubaba's Panic) — 1:38
18. Нума но соко но іе (яп. 沼の底の家) (House At Swamp Bottom) — 1:29
19. Футатабі (яп. ふたたび) (Reprise) — 4:53
20. Каер хі (яп. 帰る日) (The Return Day) — 3:20
21. Іцумо нандодемо (яп. いつも何度でも) (Always With Me) ( Кімура Юмі (яп. 木村 弓)) — 3 : 35

1. Ано хі но кава е. (яп. あの日の川へ) (To the River of that Day) викон. Юмі Кімура
2. єру га куру (яп. 夜が来る) (The Night is Coming) викон . Дзьо Хісайсі
3. Камігамі-сама (яп. 神々さま) (The Gods) викон. Сідзуру Отака
4. Юя (яп. 油屋) (The Bathhouse) викон . Цунехіко Камідзе
5. Фусігі но куні но дзю: нін (яп. 不思議の国の住人) (People in the Wonderland) викон. Дзьо Хісайсі
6. Самісій, самісій (яп. さみしいさみしい) (Lonely, Lonely) викон. Камаяцу-сан
7. Кодоку (яп. ソリチュード) (Solitude) викон. Рієка Судзукі і Хіросі Кондо
8. Умі (яп. 海) (The Sea) викон. Дзьо Хісайсі
9. Сірой рю: (яп. 白い竜) (White Dragon) викон. Ріцукі Накано (Rikki )
10. Чіхіро але варуцу (яп. 千尋のワルツ) (Chihiro's Waltz)[14] викон. Дзьо Хісайсі

Цей фільм розповідає про 10-річну дівчинку, батьки якої перетворилися на свиней. У Хаяо Міядзакі є п'ять юних знайомих приблизно такого ж віку, як пані Хіїрагі[прим. 4]. Міядзакі хотів створити фільм, який би їм сподобався — для цього і взявся за «Віднесені привидами». Тому Міядзакі також використовував образ свого дитинства — лазні. Мультфільм «Мій сусід Тоторо» призначався для малюків, «Небесний замок Лапута» — для хлопчиків семи-одинадцяти років, «Служба доставки Кікі» розповідала, як старша дівчинка веде самостійне життя. Але не було зроблено жодного фільму для десятирічних дівчаток, які тільки-тільки вступають в пору своєї юності. Тому Міядзакі читав журнали з коміксами для дівчаток, залишені його юними подругами на дачі. Він задумався, чи не можна зняти фільм, в якому головними героїнями стали б саме такі дівчатка. Якщо фільм змусить їх співпереживати, для Міядзакі це було б успіхом. Цього разу Міядзакі створює героїню, яка є звичайнісінькою дівчинкою, таку, яка була б симпатична аудиторії, про яку глядачі могли б сказати: «Так і є». Було дуже важливо зробити її простою і без всяких перебільшень. Це не історія, в якій герої дорослішають, а історія, де під впливом особливих обставин розкривається щось, що вже в них є[19].

Є дитяча книга «Таємниче місто за туманами»[20]. Вона була видана в 1980 р., і Міядзаки подумував про те, щоб її екранізувати[21]. Це було ще до того, як почалася робота над «Принцесою Мононоке». Одна зі співробітниць полюбила цю книгу ще в п'ятому класі, багато разів перечитувала. Міядзакі все не міг зрозуміти, чому ж ця книга так цікава. У розпачі він пише заявку на фільм по цій книзі, але врешті-решт її не прийняли. Це був сучасний сюжет з трохи старшою героїнею, але його також відкинули. Зрештою, вийшла казка зі старою відьмою, господинею лазні. Якщо згадати дві попередні заявки, лазні там теж були[19].

Цей світ більше схожий на Едо струмі татемоноен (Токійський музей, Будівельний парк[прим. 5]), ніж на сучасність. У Міядзакі завжди викликали інтерес[22] будівлі, збудовані в псевдозахідному стилі[прим. 6]. Здається, що люди забули життя, будівлі, вулиці, по яких гуляли не так давно. Тоді люди не були такими слабкими… Всі думають, що проблеми, з якими люди стикаються сьогодні, — абсолютно нові і незвідані. Але Міядзакі вважає, що люди просто до них не звикли, не готові до них. Тому цим фільмом Міядзакі хоче повернути людей, що дивляться аніме, в той час, який, за його словами, люди забули[19].

У 2019 році фільм вийшов в український обмежений кінопрокат 7 лютого 2019 року;[4][23][5] для українського кінопрокату прокатник KyivMusicFilm замовив багатоголосе українськомовне озвучення у Студії Омікрон. У 2021 році з нагоди 20-річчя стрічки зусиллями прокатника KyivMusicFilm фільм знову вийшов в український обмежений кінопрокат з тим самим багатоголосим українськомовним озвученням Студії Омікрон.[24]

Фільм був випущений в Північній Америці Диснеївською Buena Vista Distribution на форматі DVD 17 квітня 2003 рік а[25], коли увагу було приділено Оскару, який фільм отримав в цьому ж році[прим. 7]. Віднесені привидами часто реалізується, продається і зв'язується з іншими аніме Міядзакі, як наприклад, «Небесний замок Лапута», «Відьмина служба доставки» та «Навсікая з долини вітрів».

Версія північноамериканського дубляжу була випущена на DVD у Великій Британії 29 березня 2004 року. В 2005 перевидана Optimum Releasing з точнішими заголовками доріжок альбому та іншими додатковими рисами.

У всіх азійських релізів DVD (включаючи Японії та Китай) було помітно підкреслену кількість червоного кольору в їх передачі картини[26]. Релізи в інших DVD регіонах, наприклад, у Великій Британії, Європі та Австралії використовували передачу картини, де червоний відтінок був значно зменшений.

Телевізійна прем'єра в США цього фільму була у Turner Classic Movies на початку 2006, відразу услід за прем'єрою на Cartoon Network's «Fridays» 3 лютого 2006. 28 березня на Cartoon Network's Toonami почався «Місяць Міядзакі», коли були показані 4 фільми, створені Хаяо Міядзакі, починаючи з Віднесені привидами, який був першим з чотирьох. Cartoon Network показував цей фільм ще три рази: на Різдво 2006 року, для Toonami's «Переддень, Переддень Нового Року» 30 грудня 2006 і 31 березня. Ще раз фільм був показаний на Turner Classic Movies 3 червня 2007[27].

Перший європейський показ фільму пройшов в Англії 29 грудня 2004 в Sky Cinema 1[28] і також був повторений кілька разів. Перший англійський показ фільму (дубльований англійською) був на ВВС2 20 грудня 2006. Японська версія з субтитрами вперше була показана на ВВС4 26 січня 2008[29].

Канадська телевізійна прем'єра фільму була на CBC Television 30 вересня 2007. Щоб вмістити фільм в 2 години, включаючи рекламні блоки, протягом усього показу були зроблені великі купюри.

Австралійська публічна прем'єра анімаційного фільму Віднесені привидами відбулася 24 березня на каналі SBS. Перш фільм був реалізований і показаний на австралійському TV Guide; жодних редагувань фільму не проводилося.