Вільгельм Прусський (1906—1940)
Вільгельм Фрідріх Франц Йозеф Крістіан Олаф Прусський (нім. Wilhelm Friedrich Franz Joseph Christian Olaf von Preußen), (нар. 4 липня 1906 — пом. 26 травня 1940) — прусський принц з династії Гогенцоллернів, син кронпринца Пруссії та Німеччини Вільгельма та принцеси Мекленбург-Шверіна Цецилії. У 1933 році відмовився від династичних прав, узявши морганатичний шлюб із Доротеєю фон Сальвіаті. Під час Другої світової війни служив лейтенантом запасу у 1-шій піхотній дивізії Вермахту. Був поранений під час боїв за Валансьєн. Помер у польовому шпиталі Нівелю. Після його смерті був виданий «Указ принців», згідно з яким представникам правлячих родів Німеччини була заборонена служба в діючій армії.
Вільгельм Прусський | |
---|---|
нім. Wilhelm von Preußen | |
Принц Вільгельм (зліва) із братом Луї Фердинандом | |
Ім'я при народженні | Вільгельм Фрідріх Франц Йозеф Крістіан Олаф |
Народився |
4 липня 1906 Мармуровий палац, Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Помер |
26 травня 1940 (33 роки) Нівель, Бельгія ·поранення |
Поховання | Античний храм у парку Сан-Сусі, Потсдам |
Країна | Німецький рейх |
Місце проживання | Замок Кляйн-Обіш |
Діяльність | лейтенант, політик |
Alma mater | Кенігсберзький університет, Мюнхенський університет, Боннський університет |
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
Членство | Corps Borussia Bonnd[1] |
Титул | принц Прусський |
Військове звання | лейтенант |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Гогенцоллерни |
Батько | Вільгельм Прусський |
Мати | Цецилія Мекленбург-Шверінська |
Брати, сестри | Princess Cecilie Viktoria of Prussiad, Princess Alexandrine of Prussiad, Луї-Фердинанд Гогенцоллерн, Prince Frederick of Prussiad, Prince Hubertus of Prussiad і Луї Фердинанд |
У шлюбі з | Доротея фон Сальвіаті |
Діти | Феліцітас, Кріста |
Нагороди | |
Герб дому Гогенцоллернів | |
Біографія
Вільгельм народився 4 липня 1906 року у Мармуровому палаці Потсдаму. Він став первістком в родині кронпринца Пруссії та Німецької імперії Вільгельма та його дружини Цецилії Мекленбург-Шверінської, з'явившись на світ наступного року після їхнього весілля. Одним із хрещених батьків новонародженого став імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I. Згодом родина поповнилася трьома синами та двома доньками. Мешкало сімейство у Мармуровому палаці Потсдама. Зимні місяці проводили у Палаці Кронпринців на Унтер-ден-Лінден в Берліні.
У 1910 році батьки відбули у п'ятимісячне турне морем. Діти в цей час знаходилися під наглядом імператорського подружжя. У 1911—1913 роках мешкали у Данцігу, де батько очолював піхотний полк. Із початком Першої світової війни теплі місяці проводили на віллі у Сопоті, де матір допомагала пораненим. Зиму від 1917 року жили у новозбудованому палаці Цецилієнгоф.
На свій 10-й день народження принц був зарахований лейтенантом до 1-го гвардійського піхотного полку та був нагороджений дідом-кайзером орденом Чорного орла. У тому ж році його вчителем став німецький лінгвіст Карл Каппус.
Восени 1918 року у Німеччині була повалена монархія. Імператорське подружжя та кронпринц виїхали із країни. Вільгельм із матір'ю, братами та сестрами продовжив жити в Цецилієнгофі у Потсдамі. Разом із Луї Фердинандом відвідував міську муніципальну гімназію.[2] У листопаді 1920 року переїхали до Ельського замку в Силезії. У 1923 році там до них приєднався батько.
У 1925 році Вільгельм почав вивчати юриспруденцію в університетах Кенігсбергу, Мюнхена та Бонна. Користувався загальною популярністю завдяки своєму бездоганному характеру та скромності. Відмічалося, що цим він був схожий на свого прапрадіда Вільгельма I.[2] 1926 принц узяв участь у маневрах 9-й піхотного полку, сформованому на основі 1-го гвардійського піхотного. За дозвіл принцу носити форму та призначення його на пост начальника військової підготовки без попереднього отримання згоди уряду був змушений піти у відставку Ганс фон Зект.[3]
У 1931 році Вільгельм вирішив одружитися із Доротеєю фон Сальвіаті з гамбурзької родини. З дівчиною він познайомився на навчанні у Боннському університеті. Діду-імператору вдалося переконати принца, що ця партія є непідходящою,[4] хоча батьки не мали нічого проти вибору сина. Як династична альтернатива, була влаштована зустріч Вільгельма із потенційною нареченою — шведською принцесою Інгрід. Втім, дівчині принц не сподобався.[5] І за два роки Вільгельм таки побрався із Доротеєю, відмовившись перед цим від своїх прав на німецький престол. Весілля відбулося 3 червня 1933 року у Бонні. Нареченому на той час було 26 років, наречена була на рік молодшою. За наказом імператора, батьки Вільгельма на вінчанні присутніми не були. Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося двоє доньок:
- Феліцітас (1934—2009) — була двічі одружена, мала п'ятеро дітей;[6]
- Кріста (нар. 1936) — удова Петера фон Ассіз Лібес, дітей не має.[7]
Від 1935 року сімейство мешкало у замку Кляйн-Обіш.[8] Там їх часто навідувала матір Вільгельма, Цецилія.[9]
Принц належав до групи монархістів, які дружньо ставилися до нацистського режиму. Із початком Другої світової війни він став до війська у званні лейтенанта запасу. Брав участь у Французькій кампанії 1940 року. Під час боїв за Валансьєнн був поранений. Помер за три дні у польовому шпиталі Нівелю. Поминальна служба відбулася у Потсдамській церкві миру. Поховали Вільгельма в Античному храмі парку Сан-Сусі у Потсдамі.[10] Поховання принца зібрало близько 50 000 осіб, що дуже схвилювало Адольфа Гітлера, який зрештою видав «Указ принців» щодо заборони представникам правлячих родів Німеччини служби в діючій армії.[2]
Нагороди
- Орден Чорного орла
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу
Генеалогія
Примітки
- (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
- Біографія Вільгельма Прусського Архівовано 10 травня 2018 у Wayback Machine. (нім.)
- Словник Вермахта. Йоганнес Фрідріх Леопольд фон Зект (нім.)
- Макдоно Джайлз. Последний кайзер. Вильгельм Неистовый. Глава 18 (рос.)
- М. В. Скуратовcкая, Н. М. Соротокина, Е. В. Прокофьева. «Принцессы Романовы: царские племянницы» Архівовано 21 січня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
- Стаття «Death of Princess Felicitas von Preussen» (англ.)
- Стаття у «Der Spiegel» від 29 травня 1967 року (нім.)
- Кляйн-Обіш (пол.)
- Зі спогадів Феліцітас Прусської Архівовано 5 січня 2011 у Wayback Machine. (нім.)
- Усипальниця Гогенцоллернів в Античному храмі Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine. (англ.)
Посилання
- Гогенцоллерни (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Вільгельма Прусського (англ.)