Вільшанка (Жашківська міська громада)

Вільша́нка — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, у складі Жашківської міської громади[4]. Розташоване на обох берегах річки Житниці (притока Гірського Тікичу) за 12 км на південь від міста Жашків та за 2 км від автошляху М05. Населення становить 349 осіб (на 2009 рік).

село Вільшанка
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Громада Жашківська міська громада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване середина XVII століття
Населення 349 осіб (на 2009 рік)
Поштовий індекс 19200
Телефонний код +380 4747
День села 9 жовтня[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°09′56″ пн. ш. 30°03′55″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 205 м[2]
Водойми р. Житниці
Відстань до
обласного центру		 195 км[3]
Відстань до
районного центру		 57 км[3]
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції		 13 км
Місцева влада
Адреса ради 19200, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Захисників України, 17
Карта
Вільшанка
Вільшанка
Мапа

Історія

Село виникло в середині XVII століття. На його території росли дуже густі зарослі вільхи, звідси й походить назва.

Перші поселення з'явилися на лівобережжі річки Житниці. Поступово село зростало та поширилося і на правий берег. Про село йдеться у Лаврентія Похилевича в «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» за 1864 рік: «Ольшанка, село расположено при ручье того же имени, выше села Житник в 4-х верстах от Сорокотяг. Жителей обоего пола 542; земли 1800 десятин. Две древние могилы. Добывается в большом количестве и высокого качества белая глина, употребляемая для побелки хат. Церковь Свято-Михайловская, деревянная, 6 класса, земли имеет 53 десятины. построена в 1757 году, при владении Тетиевщиной княгини Констанции Сангушко. Недавно она возобновлена и поднята на каменный фундамент. К Ольшанскому приходу причислена деревня Марийка, в 3-х верстах от Ольшанки, на восток, при безымянном ручье летом высыхающем, расположенная.»[5]. Наприкінці XIX—початок XX століття у селі вже налічувалося близько 180 дворів із населенням 1 055 осіб, з них 510 чоловіків і 545 жінок. Про це свідчила таблиця, яка була встановлена при в'їзді в село.

До Жовтневого перевороту 1917 року село належало польським шляхтичам Іванським. Вони мали великий маєток з гарним будинком та великим садом, що розташовувався у центрі села.

Власники Вільшанки навідувалися до села вкрай рідко, бо переважно роз'їжджали державами Західної Європи. Управляли маєтком панські слуги, теж поляки. Революційні події дуже швидко докотилися до Вільшанки. Навесні 1918 року в селі відбувся сільський схід, на якому було обрано революційний комітет. Для поділу землі було створено комісію, яка ділила землю на душу населення, тобто кожен селянин отримав її за кількістю членів сім'ї. Для допомоги селянам було створено комітет незаможних селян, який навчав правильному агрономічному веденню господарювання на землі.

Восени 1929 року, під час примусової колективізації, був створений колгосп «Гасло часу» на чолі з Богданом Петровичем Радовановим. 1932 року колгосп змінив назву на «Ленінський шлях». Вільшанка була першої з сіл Жашківського району, де був встановлений електродвигун, який виробляв електроенергію для освітлення сільських хат.

Під час голодомору 1932—1933 років в селі від голоду померло щонайменше двоє односельців[6].

У 1959 році село приєднано до економічно сильного колгоспу імені Пархоменка села Бузівка й до 1987 року село було так званим «бригадним» селом. Восени 1987 року в селі утворено сільську раду і того ж року у селі відкрито відділення Жашківського цукрового заводу.

В лютому 2002 року на території села було утворене і розпочало свою господарську діяльність агропромислове підприємство з іноземними інвестиціями «Аграрпродукти Вільд-Україна», яке очолює Бертольд Карл Алоїс Вільд. Воно орендує 203 земельні частки (паї) жителів села.

Сучасність

У селі діють фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, три магазини.

Окрасою села є віковий дуб, якому більше 500 років. За народними переказами, під тінню його крони відпочивав Богдан Хмельницький.

Галерея
  • Вулиця Яблунева
  • Сільська рада і будинок культури
  • Пошта і ФАП
  • Магазин
  • Віковий дуб
  • Ставок на річці Житниці
  • Пам’ятник воїнам-односельчанам
  • Братська могила радянським воїнам

Відомі люди

Село є Батьківщиною Максима Кривоноса, військового діяча та видатного сподвижника Хмельницького.

В селі народилися:

Див. також

Примітки
  1. День села в Вільшанка (фото, відео). zhashkivska-gromada.gov.ua. Жашківська міська громада. 9 вересня 2019. Процитовано 14 березня 2021.
  2. Прогноз погоди в селі Вільшанка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 14 березня 2021.
  3. Відстані від села Вільшанка. della.com.ua. Процитовано 14 березня 2021.
  4. Жашківська міська об’єднана територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 14 березня 2021.
  5. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, 2005, с. 373.
  6. Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Черкаська область, 2008, с. 124.

Джерела
  • Н. В. Бень. Село Вільшанка. who-is-who.ua. Українська конфедерація журналістів. Процитовано 14 березня 2021.
  • Жашківський район // Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Черкаська область. ‒ Ч. 1 / Ред. кол.: Гаман П. І. (гол. ред.), Чабан А. Ю. (заст. гол. ред.), Левицька Е. А. (заст. гол. ред.), Барчук А. В., Гвоздик В. І., Захарченко В. І., Жук П. М. (секр. редкол.), Каплій М. В., Клименко Т. А., Кріпак В. В., Кулеша В. О., Масненко В. В., Негода М. Ф., Пахаренко В. І., Солодар О. І., Яворський І. Ю.; Упорядн.: Левицька Е. А., Захарченко В. І., Жук П. М., Клименко Т. А., Рубцова В. Г., Титаренко О. М.; Український інститут національної пам'яті; Черкаська обласна державна адміністрація. — Черкаси : Видавець Чабаненко Ю, 2008. — 1200 с. — ISBN 978-966-493-126-4.
  • Таращанский уезд // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. И. Похилевич. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2005. — С. 373. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
  • Olszanka 8 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 503. (пол.)
  • Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie XIX wieku / wstęp i opracowanie Jan Skarbek. — Lublin: Instytut Europe Środkowo-Wschodniej, 2000. — t. 1, cz. 1: Diecezja kamieniecka, diecezja łucko-żytomierska. — S. 129, 137. — ISBN 9788385854517. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.