Вільям Гласдейл

Вільям Гласдейл, також Гільом Гласдел (англ. William Glasdale, фр. Guillaume Clacidas) (нар. невідомо пом. 6/7 травня 1429) — англійський капітан часів останнього періоду Столітньої війни, в 1424 році отримав звання бальї Алансона. В 1423 р. за наказом Саффолка Гласдейл захопив фортецю Ла-Рош. Брав активну участь в облозі Орлеана (12 жовтня 1428 — 8 травня 1429), один з заступників верховного командувача облогою Томаса Солсбері. З 24 жовтня 1428 року назначен комендантом фортифікаційного і стратегічно важливого укріплення Турель, яке розташовувалося на початку орлеанського моста через Луару. Більше відомий своїми образливими словами на адресу Жанни д'Арк, коли вона звернулася до англійців з вимогою здати свої позиції під Орлеаном, і зупинити кровопролиття Гласдейл назвав її «коровницею та арманьякською повією»[1] чим довів Жанну до сліз. Про особисте життя і походження Вільяма Гласдейла майже не збереглося ніяких даних.

Вільям Гласдейл
англ. William Glasdale
Вільям Гласдейл (в центрі) звертається з лайкою до Жанни д'Арк з Турелі
Псевдо Гласидас, Класидас, Гласдас, Класдас
Народився Невідомо
Помер 6/7 травня 1429
Орлеан
·Загибель під час відступу з Турелі
Громадянство Англія
Національність англієць
Діяльність військовий
Знання мов англійська
Учасник Столітня війна
Титул есквайр
Посада воєначальник
Військове звання капітан
Родичі Вільям де Молен

Шановні адміністратори, прошу вас звернути увагу на те, що в цій статті є поцуплений текст а також поцуплені авторські фото (Куди вам ще написати не знаю)


Життєпис

Біографічні дані про Вільяма Гласдейла, доволі скудні і не чисельні, основні джерела французького походження в яких фігурує Гласдейл, це «Хроніка Діви», «Щоденник облоги Орлеана і мандрівка в Реймс» і "Щоденник паризького містянина", в них прізвище Гласдейл трансформовано в французький варіант Класідас, Гласдас, Гласідас. Збереглася також так звана «Розписка Вільяма Гласдейла» — документ написаний ним особисто, в якому зазначено:

Хай буде відомо всім, що я, Гільом Гласдел — есквайр, бальї Алансона і капітан 30 списів а також стрільців зі складу 400 списів загону, новонабраного для служби монс [еньором]. Регентом Франції, герцогом Бедфордським, щоб разом з ним нести службу на благо короля нашого. При облозі Орлеана або в інших місцях де йому то буде завгодно.[2].

З цього повідомлення випливає те, що Гласдейл—зброєносець, відповідно це вказує, що йому в 1429 р. було близько 19-20 років, себто Гласдейл народився приблизно в 1409—1410 рр. (в середньовіччі зброєносцем могли бути особи з 14 до 21 року, але також потрібно зважати, що королівські зброєносці залишались в цій посаді все життя). В «Хрониці Діви» також зауважено, що Гласдйел відрізнявся великою сміливістю, а так само владністю і гординею[3]. «Щоденник облоги Орлеана» містить подібні дані Гласідас, який був капітаном, вельми прославлений в ратній справі[4]. Відомо також що у Вільяма Гласдейла був брат Вільям де Молен, котрий також брав активну участь в облозі Орлеана (в «Щоденнику облоги Орлеана» його ім'я записано на французький манер — Мулен фр. Moulins).

Облога Орлеана. Мініатюра з «Вігілії на смерть короля Карла VII», кінець XV століття.

Участь в облозі Орлеана

Судячи з джерела Гласдейл прибув під стіни Орлеана разом з Солсбері ще 12 жовтня 1428 р. Під час облоги Орлеана, коли англійські війська штурмом захопили 24 жовтня 1428 р. в неділю Турель, Томас Солсбері назначив Гласдейла комендантом оборони Турелі, ці функції він виконував до 6/7 травня 1429 р., коли Турель знову була відбита у англійців, французькими військами з Жанною д'Арк. За наказом Гласдейла Турель і побудовані перед нею фортифікаційні форти, було сильно укріплено, і оснащено гарматами різного калібру, з яких посилився обстріл Орлеана. "Щоденник облоги Орлеана" в записі від 8 листопада 1428 р. містить інформацію про чисельність загону Турелі, котрим командував Глсдейл — 500 чоловік[5].

Також відомо, що Гласдейл мало не загинув через гарматний постріл орлеанських канонірів, (багато дослідників вважають що цей постріл зробив видатний канонір Жан де Мотклерк) 24 жовтня 1428 р. в неділю, він разом з Томасом Солсбері з середини роздивлявся захоплену Турель, і в цей час, кам'яне ядро влучило в бійницю башти, і смертельно поранило Солсбері, Гласдейл не отримав жодних поранень.

Анонімний автор «Щоденника облоги Орлеана і мандрівки в Реймс» повідомляє, що під час першого офіційного перемир'я між командирами орлеанського гарнізону і командирами англійської обложної армії, в п'ятницю на Різдво, 25 грудня 1428 р., Гласдейл попросив у Жана де Дюнуа, і маршала Сент-Севера щоб ті наказали майстерним музикантам дути в труби і сурми: яке прохання було уважено; і ті грали чудові мелодії протягом досить довгого часу[6]. Відомо, що Гласдейл захопив в полон герольдів Жанни д'Арк яких відправили в Турель з повідомлянням від Жанни здати позиції. Англійці знущалися і обіцяли спалити їх. 30 квітня 1429 р. в суботу вечором, Жанна особисто підходить до Турелі закликає англійців піти геть, рятуючи тим свої життя[7]. Але Гласідас і перебуваючи з ним відповідали їй зухвало, і ображали її, називаючи коровницею, як то було і раніше, і голосно кричали, що спалять її, якщо вона потрапить до них в руки[1]. 1 травня 1428 р. в неділю Гласдейл знову почав відповідати на чергові заклики Жанни образами.

Хрест встановлений в Орлеані на місці, де розміщалася фортеця Турель

Загибель

Дата смерті Вільяма Гласдейла, також не однозначна, в «Хроніці Діви» вказується дата штурма Турелі 7 травня, відповідно цього дня загинув і Гласдейл, але «Щоденник облоги Орлеана і мандрівка в Реймс» містить дату 6 травня 1429 року, в цей час у суботу, Жанна після провалених спроб дипломатичного врегулювання конфлікту з іншими командирами почала атаку на Турель. В ході довготривалого штурму, французам вдалося захопити Турель в середині якої вони перебили майже весь англійський гарнізон (залишили лише 200 полонених дворянського походження щоб отримати за них викуп) котрим командував Гласдейл, він рятуючись від смерті з іншими капітанами, (котрі з залишками військ були передислоковані в Турель, з захоплених кількома тижнями раніше французами англійських фортів Сен-Лу, Сен-Пуер і святого Августина), вибіг на дерев'яний настил моста (одну арку моста англійці зруйнували ще в день захоплення Турелі у французів в цілях безпеки, тому над нею було надбудовано дерев'яний настил) відповідно цей «міст» не витримав ваги великої кількості багатьох лицарів, котрі були в повному військовому споряджені, і рухнул в воду Луари. Гласдейл не зміг виплисти через вагу своїх обладунків. Далі після смерті Гласдейла, «Щоденник паризького містянина» повідомляє, що тіло цього капітана виловили з води і [далі] його [розрізали на чотири частини, зварили в окропі, і забрали] в Сен-Меррі, де він залишався ще VIII або X днів в каплиці що біля складу, вдень і вночі поруч з його тілом горіли чотири свічки або факела, а потім відправили звідки він був родом, щоб поховати[8]. Подібна практика була дуже розповсюдженою в середньовіччі, тіло загиблого воїна розрізали на декілька частин та виварювали в окропі, таким чином плоть відділялась від кісток, які в спеціальному футлярі перевозили на батьківщину загиблого, все інше хоронили на місці.

В сучасній культурі

Див. також

Примітки

Література

Першоджерела

  • Quitance de Guillaume Glasdal (в кн. Gilliot Christophe. Orléans 1429: Siège de jour le jour. — Orléans: Bayeux: Heimdal, 2008. — 80 p. — ISBN 978-2-84048-253-6)
  • Chronique de la Pucelle // L'histoire complète de Jeanne d'Arc, t. III / J.-B.-J. Ayroles. — 1897. — P. 61—66.(фр.)
  • Tuetey A. Journal d'un bourgeois de Paris, 1405—1449. — Paris, 1881.—460 p.
  • Journal de Siège d`Orléans et du Voyage de Reims // La vraie Jeanne d'Arc - La libératrice, t.III / J.-B.-J. Ayroles. — 1896. — P. 110.(фр.)
  • Enguerrand de Monstrelet. Chronique / translate Thomas Johnes. — W. Smith, 1840. — Vol. 1. — 640 p. (англ.)

Дослідження

  • Бёрн А. Битва при Азенкуре. История Столетней войны с 1369 по 1453 год. — Москва : Центрполиграф, 2004. — 352 p. — ISBN 5-9524-1263-7.
  • Gilliot Christophe. Orléans 1429: Siège de jour le jour. — Orléans : Bayeux : Heimdal, 2008. — 80 p. — ISBN 978-2-8404-8253-6.
  • David Nicolle, Graham Turner. Orleans 1429: France turns the tide. — Osprey Publishing, 2001. — 96 с. — ISBN 9781841762326.
  • Kelly de Vries. Joan of Arc: a Military Leader. — Sutton Publishing, 1999.
  • Régine Pernoud, Marie-Véronique Clin. Joan of Arc: Her Story. — New York : St. Martin’s Press, 1998.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.