Вірус Марбург

Вірус Марбург — вид вірусів з родини філовірусів, що відноситься до роду Marburgvirus. Спричинює відповідно названу хворобу, якай часто перебігає як геморагічна гарячка. Цей вірус був виявлений у Центральній і Східній Африці у людиноподібних і нелюдиноподібних приматів після кількох епідемій у людей, які відбулися в Німеччині та Югославії.

?
Вірус Марбург

Класифікація вірусів
Група: V
Надцарство: Riboviria
Царство: Orthornavirae
Клас: Monjiviricetes
Ряд: Mononegavirales
Родина: Філовіруси (Filoviridae)
Рід: Marburgvirus
Вид: Вірус Марбург
Біноміальна назва
Marburg marburgvirus
Синоніми
* Marburg virus
  • Lake Victoria marburgvirus
Посилання
Вікісховище: Marburgvirus
Віківиди: Marburg virus
EOL: 741149
NCBI: 11269

Таксономія

Роди Marburgvirus і Ebolavirus спочатку класифікувалися як види невалідного роду Filovirus. У 1998 році Підкомітет з вірусів хребетних запропонував Міжнародному комітету з таксономії вірусів розділити рід Filovirus на два: Ebola-like virus і Marburg-like virus. У 2002 році була запропонована сучасна номенклатура (Ebolavirus, Marburgvirus) на додаток до перейменування виду роду Marburgvirus в Lake Victoria marburgvirus. У 2011 році вид був знову перейменований в Marburg marburgvirus .

Частина назви «Марбург» в назві взята за назвою місця першого спалаху в 1967 році в місті Марбург (Німеччина).

Вірусологія

Структура

Структура віріона характерна для філовірусів з довгими ниткоподібними частками, однакового діаметру, завдовжки від 800 до 14 000 нм. Віріони (вірусні частки) містять сім відомих структурних білків. Хоча він практично ідентичний за структурою вірусу Ебола, вірус Марбург має антигенні відмінності від нього, тобто вони викликають вироблення різних антитіл в інфікованих організмах.

Геном

Геном вірусу Марбург містить єдину молекулу одноланцюгової (-)РНК розміром 19,1 тис. пар основ[1].

Носії

Вірус Марбург був виявлений в 2007 році у єгипетських летючих собаках (Rousettus aegyptiacus), підтвердивши підозру, що цей вид може бути природним резервуаром вірусу[2][3].

Епідеміологічні особливості

Спалахи хвороби, яку спричинює вірус Марбург були в Центральній Африці, де, як вважається, був виявлений природний резервуар інфекції.

Клінічні особливості

Хвороба передається через рідини організму, в тому числі через кров, кал, слину і блювотні маси. Ранні симптоми часто невизначені і зазвичай включають в себе гарячку, головний біль і біль у м'язах після закінчення інкубаційного періоду від трьох до дев'яти днів. Після закінчення п'яти днів на тулубі часто з'являється дрібний висип. На пізніх стадіях інфекція стає важкою, симптоми можуть включати жовтяницю, панкреатит, втрату ваги, делірій і інші нейропсихіатричні симптоми, кровотечу, гіповолемічний шок і поліорганну недостатність найчастіше із залученням печінки. Згодом симптоми змінюються, але зазвичай вони тривають від одного до трьох тижнів, поки хвороба або проходить, або вбиває зараженого носія інфекції.

Загалом летальність становить близько 50 %, під час спалахів варіює в межах від 24 % до 88 %[4].

Див. також

Примітки
  1. Büchen-Osmond, Cornelia (25 квітня 2006). ICTVdB Virus Description - 01.025.0.01. Marburgvirus. International Committee on Taxonomy of Viruses. Процитовано 9 лютого 2009.
  2. Hevey, M.; Negley, D.; Pushko, P.; Smith, J.; Schmaljohn, A. (Nov 1998). «Marburg virus vaccines based upon alphavirus replicons protect guinea pigs and nonhuman primates». Virology 251(1): 28—37. DOI:10.1006/viro.1998.9367. ISSN 0042-6822. PMID 9813200.
  3. Towner, J., Amman, B., Sealy, T., Carroll, S., Comer, J., Kemp, A., Swanepoel, R., Paddock, C., Balinandi, S., Khristova, M., Formenty, P., Albarino, C., Miller, D., Reed, Z., Kayiwa, J., Mills, J., Cannon, D., Greer, P., Byaruhanga, E., Farnon, E., Atimnedi, P., Okware, S., Katongole-Mbidde, E., Downing, R., Tappero, J., Zaki, S., Ksiazek, T., Nichol, S., & Rollin, P. (2009). Isolation of Genetically Diverse Marburg Viruses from Egyptian Fruit Bats PLoS Pathogens 5(7): e1000536. DOI:10.1371/journal.ppat.1000536 Retrieved 2010-06-10.
  4. Марбургский вирус. www.who.int (рос.). Процитовано 11 грудня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.