Гайдрун Гартманн
Гайдрун (Гайді) Ельсбет Клара Гартманн (нім. Heidrun (Heidi) Elsbeth Klara Hartmann, в дівоцтві Остервальд; 5 серпня 1942, Кольберг (нині Колобжег, Західнопоморське воєводство, Польща) — 11 липня 2016) — німецька науковець-ботанік, фахівець із систематики родини аїзових.
Гайдрун (Гайді) Ельсбет Клара Гартманн | |
---|---|
Heidrun (Heidi) Elsbeth Klara Hartmann | |
| |
Народилася |
5 серпня 1942 Кольберг, Третій Рейх (нині Колобжег, Західнопоморське воєводство, Польща) |
Померла |
11 липня 2016 (73 роки) Гамбург, Німеччина[1] |
Країна | Німеччина |
Національність | німкеня |
Діяльність | ботанік, викладачка університету, botanical collector, біолог, дослідниця |
Alma mater | Гамбурзький університет |
Галузь | ботаніка |
Заклад | Гамбурзький університет |
Звання | професор |
Відома завдяки: | фахівець із систематики родини аїзових |
Нагороди |
Cactus d'Or премія Американського товариства любителеів кактусів і сукулентів |
Систематик живої природи | ||
---|---|---|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «H.E.K.Hartmann».
Список таких таксонів на сайті IPNI Персональна сторінка на сайті IPNI
|
Біографія
Гайдрун Гартманн, уроджена Остервальд, народилася в Кольберзі 5 серпня 1942 року, але вже менше ніж за три роки, у 1945-му їй з матір'ю довелося тікати звідти перед захопленням міста радянськими військами. Батько був убитий в бою під час Другої світової війни. Вони з мамою оселилися в маленькому селі в Нижній Саксонії, ліцей Гайді закінчила в сусідньому місті Гільдесгайм.
З 1962 по 1968 рік, вона вивчала біологію в Гамбурзькому університеті, де вона в 1973 році також отримала ступінь доктора філософії за дослідження роду Argyroderma N.E.Br. з родини Aizoaceae. Для цього дослідження в 1969 році Гайдрун Гартманн відправилась у свою першу експедицію в Південну Африку. Після цього вона виконувала польові дослідження майже щороку, в основному в Південно-Африканській Республіці, Намібії, Лесото, Ботсвані, Свазіленді, Малаві, Зімбабве, Кенії, Танзанії, Ефіопії, Гані і Судані. Досить часто в цих подорожах її супроводжували колеги (зокрема Леонард Ерік Ньютон) і студенти, які отримували повне введення в мистецтво збору зразків для наукових цілей. Її чоловік Вільфрід Гартманн підтримував її роботу у багатьох відношеннях і разом з нею брав участь у кількох експедиціях. Її дві дочки до заміжжя також були залучені до її досліджень різними способами. Гайдрун також проводила робочі поїздки в інших посушливих місцях — в Аргентині, Мексиці, на південному заході США, в Об'єднаних Арабських Еміратах для вивчення сукулентних рослин.
У 1982 році Гайдрун закінчила свої дослідження підтриби Leipoldtiinae, також з родини Aizoaceae, у відділі професора Ганса-Дітера Іленфельдта (нім. Hans-Dieter Ihlenfeldt) в Гамбурзі. З 1970 по 2007 рік вона працювала викладачем в Інституті загальної ботаніки та фізіології рослин (нім. Institut für Allgemeine Botanik und Pflanzenphysiologie), пізніше в Біоцентрі у Кляйн-Флоттбеці (нім. Biocenter Klein Flottbek) з Гамбурзького університету, де вона підтримувала велику колекцію живих рослин з родини Aizoaceae і зберігала їх гербарні зразки. Вона виступала як консультант для великої кількості дипломантів і аспірантів.
До виходу на пенсію в 2007 році доктор Гартманн була професором на кафедрі ботаніки факультету математики, інформатики та природничих наук в університеті Гамбурга.
Померла після тривалої хвороби 11 липня 2016 року, незадовго до свого 74-го дня народження.
Наукова і громадська діяльність
Гайдрун Гартманн була членом Лондонського Ліннеївського товариства, членом Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), а також членом Асоціації з вивчення таксономічної флори тропічної Африки (AETFAT).
Вона є автором понад 120 наукових робіт, часто як єдиний автор, або з різними співавторами, описала п'ять нових родів з родини Aizoaceae, 22 нових видів і понад 200 нових комбінацій.
Результатом її самовідданої праці став двотомник «Aizoaceae» в «Ілюстрованому довіднику сукулентних рослин» (англ. «Illustrated handbook of succulent plants»), який вийшов у 2001 році, друге видання цієї роботи буде опубліковано в 2017 році.
На додаток до публікацій в ботанічних періодичних виданнях, Гайдрун Гартманн також написала багато для аматорів, особливо для Групи з дослідження мезембріантемових (Mesembryanthemaceae). Вона була також популярним лектором на зустрічах і конференціях.
Нагороди і вшанування пам'яті
Гайдрун Гартманн була удостоєна нагороди Cactus d'Or Князівства Монако за рекомендацією Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS) в 2013 році, і премії Американського товариства любителів кактусів і сукулентів (англ. Cactus and Succulent Society of America) в 2015 році.
На честь Гайдрун Гартманн названий рід Hartmanthus S.A.Hammer з родини аїзових, і вид Gibbaeum hartmannianum Thiede & Niesler з цієї ж родини, дослідженню якої вона присвятила своє життя.
Бібліографія
- Hartmann, H. Untersuchungen zum Merkmalsbestand und zur Taxonomie der Subtribus Leipoldtiinae (Mesembryanthemaceae) // Bibliotheca Botanica. — 1983. — Т. 136. — 67 с. (нім.)
- Hartmann, H. E. K. Aizoaceae A-E. — 2001. — 285 с. — (Illustrated handbook of succulent plants) (англ.)
- Hartmann, H. E. K. Aizoaceae F-Z. — 2001. — 371 с. — (Illustrated handbook of succulent plants) (англ.)
Джерела
- Sigrid Liede-Schumann. Heidrun (Heidi) Elsbeth Klara Hartmann, 1942—2016 // «Taxon». — 2017. — Т. 66, № 1 (лютий). (англ.)
Посилання
- Heidrun Hartmann. Biozentrum Klein Flottbek und Botanischer Garten. Процитовано 6 березня 2017. (нім.)
- Hartmann, Heidrun Elsbeth Klara (1942-). База даних «JSTOR». Процитовано 6 березня 2017. (англ.)
- німецька Вікіпедія — 2001.