Ганна Гронкевич-Вальц

Ганна Беата Гронкевич-Вальц (пол. Hanna Beata Gronkiewicz-Waltz; нар. 4 листопада 1952(19521104), Варшава) — польська політична діячка, юристка, докторка юридичних наук, фахівчиня в галузі банківського права. Голова Національного банку Польщі (19922000). Президентка Варшави (2006—2018).

Ганна Гронкевич-Вальц
Hanna Gronkiewicz-Waltz
Ім'я при народженні пол. Hanna Beata Gronkiewicz
Народилася 4 листопада 1952(1952-11-04)[1] (69 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Польща
Діяльність політична діячка, економістка, банкір
Alma mater Faculty of Law and Administration, University of Warsawd і XLIV Liceum Ogólnokształcące im. Stefana Banacha w Warszawied
Науковий ступінь докторський ступінь[2]
Знання мов польська
Заклад Варшавський університет
Членство Колегіум невидимий
Посада Президент Варшавиd і член Сейму Польщі
Партія Громадянська платформа
Конфесія католицтво
Нагороди

Fellow of Collegium Invisibiled

honorary doctor of the Maria Curie-Skłodowska Universityd (1999)

Біографія

Ганна Гронкевич-Вальц

Спадкова варшав'янка, народилася 4 листопада 1952 року. Її батько брав участь у Варшавському повстанні в серпні 1944 року.

Закінчила факультет права і адміністрації Варшавського університету (1975).

З 1981 працювала в Інституті юридичних та адміністративних наук Варшавського університету. З 1990 — ад'юнкт факультету канонічного права Академії католицької теології у Варшаві. У 19891992 — експерт парламенту з питань громадського права. У 1991 увійшла до складу кодифікаційної комісії з банківського права. Автор наукових робіт з правових питань.

У 1980 була в числі засновників організації Всепольського профоб'єднання «Солідарність» на факультеті права і адміністрації Варшавського університету, в 19891992 очолювала цю організацію.

З 5 березня 1992 до 10 січня 2001 — голова Національного банку Польщі. Американський журнал Global Finance чотири рази визнавав її найкращим головою Центробанку в Європі. У ЗМІ її називали «Залізна леді польських фінансів».

У 1995 брала участь у президентських виборах, отримала підтримку 2,76 % виборців. Була підтримана кількома правими організаціями та частиною католицької громадськості. Своїм політичним ідеалом вважала колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер. Виступала на захист сім'ї, свободи, приватної власності. Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, який переміг на тих виборах, в 2006 заявив, що вона «виключно компетентна людина, працездатна, і одночасно розсудлива».

Ганна Гронкевич на Параді Шумана, Варшава, 2007 рік

У 2001—2004 — віце-президент Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).[3] У 2005 була обрана депутатом польського Сейму від ліберальної партії «Громадянська платформа» (ГП)[4]. 26 листопада 2006, у виключно завзятій боротьбі з представником консервативної націоналістичної коаліції Казімежем Марцинкевичем, перемогла у другому турі виборів президента Варшави (53,18 % голосів).

Ганна Гронкевич-Вальц на конференції «Запитайте про платформу»

Ганна Гронкевич за час свого перебування на посту мера намагалася залучати в місто ще більше зарубіжних інвестицій, а також знижувати ціни на житло і боротися з транспортними пробками. Завдяки Ганні Гронкевич відбулося облаштування міста та його керівництва. Вступ Польщі до Європейського Союзу в 2004-му значно прискорив розвиток столиці. Протягом останніх восьми років завдяки інвестиціям Варшава змінила своє обличчя. У реконструкцію було вкладено понад 2 мільярди євро. Найбільше з міського бюджету інвестицій направленно на навчання. 20 % бюджету вкладалося в освітні проекти, побудову нових шкільних та дошкільних закладів. Відколи уряд обмежив період догляду за дитиною лише до року, з'явився попит на ясла. Водночас в країні зафіксовано демографічне зростання. Тож для 30 % молодих родин, які оселились у нових правобережних кварталах, відсутність ясел стало проблемою. Як вихід Гронкевич запропонувала систему денного опікуна дитини. Це стало доступно для батьків, які працюють: свою дитину віком від року до трьох вони можуть лишити на опікуна за 1,7 злотих за годину. За вісім років роботи Ганні Гронкевич вдалося приватизувати частину підприємств, деякі ліквідувати, а деякі об'єднати, щоб позбутися зайвих посад.

У 2005 стає представником президентській кампанії Дональда Туска.Того ж року на парламентських виборах вона була обрана найбільшою кількістю голосів із списку ГП в Варшавському окрузі. Ганна Гронкевич-Вальц деякий час керувала Державною комісією з енергетики та казначейства. 24 червня 2006 призначена віце-президентом ГП. 5 жовтня 2013 року — 16 грудня 2017 Гронкевич стає президентом структури партії Варшави.

Під час президентства Ганни Гронкевич-Вальс у Варшаві були створені Центр науки «Копернік» та Музей історії польських євреїв[5], у Варшаві з'явився Міст Марії Кюрі[6], модернізовані очисні споруди «Чайка»[7], у 2012 році була відкрита громадська система велосипедів Veturilo[8], завершено будівництво центральної ділянки другої лінії метро і реконструкція річкових дамб, виділені кошти на придбання нового автобуса і трамвая, незважаючи на затрати, підвищення ціни на квитки проходило поступово, відбувається приватизація столичних підприємств теплової енергії, планується будівництво Красинського мосту та дороги в центрі міста.[9]

Примітки

  1. Munzinger Personen
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #140316558 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Antoni,, Dudek,. Historia polityczna Polski 1989-2012 (вид. Wydanie 1). Kraków. ISBN 9788324021307. OCLC 843772388.
  4. Geografia wyborcza - Wybory samorządowe - Państwowa Komisja Wyborcza. wybory2006.pkw.gov.pl (пол.). Процитовано 12 квітня 2018.
  5. Wyborcza.pl. warszawa.wyborcza.pl. Процитовано 12 квітня 2018.
  6. Nasze początki. Centrum Nauki Kopernik. Процитовано 12 квітня 2018.
  7. Największa w Europie eko-inwestycja: warszawska oczyszczalnia ścieków Czajka. Процитовано 12 квітня 2018.
  8. Cycle with Veturilo in Warsaw. ZTM Warszawa (пол.). Процитовано 12 квітня 2018.
  9. Nowy tabor pojedzie na krótsze trasy. Życie Warszawy. Процитовано 12 квітня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.