Ганцевичі

Га́нцевичі (біл. Ганцавічы, пол. Hancewicze) — місто в Берестейській області Білорусі.

місто Ганцевичі
біл. Ганцавічы
Герб Ганцевичів
Основні дані
52°45′27″ пн. ш. 26°26′23″ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Берестейська область
Район Ганцевицький район
Засновано 1898
Населення 13 894 (2009[1])
Транслітерація назви Hancavičy
Поштовий індекс 225432
Телефонний код +375-1646
Висота 160 м м.н.р.м.
Відстань
Найближча залізнична станція Ганцевичі
Ганцевичі
Ганцевичі
Ганцевичі (Берестейська область)

 Ганцевичі у Вікісховищі

Географія

Клімат

Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[2]. Опадів 616 мм на рік[2]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм[2]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 85 мм[2]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 58 мм[2]. Пересічна температура січня — -6,1 °C, липня — 18,0 °C[2]. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C[2].

Клімат
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −3,1 −1,6 3,1 11,9 18,8 22,2 23,2 22,6 17,6 11,1 4,2 −0,4 10,8
Середня температура, °C −6,1 −4,9 −0,6 7,1 13,2 16,8 18,0 17,3 12,8 7,3 1,8 −2,9 6,6
Середній мінімум, °C −9 −8,1 −4,3 2,3 7,7 11,5 12,8 12,0 8,0 3,6 −0,5 −5,4 2,6
Норма опадів, мм 35 27 32 41 56 85 81 67 57 48 45 42 616
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Місто вважається заснованим в 1898 році. У другій половині 19 століття Ганцевичі — це село Слуцького повіту Мінської губернії, володіння графа С. Чапського. Назва маєтку і села пішла від фольварку Ганцевичі, який згадується ще в архівних документах 1773 року.

З початкам будівництва Поліської залізниці — поселення отримало статус містечка. 3 відкриттям руху по Поліськой залізниці в 1884 році і будівництвам станції в її околицях починається промислова розробка і переробка лісу, а також центр виробітку скла. У 1888 в урочищі «Ельня» пінський купець Веніамін Вола, якому було дозволено орендарювати в графа Чапського половину десятини землі, починає будівництво першого лісопильного заводу. Завод розмішувався там, де тепер (в 2008 році) у Ганцавічах знаходиться автобусна станція. У 19001902 середньорічний оборот від лісових операцій і комісіонерства становив 40 тис. рублів.

У 1909 р. у містечку 157 дворів і 1026 жителів. На межі XIX—XX століть в місті працювала гута промисловців Краєвського і Столя, де виготовлялося віконне, дзеркальне та бемське (високоякісне богемське) скло. У 1909 р. зі станції було відправлено 45273 пуди скляних виробів.

Протягом 19171920 років тут тричі встановлювалася радянська влада. З 1921 року містечко у складі Польської Республіки. У Ганцевичах був католицький прихід з дерев'яним костелом 1921 року, який згорів з більшою часткою містечка в 1934 році. Православне населення мало велику церкву, також було дві синагоги, пошта, телеграф, поліцейській пост, доктор і фельдшер. Були готелі Сачалова, Слуцького, Ганцевичі, Лісовий і Вшеравіцького (ціна номера в добу близько 1,5 злотих), був ресторан Красинського (обід коштував біля одного злотого), кафе Грамбецького.

З 1939 — у БРСР. 15 січня 1940 утворений Ганцевицький район з центром у Ганцевічах. Ганцавічам надано статус селища міського типу. З 25 грудня 1962 року Ганцевичі входили до Ляховицького району, з 1966 того знову центр району. З 6 грудня 1973 — місто. Біля міста був збудований і зараз (2008) знаходиться російський військовий об'єкт Радіолокаційна станція «Волга». Його планують закрити у 2020.

Населення

У 1857 р. нараховувалося 250, відповідно до перепису 1897 р. — 633 жителів, в 1935 році — 2300 жителів, у 1959 році близько 3,5 тис. жителів, 14,7 тис. у 2006 році.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 13 894 особи[1].

Національність

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[3]:

НаціональністьОсібВідсоток
білоруси 12985 93,46 %
росіяни 499 3,59 %
поляки 204 1,47 %
українці 134 0,96 %
вірмени 26 0,19 %
татари 10 0,07 %
азербайджанці 6 0,04 %
казахи 6 0,04 %
національність не вказана 6 0,04 %
узбеки 2 0,01 %
таджики 2 0,01 %
болгари 2 0,01 %
киргизи 2 0,01 %
цигани 1 0,01 %
молдовани 1 0,01 %
чуваші 1 0,01 %
мордва 1 0,01 %
башкири 1 0,01 %
удмурти 1 0,01 %
турки 1 0,01 %
комі 1 0,01 %
монголи 1 0,01 %
дві та більше національності 1 0,01 %
Разом13894100 %

Економіка

Підприємства харчової промисловості, будівельних матеріалів і лісової промисловості: ВАТ «Харчовик», шкіргалантерейний комбінат, хлібозавод, ВАТ «Молочний завод», рибгосп «Локтиші». Є готель.

Культура

Краєзнавчий музей. Благовіщенський костел (1999), Православна церква св. Тихона (2000).

Освіта

3 середніх школи, гімназія та один ліцей с/г виробництва, а також спеціальна школа-інтернат.

Герб

Герб міста — на блакитному фоні щита варязької форми, у правому верхньому куті розташовані золоті півмісяць і зірка (елементи герба «Леліва»), як зв'язок з історичним символом графів Чапських, на землях яких було побудоване місто. У центральній частині щита розташовані два срібні журавлі, як символ природи полісся, прагнення в майбутнє, миролюбності і щастя.

Примітки

  1. Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
  2. Hantsavichy climate: Average Temperature, weather by month, Hantsavichy weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)
  3. Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.