Гаївка (Роздільнянський район)

У 1856 році в поселені Гаївка поміщика Гаюса було 6 дворів[2].

В 1887 році у селищі Гаївка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 64 чоловіків та 71 жінка[3].

У 1896 році на хуторі Гаївка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 10 дворів, у яких мешкало 47 людей (24 чоловіка і 23 жінки); при селищі Наксія[4].

На 1 січня 1906 року на хуторі Гаївка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване в долині Кучургану ліворуч течії, були десятинники при економії С. І. Гаіоса; проживали малороси; існували колодязі; 22 двори, в яких мешкала 81 людина (43 чоловіків і 38 жінок)[5].

У 1916 році на хуторі Гаївка Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 69 людей (35 чоловік і 34 жінки)[6].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Гаївка Ново-Петрівської (Савицької) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 26 домогосподарств. Для 12 домогосподарів рідною мовою була українська, 8 — російська, 5 — німецька, 1 — болгарська. В селищі 133 людини наявного населення (62 чоловіка і 71 жінка). Родина домогосподаря: 60 чоловіків та 67 жінок (3 родички, 2 найманих працівники, мешканці та інші — 1 жінка)[7].

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[8].

На 1 вересня 1946 року хутір Гаївка входив до складу Марківської сільської Ради[9].

У першій половині 1960-х років до складу Гаївки увійшов колишній хутір Підгірний (у минулому до 07.09.1946 — Болгарка[9]) та село Товстуха.[10]

На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу імені Петровського[11].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 536 осіб, з яких 242 чоловіки та 294 жінки.[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[13]