Геді Ламар

Ге́ді Лама́р (англ. Hedy Lamarr /ˈhɛdi laˈmɑː /; 9 листопада 1914 — 19 січня 2000 року, при народженні Гедвіґа Єва Марія Кіслер)

    Геді Ламар
    Hedy Lamarr
    Зображення
    Ім'я при народженні Hedwig Eva Maria Kiesler
    Дата народження 9 листопада 1914(1914-11-09)
    Місце народження Відень, Австро-Угорщина
    Дата смерті 19 січня 2000(2000-01-19) (85 років)
    Місце смерті Орландо, Флорида, США
    Поховання
    Громадянство Австрія і США
    Національність Європеоїдна раса[2][2]
    Професія актриса, винахідник
    Кар'єра 1930 1958
    Magnum opus Екстаз (фільм, 1933)[3], Samson and Delilahd[3], Algiersd[3], Experiment Perilousd[3], The Strange Womand[3] і FHSS
    Нагороди

    EFF Pioneer Awardd (1997)

    Національна зала слави винахідників США (2014)

    зірка на голлівудській Алеї слави

    IMDb ID 0001443
    hedylamarr.com
     Геді Ламар у Вікісховищі

     австрійсько-американська акторка та винахідниця.

    Математично обдарована[4], вона разом з композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перелаштування частоти, необхідні для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до наших днів[5][6].

    Біографія

    Народилася у столиці Австрії. Її батько був банкір з єврейської сім'ї зі Львова, мати — з Будапешта. Відвідувала театральну школу та рано почала зніматися у кіно.

    У 1933 році, після гучного кінодебюту, батьки видали Геді за фабриканта зброї, австрійського мільйонера Фріца Мандла. Після чотирьох років невдалого шлюбу втекла, підсипавши снодійне покоївці[джерело не вказане 676 днів] і на пароплаві «Нормандія» вона вирушила з Лондона до Нью-Йорку.

    Принциповий характер, звичка відверто висловлювати невтішну думку про Голлівуд та його звичаї нажили Геді Ламар багато впливових ворогів. Одного разу її звинуватили у крадіжці туфель вартістю 100 доларів з магазину у Флориді. Хоча суд і відкинув це звинувачення, пляма від інциденту залишилася надовго. Ще більших збитків її репутації завдала підроблена автобіографія під назвою «Екстаз і я» (1966), нібито написана у співавторстві з Лео Гілда[7] і Сай Райс[8]. У тексті вона нібито зізнається, що страждає німфоманією. Ламар подала позов на видавця, стверджуючи, що багато з подій, описаних у книзі, були вигадані одним із співавторів Leo Guild[9]. Книга містила також захищений копірайтом матеріал зі статті про Ламар, написаної Gene Ringgold[10] та опублікованої в журналі «Факти екрану» в 1965 р. У зв'язку з цим мав місце судовий процес[11]. «Ця книга зруйнувала мою кар'єру і моє життя».

    Геді Ламар була одружена шість разів, народила трьох дітей.

    Геді Ламар померла 19 січня 2000 року в місті Орландо у Флориді у віці 86 років. Прах акторки був згідно з заповітом розвіяний на її батьківщині, в Австрії, у Віденському Лісі.

    Кінокар'єра

    Дебютувала у німецькому фільмі «Дівчина в нічному клубі» (1930). У своїх перших роботах знімалася з такими акторами, як Гайнц Рюманн і Ганс Мозер. Театральний режисер Макс Райнхардт, з яким вона працювала в Берліні, назвав юну Геді найкрасивішою жінкою Європи.

    Ламар на рекламній світлині 1934 року з іменем „Гедді Кіцлер“ (Heddie Kietzler)

    Хвилю світової популярності приніс їй чехословацько-австрійський фільм Густава Махати «Екстаз» (Єва, 1933). Перша в історії художнього повнометражного кіно десятихвилинна сцена оголеного купання у лісовому озері — цілком невинна за сучасними мірками — у 1933 викликала бурю емоцій. В цій стрічці Ламар першою зімітувала в кіно оргазм. За її словами, для цього під час зйомок режисер колов її англійською шпилькою. Сцена викликала обурення з боку церкви, картину заборонили до показу в ряді країн та випустили в прокат тільки через кілька років з цензурними купюрами.

    У 1937 на пароплаві «Нормандія» вирушила з Лондона до Нью-Йорку. Оббивати пороги у Голлівуді не довелося — кінодебют 1933 був надто гучним, щоб кінематограф його забув. Але щоб не викликати аналогічних асоціацій в пуританської публіки США, їй радять взяти псевдонім. Гедвіг Кіслер стає Геді Ламар. Відразу на «Нормандії» вона підписала вигідний контракт із засновником студії Metro-Goldwyn-Mayer Луїсом Маєром. Новий виток кар'єри розгортнувся запаморочливо. У цілому Геді Ламар заробила на кінозйомках 30 млн доларів.

    З трейлеру до фільму «Приходь зі мною жити», 1941

    За голлівудську кар'єру Ламар попрацювала в таких популярних фільмах, як «Алжир» (Габі, 1938), «Леді в тропіках» (Манон де Верні, 1939), екранізації Джона Стейнбека «Тортилья — Флет» (Долорес Рамірес, 1942, режисер Віктор Флемінг), «Небезпечний експеримент» (Аліда Бедо, 1944) і епічній стрічці Сесіля де Мілля «Самсон і Даліла» (1949). Останній раз вона з'явилася на екрані у телефільмі «The Female Animal» (Ванесса Віндзор, 1958).

    1966 року 52-річна акторка спробувала повернутися на екран, але цьому перешкодила розгорнута проти неї кампанія цькування.

    За внесок у кінематограф Геді Ламар удостоєна зірки на голлівудській Алеї Слави.

    Наукова діяльність

    У 1942 році Геді Ламар запатентувала систему, що дозволяє на відстані керувати торпедами[12]. Цінність технології псевдовипадкового перелаштування робочої частоти була оцінена тільки з роками. День народження акторки 9 листопада — названий Днем винахідника у німецькомовних країнах. Без винаходу Ламар не літали б військові супутники та не працювали б стільникові телефони стандарту GSM.

    Копія патенту США на "Секретну комунікаційну систему"

    Доля познайомила Ламар з авангардистським композитором Джорджем Антейлом, який жив неподалік. Ламар поділилася з ним дуже важливою ідеєю: якщо дистанційно повідомляти координати цілі керованій торпеді на одній частоті, то ворог може легко перехопити сигнал, заглушити його або перенаправити торпеду на іншу ціль. Щоб дати своїй другій батьківщині військову перевагу, Ламар запропонувала керувати торпедами сигналами, які не можна буде перехопити або заглушити. Ламар і Антейл незабаром запропонували використовувати на передавачі випадковий код, який буде змінювати частоту каналу передачі, та синхронізувати такі ж частотні переходи і на приймачі. Така зміна каналів зв'язку гарантує безпечну передачу інформації. До того часу псевдовипадкові коди використовувалися для кодування інформації, переданої незмінними відкритими каналами зв'язку. Секретний ключ став використовуватися для швидкої зміни частот каналів передачі інформації.

    У серпні 1942 Ламар і Антейл отримали патент під номером 2292387 «Секретна система зв'язку (Secret Communication System)». Патент описує секретні системи зв'язку, що включають передачу фальшивих сигналів на різних частотах. Цей патент став основою для зв'язку з розширеним спектром, що використовується всюди, від мобільних телефонів до Wi-Fi 802.11 і GPS.

    Пам'ять

    Меморіал Хеді Ламар на Центральному цвинтарі Відня (Group 33G, Thumb n°80)
    • На початку 2014 року Геді Ламар уведена в Зал Слави Винахідників.
    • До дня народження науковиці 9 листопада приурочені Дні винахідника відразу в трьох європейських країнах — у Німеччині, Австрії та в Швейцарії[13].
    • Геді Ламар зображена на заставці при завантаженні програми Corel Draw 8-ї і 9-ї версій[14].
    • У одного з персонажів Half-Life 2, доктора Айзека Кляйнера, в лабораторії живе незвичайний вихованець — гедкраб Ламар (позивний — «Геді»), у якого видалили жала, що відповідають за приєднання до голови жертви.
    • 9 листопада 2015 Google випустив новий дудл на честь 101-го року від дня народження Геді Ламар[15].
    • У 2018 році актриса Аліса Сазерленд зіграла Ламар в телевізійному серіалі NBC «Timeless» („Поза часом“) в третьому епізоді другого сезону під назвою Hollywoodland. Епізод вийшов в ефір 25 березня 2018 року[16].
    • У 2021 році Ламар згадали в першому епізоді Marvel «А що як...?» („What If...?“)[17]. Епізод вийшов в ефір 11 серпня 2021 року.

    Фільмографія

    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1930фГроші на дорозіGeld auf der StraßeМолода дівчина
    1931фБуря у склянціSturm im WasserglasСекретарка
    1931фВаліза пана О.Ф.Die Koffer des Herrn O.F.Хелен
    1932фГроші не потрібніMan braucht kein GeldКеті Брандт
    1933фЕкстазEkstaseЄва Герман
    1938фАлжирAlgiersГабі
    1939фЛеді з тропіківLady of the TropicsМанон де Варгнес Кері
    1940фЯ беру цю жінкуI Take This WomanДжорджі Грегор Декер
    1940фГаласливе містоBoom TownКарен Ванміер
    1940фТовариш ХComrade XТеодора
    1941фПриходь зі мною житиCome Live With MeДжонні Джонс
    1941фДівчина ЗігфелдаZiegfeld GirlСандра Колтер
    1941фГ. М. Пулхем ЕсквайрH.M. Pulham, Esq.Марвін Майлс Ренсом
    1942фРівнина ТортилаTortilla FlatДолорес Рамірес
    1942фПерехрестяCrossroadsЛюсьєн Талбот
    1942фБілий вантажWhite CargoТонделео
    1944фРайське тілоThe Heavenly BodyВікі Вітлі
    1944фКонспіраториThe ConspiratorsІрен вон Мор
    1944фРизикований експериментExperiment PerilousАліда Бедеро
    1945фЇї Високість і коридорнийHer Highness and the Bellboyпринцеса Вероніка
    1946фДивна жінкаThe Strange WomanДженні Хагер
    1947фЗнеславлена ЛедіDishonored LadyМадлен Деміен
    1948фТрохи поживімоLet's Live a LittleДоктор Дж.О. Лорінг
    1949фСамсон і ДалілаSamson and DelilahДаліла
    1950фЛеді без паспортаA Lady Without PassportМаріанна Лорес
    1950фМідний каньйонCopper CanyonЛіса Розел
    1951фМій улюблений шпигунMy Favorite SpyЛілі Далбрей
    1954фКохання трьох королевLoves of Three QueensЄлена Троянська, Женев'єва Брабантська, Жозефіна Богарне
    1957фІсторія людстваThe Story of MankindЖанна д'Арк
    1958фТварина самкаThe Female AnimalВанесса Віндзор

    Виступи на радіо

    Дата трансляції Виробник серіалу Епізод
    7 листопада, 1941Lux Radio TheatreАлжир / Algiers[18]
    29 грудня, 1941Lux Radio TheatreНаречена прийшла наложеним платежем / The Bride Came C.O.D.[18]
    14 травня, 1942Command PerformanceЕдвард Дж. Робінсон Хеді Ламарр Гленн Міллер / Edward G Robinson Hedy Lamarr Glenn Miller[19]
    5 жовтня, 1942Lux Radio TheatreБожевільна любов / Love Crazy[18]
    2 серпня, 1943The Screen Guild TheaterДавай жити зі мною / Come Live with Me[20]
    26 вересня, 1942The Chase and Sanborn HourГеді Ламар / Hedy Lamarr[21]
    26 жовтня, 1943Burns and AllenГеді Ламар / Hedy Lamarr[22]
    24 січня, 1944Lux Radio TheatreКасабланка / Casablanca[18]
    4 лютого, 1945The Radio Hall of FameРизикований експеримент / Experiment Perilous[23]
    19 листопада, 1951Lux Radio TheatreСамсон і Даліла / Samson and Delilah[18]

    Галерея

    Примітки

    1. Find a Grave — 1995.
    2. NNDB — 2002.
    3. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File)[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    4. «Scientificamerican» blogsite comments
    5. Hedy Lamarr: Inventor of more than the 1st theatrical-film orgasm. LA Times. 28 листопада 2010. Процитовано 26 липня 2012.
    6. Movie Legend Hedy Lamarr to be Given Special Award at EFF's Sixth Annual Pioneer Awards (прес-реліз). Electronic Frontier Foundation. 11 березня 1997. Процитовано 4 липня 2007.
    7. Leo Guild в базе данных IMDb
    8. Cy Rice в базе данных IMDb
    9. «Hedy Lamarr Loses Suit to Halt Book», The New York Times, 27 September 1966, p. 74
    10. Gene Ringgold в базе данных IMDb
    11. «Lamarr Autobiography Prompts Plagiarism Suit», The New York Times, 7 February 1967, p. 18 (Article Preview)
    12. Патент 2292387
    13. День изобретателей в США. Эдисон и немногие другие… // «Компьютерра Онлайн» (рос.)
    14. News. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 1 вересня 2013.
    15. Google присвятив дудл актрисі і винахідниці Геді Ламар // Корреспондент.biz, 9 листопада 2015
    16. "Timeless" Hollywoodland (TV Episode 2018) - IMDb. IMDb. 25 березня 2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
    17. "What If...?" What If... Captain Carter Were the First Avenger? (TV Episode 2021) - IMDb. Процитовано 21 листопада 2021.
    18. List of Lux Radio Theatre episodes
    19. Vintage Radio Shows.
    20. Hedy Lamarr 'Come Live with Me" Live Radio Performance. YouTube.
    21. The Internet Archive.
    22. Jerry Haendiges Vintage Radio Logs.
    23. Vintage Radio Shows.

    Джерела

    • Young C. The films of Hedy Lamarr. — Secaucus: «Citadel Press», 1978.
    • Kranzpiller P. Hedy Lamarr. — Bergatreute: «Eppe», 1997.
    • Körte P. Hedy Lamarr: die stumme Sirene. — München: «Belleville», 2000.
    • Gaines A. Hedy Lamarr. — Vero Beach: «Rourke Pub.», 2002.
    • Walters R. Spread spectrum: Hedy Lamarr and the mobile phone. — Great Britain: «BookSurge», 2005.
    • Robbins T. a. o. Hedy Lamarr and a secret communication system. — Mankato: «Capstone Press», 2007.

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.