Генріх Густав Райхенбах

В останній третині XIX століття з Південній Америці і Азії в Європи хлинув потік нововиявлених видів орхідей, і Райхенбах ідентифікував, описував і класифікував багато з цих видів, виконавши при цьому величезну чорнову роботу. Проте, за відгуками сучасних йому ботаніків, ряд його систематичних записів були поверхневими, привівши в подальшому до деякого таксономічного безладу в родині Орхідні.

Зразки нових орхідей з усіх континентів посилали йому для ідентифікації, і вони, разом з його багатими примітками і малюнками, сформували величезний гербарій, який конкурував з гербаріумом Ліндлі в К'ю [2]

Після смерті в 1865 році одного Райхенбахів Джона Ліндлі, «батька сучасної науки про орхідеї», Райхенбах зайняв його місце найбільшого у світі експерта по орхідеям.

Тим не менш, Орхідаріум Королівських ботанічних садів в К'ю запросив до співпраці як ведучого систематики не Райхенбаха, як припускав він сам, а мало кому у той час відомого Роберта Ролфе (англ. Robert Allen Rolfe). Райхенбах обурювався і в обуренні заповідав свій величезний гербарій і бібліотеку не Садам в К'ю (як раніше передбачалося), а Музею природної історії у Відні, за умови, що музей не буде консультуватися з К'ю з питань орхідей протягом 25 років після його смерті. У кінцевому підсумку це призвело до ще більшої плутанини в систематиці орхідей, до великого числа подвійних чи потрійних описів одних і тих же видів орхідей, які згодом довелося з великими труднощами виправляти.

У 1886 році Генріх Зандер (англ. Henry Frederick Conrad Sander, нім. Heinrich Friedrich Conrad Sander) залучив художника Генрі Муна (англ. Henry Moon) (1857—1905) до роботи зі створення ботанічних ілюстрацій орхідей з описами Райхенбаха. У 1888—1894 роках було створено 192 листа. Мун малював орхідеї з натури, користуючись колекцією Зандера, потім переводив малюнок у гравюру, друкував відбитки, потім кожен Гравюрний відбиток розфарбовувався аквареллю від руки. У міру їх створення вони друкувалися протягом 6 років щомісяця. Це видання зараз відомо як Reichenbachia і є самим багатим коли-небудь створеним довідковим джерелом з орхідей.

Після смерті Райхенбаха його роботи були продовжені Фрідріхом Вільгельмом Людвігом Кренцліном (нім. Friedrich Wilhelm Ludwig Kraenzlin) (1847—1934).

f. (або fil., від лат. filius — син) додаються до його ботанічної абревіатури при описаних ним таксонах, щоб відрізнити від батька, Генріха Готліба Людвіга Райхенбаха, ботанічне скорочення імені якого — Rchb.

На честь Райхенбаха-сина у 1881 році Жоан Барбоза Родрігес (порт. João Barbosa Rodrigues) назвав рід рослин Райхенбахантус (Reichenbachanthus) родини орхідних.