Герасимов Михайло Михайлович
Миха́йло Миха́йлович Гера́симов (рос. Михаи́л Миха́йлович Гера́симов, *2 (15) вересня 1907 — †21 липня 1970) — радянський та російський антрополог, історик-археолог та скульптор. Розробник методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова»).
| Михайло Михайлович Герасимов | |||
|---|---|---|---|
| рос. Михаил Михайлович Герасимов | |||
 Монета Банку Росії, присвячена Михайлу Герасимову | |||
| Народився |
2 (15) вересня 1907 Санкт-Петербург | ||
| Помер |
21 липня 1970 (62 роки) Москва | ||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||
| Місце проживання | Санкт-Петербург, Іркутськ, Москва | ||
| Країна |
Російська імперія СРСР | ||
| Національність | росіянин | ||
| Діяльність | антрополог, скульптор, археолог, дослідник доісторичної епохи, винахідник, митець | ||
| Alma mater | Іркутський університет, Державна академія історії матеріальної культури | ||
| Галузь | антропологія, археологія | ||
| Заклад | Інститут етнології та антропології РАН, ІА РАН | ||
| Ступінь | доктор історичних наук | ||
| Науковий керівник | лабораторія пластичної реконструкції | ||
| Відомі учні | Дебец Г. Ф., Лебединська Г. В. | ||
| Відомий завдяки: | автор методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова») | ||
| Нагороди |
| ||
 Герасимов Михайло Михайлович у Вікісховищі | |||
Життєпис
Народився 2 (15) вересня 1907 року в Санкт-Петербурзі, у сім'ї лікаря.
Був захоплений роботою Жоржа Кюв'є та його дослідами з реконструкції вигляду вимерлих тварин. Дитячі та юнацькі роки провів у Іркутську. З 11 років брав участь в археологічних розкопках. З 13 років працював у анатомічному музеї при медичному факультеті Іркутського університету, багато часу провів у морзі вивчаючи зв'язок м'яких тканин обличчя з кістками черепа. Перше поховання людей кам'яної доби в Іркутську розкрив у свої 14 років, друге — в 17 років віку[1]. У 18 років опублікував свою першу наукову статтю про розкопки палеолітичного стійбища біля Іркутська. Він вважав своїм учителем Петрі Б. Е..
У 1922 році, ще школярем, Михайло почав працювати в Іркутському краєзнавчому музеї.
У 1928 році, будучи співробітником згаданого краєзнавчого музею, Герасимов прибув у село Мальта (Іркутської області), де незадовго до цього місцевим жителем був виявлений бивень мамута. Дослідницька робота його привела до відкриття всесвітньо відомої палеолітичної стоянки «Мальта».
У 1939—1945 роках жив і працював в Самарканді. Створив скульптурні портрети-реконструкції шерегу історичних особистостей: Шахруха, Міран-шаха, Мухамед-Султана та інших — червень 1941 року[2].
У 1944 р. з родиною переїхав до Москви. Працював в Інституті історії матеріальної культури РАН.
У 1956 р. — доктор історичних наук.
Досягнення
- Створив понад 200 скульптурних портретів-реконструкцій історичних особистостей. У тому числі: Тамерлана, Івана IV Грозного, Улугбека, Ушакова Ф. Ф., Ярослава Мудрого, Андрія Боголюбського та інших.
- Відкрив і дослідив верхньопалеолітичну стоянку Мальта.
- У 1931—1936 роках і в 1959 році досліджував Фофановський могильник біля села Фофаново в Кабанському районі Бурятії.
- Відновив вигляд пізнього неандертальця з грота Ла-Шапель-о-Сен у Франції та кроманьйонців зі стоянки Сунгир біля м. Володимира.
Праці
- (рос.)«Раскопки палеолитической стоянки в селе Мальте» // Палеолит СССР. — М.— Л., 1935.
- (рос.)«Восстановление лица по черепу». — М., 1955.
- (рос.)«Палеолитическая стоянка Мальта (раскопки 1956—1957 гг.)» // Советская этнография. — 1958.
- (рос.)«Люди каменного века». — М., 1964.
- (рос.)Флоренсов В. А., Флоренсов Н. А., Медведев Г. И., «Непроторенным путем: Жизнь и творчество М. М. Герасимова». — Иркутск, 1979.
- (рос.)Герасимова М. М., Медведев Г. И., Жизнь и деятельность Михаила Михайловича Герасимова // Вестник антропологии. — 1998. — № 5.
Примітки
- Антрополог Михаил Герасимов // сайт Иркипедия (рос.)
- Список известных личностей, связанных с Самаркандом, сайт «О Ташкенте, Узбекистане» (рос.)
Джерела та література
- Гаврилюк Л.О. Герасимов Михайло Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 88. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Л. В. Литвинова. Герасимов Михайло Михайлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Відтворення обличчя (російська школа)
- Раушенбах Б. В., «Пристрастие — Михаил Михайлович Герасимов»(рос.)
- «Война началась не из-за моего отца!»(рос.)
- Выставка, посвященная столетию со дня рождения М. М. Герасимова, на сайте Музея антропологии и этнографии имени Петра Великого РАН(рос.)
- Рассказ о Михаиле Михайловиче Герасимове(рос.)
- Реконструкции М. М. Герасимова и его учеников(рос.)
- Gorki Park and Gerasimov // Mould's Medical Anecdotes: Omnibus Edition. — New York, 1996. — P. 155—160.(англ.)
- Kobyliansky E., Pestryakov A., Veselovskaya E., Dr. Tatiana Balueva: An Outstanding Contributor To The Development of The Russian School of Anthropological Reconstruction // International Journal of Anthropology. — Vol. 28. № 2—3. — P. 95—119.(англ.)