Горас Ґрілі

Горас Ґрілі (англ. Horace Greeley; 3 лютого 1811 — 29 листопада 1872) — американський письменник та політик, засновник і редактор «New-York Tribune», однієї з найбільш значущих тогочасних газет. Упродовж тривалого періоду політичної активності Ґрілі короткий час був конгресменом від штату Нью-Йорк та кандидатом на президентських виборах 1872 року, на яких він, балотуючись від новоствореної Ліберальної республіканської партії, програв вибори Уліссу С. Ґранту.

Горас Ґрілі
англ. Horace Greeley
{{{ім'я}}}
Член Палати представників США від 6-го округу штату Нью-Йорк
4 грудня 1846 — 3 березня 1849
Попередник	Девід С. Джексон
Наступник	Джеймс Брукс
Народився	3 лютого 1811(1811-02-03)[1][2][…] Амгерст, Гіллсборо, Нью-Гемпшир, США
Помер	29 листопада 1872(1872-11-29)[1][2][…] (61 рік) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Похований	Грін-Вудський цвинтар
Відомий як	журналіст, політик, видавець, редактор, бізнесмен, письменник
Країна	США
Політична партія	Партія вігів (до 1854) Республіканська партія (1854—1872) Ліберальна республіканська партія (1872)
Батько	Zaccheus Greeleyd
У шлюбі з	Мері Чені
Діти	Gabrielle Greeley Clendenind
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Горас Ґрілі народився в бідній родині в Амгерсті, штат Нью-Гемпшир. Був учнем друкаря у Вермонті, а 1831 року переїхав до Нью-Йорка у пошуках успіху. Був автором і редактором низки видань, брав участь у діяльності Партії вігів, відігравши важливу роль в обранні 1840 року Вільяма Генрі Гаррісона президентом. Роком потому він заснував газету «Tribune», яка стала однією з найтиражованіших в країні; її щотижневі числа поштою розсилались передплатникам. З-поміж інших питань, Горас Ґрілі відстоював заселення американського Заходу, який він бачив землею можливостей для молодого та безробітного населення. Йому належить популяризація слогану «Іди на Захід, молодий чоловіче, і вирости разом із країною». Горас Ґрілі без кінця закликав до реформ, званих утопічними, як-от соціалізму, вегетаріанства, аграризму, фемінізму та руху утримання, водночас наймаючи найкращих талантів, яких йому лише вдавалось знайти.

Співпраця Ґрілі з Вільямом Г. Сьюардом та Тарловом Відом ознаменувалася його тримісячною працею в Палаті представників, де Горас Ґрілі розлютив багатьох через публікування розслідувань діяльності Конгресу у своїй газеті. 1854 року Горас Ґрілі став одним із засновників Республіканської партії та, можливо, дав їй назву. По всій державі республіканські газети регулярно передруковували його передовиці. Упродовж Громадянської війни Горас Ґрілі головно підтримував Лінкольна; спонукав президента до заборони рабства ще до появи в того таких планів. Після вбивства Авраама Лінкольна Горас Ґрілі підтримував радикальних республіканців в опозиції до президента Ендрю Джонсона. Горас Ґрілі не поладнав з республіканським президентом Уліссом Ґрантом через питання корупції та через погляди Ґрілі про втрату потреби в продовженні реконструкційної політики.

1872 року Горас Ґрілі став кандидатом у президенти від новоствореної Ліберальної республіканської партії. Незважаючи на додаткову підтримку від Демократичної партії, він програв із великим розривом. Спустошений через смерть своєї дружини, яка померла за 5 днів до виборів, Горас Ґрілі помер рівно місяць потому ще до зборів Колегії виборщиків.