Горбоватий Василь Петрович

Горбоватий Василь Петрович — лікар, історик, краєзнавець. Член НСЖУ, почесний член «Просвіти»

Горбоватий Василь Петрович

Народився 5 лютого 1942 р., с. Васильківці Гусятинського (тепер Чортківського) району Тернопільської області. Громадянство Україна, національність — українець

Місце проживання смт Гусятин Тернопільська область

Діяльність — історія, краєзнавство. Відомий історик, краєзнавець, бібліофіл, медик

Життєпис

Народився 5 лютого 1942 р. у с. Васильківці Гусятинського району (тепер Чортківський) Тернопільської області у селянській родині.

Батько: Горбоватий Петро Дмитрович, 1915 р. н., освіта середня неповна. Був у 1944-му призваний до ЧА і заарештований 20.09.1944 р. ВРК СМЕРШ (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР) за неправдивим наклепом односельця.

Згідно з постановою ОН при НКВС СРСР від 06.10.1945 р. ув'язнений на 8 років у ВТТ з конфіскацією майна і на 5 років позбавлений прав. Покарання відбував у м. Караганда (Казахстан). Звільнений 20.09.1952 р. і висланий у м. Красноярськ (нині РФ).

Звільнений 10.03.1956 р., але залишився проживати в Красноярську. Реабілітований 1991 року.

Ці обставини суттєво вплинули на майбутню долю сина: Василь Петрович не зміг побудувати наукової кар'єри, про яку мріяв і до якої мав схильність; мав проблеми під час офіцерської служби як військовий медик тощо.

Мати: Горбовата (з дому — Дутка) Євгенія Олексіївна 1920 р. н., володіла прекрасним музичним слухом і сильним голосом, була багаторічною учасницею сільського церковного хору. В молоді роки брала участь у дівочому крилі місцевого осередку загальномолодіжного українського Пожежно-руханкового товариства «Сокіл». Наприкінці 1980-х була активною учасницею руху за відновлення УГКЦ у селі.

Одружений. Дружина: Горбовата Лідія Петрівна, лікар-терапевт, зараз на пенсії.

У шлюбі мають доньку Оксану, двох онуків,одного правнука та дві правнучки.

1948—1958 рр. — навчання у Васильковецькій середній школі

1958—1964 рр. — студент Станіславського медичного інституту (нині Івано-Франківський національний медичний університет)

Після завершення навчання за отриманим скеруванням поїхав на роботу в Іркутську область РСФСР.

Трудова діяльність

1966—1968 рр. — лікар-хірург Тулунської ЦРЛ, м. Тулун, Іркутська область, РФ

1968—1970 рр. — викладач хірургії Чортківського медичного училища і травматолог Чортківської ЦРЛ (Тернопільська область)

З липня 1972 року — лікар-хірург, з жовтня 1984-го — лікар-травматолог Гусятинської центральної районної лікарні (Тернопільська область).

Багато років працював дитячим травматологом, членом призовної медичної комісії при Гусятинському райвійськкоматі. Залучався в суддівську колегію при проведенні змагань на звання кращої медичної сестри району, кращу медичну бригаду району, конкурсів серед санітарних дружин з працівників підприємств та організацій району, а також шкільних змагань юних санітарів тощо.

З 1 серпня 2019 року — на заслуженому відпочинку, маючи рівно 55 років трудового стажу.

Гусятинська Центральна районна лікарня

Вперше в Гусятинській ЦРЛ за безпосередньої участі Василя Горбоватого:

- у листопаді 1972 року власними силами вперше зроблено операцію металоостеосинтезу при переломі стегна за німецькою методикою; оператор — Горбоватий В.П., асистент — Проскуровський П.А., операційна сестра (о/с) - Стойко Т.С., анестезіолог — Соцький К.І.,

- у вересні 1974 р. власними силами зроблено операцію виведення яєчка з черевної порожнини при його вродженій затримці; хірург — Козакевич М.О., асистент — Горбоватий В.П., о/с — Мацьопа М.С., анестезіолог — Соцький К.І.,

- у 1977 році власними силами проведена операція апендектомії при правосторонньому розміщенні органів (апендикс знаходився зліва); хірург — Проскуровський П.А., асистент — Горбоватий В.П., о/с — Стойко Т.С., анестезіолог — Соцький К.І.,

- на початку 1978 року зроблено високу ампутацію плеча при першому в Гусятинській ЦРЛ випадку газової гангрени (почалася після відкритого переламу плеча); оперував — Гаврилюк Г.З., асистент — Горбоватий В.П., о/с — Стойко Т.С., анестезіолог — Соцький К.І.,

- у 1979 році перша операція з позаматкової вагітності поперечним (косметичним) розрізом; оперував акушер-гінеколог Стахіра П.К., асистент — Горбоватий В.П., о/с — Хорова Г.І., анестезіолог — Соцький К.І.,

- у жовтні 1980 року власними силами проведено операцію торакотомії (розтин грудної порожнини, зашивання рани лівої легені та незначної рани перикарда); оперував — Горбоватий В.П., асистент — Стрийняк С.Т., о/с — Мацьопа М.С., анестезіолог — Соцький К.І., наркотизатор — Лихолат Д.Г..

Військова служба

Після закінчення медичного інституту та скерування на роботу в Іркутську область РСФСР направлений на військові офіцерські курси; 1965—1966 — курсант військового училища (м. Кемерово).

У січні 1970- го від Чортківської ЦРЛ був на 10-денних військових зборах у м. Теребовля. Навчання проводилися в результаті напруження політичної ситуації, спричиненої подіями т. зв. Празької весни 1968—1969 рр., після навчань був призваний на службу в Радянську армію.

У 1970—1972 рр. проходив службу в РА, в/ч 21187, м. Мукачево Закарпатської області. (Тоді ж силами армійських будівельних частин велося будівництво автодороги Стрий — Мукачево). Служив лейтенантом медичної служби — начальником медичного стаціонару військової частини у м. Мукачево.

Наказом Тернопільського облздороввідділу № 229 від 4 березня 1975 року направлений на один місяць у Київський радіо-онкологічний інститут за циклом «Онкохірургія» (у той час СРСР серйозно готувався до ядерної війни). Наказом Прикарпатського військового округу 80 від 28.12.1977 р. присвоєно звання капітана медичної служби.

З 4 по 29 березня 1986 року в рамках розгортання командуванням Прикарпатського військового округу проводилося вибіркова мобілізація особового складу та техніки, приписаних до Ярмолинецької мотострілецької дивізії в/ч 03543. Гусятинська, Копичинецька та номерні лікарні Гусятинського району разом із районними лікарнями Тернопільської області сформували медико-санітарний батальйон (МСБ). Командиром МСБ був майор Ню Ю.А. (кадровий офіцер), командиром медичної роти та ведучим хірургом дивізії — капітан медслужби В. П. Горбоватий. Навчанням було охоплено 8 тис. особового складу (половина розгорнутої дивізії); МСБ розгорнувся на 1/3 штату (не було медсестер, статистів, санітарок, прачок, телеграфісток).

Діяльність

Автор двох книг, понад 200 газетних публікацій, статей до регіонального річника «Тернопілля» та енциклопедії «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Ініціатор та учасник ряду просвітницьких заходів та виставок (календарів, листівок, книг тощо).

Консультант численних наукових робіт, у тому числі учасників проєкту Фонду сприяння наукових досліджень, у рамках якого доктор філософії університета в м. Інсбруку Лаура Коен (Laurie R. Cohen (Hg.) привозила в Гусятин групу молодих науковців з Австрії. Вони мали своїм зацікавленням вивчення східних теренів колишньої Австро-Угорської імперії та прикордонних з Російською імперією поселень. Зокрема, учасником такої міждисциплінарної докторської програми «Галичина та її мультикультурна спадщина» в Віденському університеті був і Берріс Куцмані (Börries Kuzmany) — сучасний австрійський історик, котрий працює в Інституті східноєвропейської історії Віденського університету.

Багаторічний учасник лекторських груп, що виїжджали в села Гусятинського району з просвітницькою метою (теми: здоров'я та гігієна, краєзнавство й історія).

У березні 1995 року став головою «Просвіти» смт Гусятин. Багато років очолював районну Спілку ветеранів, був членом КУНу.

У жовтні 2002 року прийнятий у Національну Спілку журналістів України.

Книги

Горбоватий В. У містечку над Збручем. Історико-краєзнавчий нарис. — Львів: Тріада плюс, 2004. — 204 с.: іл.

Горбоватий В. Медицина Гусятина у плині літ (хроніка подій і фактів). – Тернопіль: ВАТ "ТВПК «Збруч», 2008. — 143 с.

Посилання

Тернопільський Енциклопедичний Словник. — Тернопіль: ВАТ ТВПК «Збруч», 2009. — Т. 4 (додатковий). А — Я. — 788 с. ISBN 978-966-528-318-8

Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 2. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — 692 с., іл. (с.19, с. 41) ISBN 978-966-457-228-3

Тернопілля'96. Регіональний річник — Кн. 2 — Тернопіль: «Збруч», 1996. — 736 с. (с. 677) — ISBN 966-528-035-Х

Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга друга / Упор. Бажан О. Г., Гасай Є. О., Гуцал П. З. / Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2012. — 864 с., іл. ISBN 978-966-457-134-7

Börries Kuzmany, Brody: Eine galizische Grenzstadt im lagen 19. Jahrhundert. Wien 2011 — Куцмані Б. Броди: Прикордонне галицьке місто в довгому ХІХ столітті. Перекл. з німецької Володимир Кам'янець. — Львів: Літопис, 2019. — 444 с.: іл.

65 років від дня народження Василя Петровича Горбоватого https://library.te.ua/library_content/calendar/kalendar07/02_3.htm

Видатні випускники - http://vschool.com.ua/shkola/dosyagnennya/vidatni-vipuskniki.html

У містечку над Збручем - https://ua1lib.org/book/18507952/073460

Чортківська центральна міська лікарня - https://www.wikiwand.com/uk/Чортківська_центральна_міська_лікарня

Гусятин Гусятинська громада Тернопільська область - https://irp.te.ua/husiatyn-ternopilska-oblast/

Публікації у газеті «Вісник Надзбруччя» (Гусятинський район Тернопільської області; закрита в 2021 році) про Горбоватого В.П

Н. Семків, «В. Горбоватий: У 14 років я купив першу книгу і відтоді „захворів“» (Рубрика «Гість четвертої сторінки»), 19.03.2004;

«Де друкувалася книга» (Рубрика «Говори, історіє»), 25.10.2013;

С. Сторжук, «Історія замку Калиновського в Гусятині» (рубрика «Туристичними стежками району») (дата публікації не встановлена);

Н. Семків, «Стара світлина повертає у минуле», (дата публікації на встановлена);

А. Гедзик, «Наші гості — випускники школи (зустріч учнів спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів с. Васильківці)», (ХІІ, 2014)

Джерела і література

«Гусятин» (у співавторстві) — Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 2. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — 692 с., іл.

«Гусятин» (у співавторстві) — Тернопільський Енциклопедичний Словник. В 3-х томах. — Тернопіль: ВАТ ТВПК «Збруч», 2004—2008.

«Там, за лісом, на Брикулі. Оповідка» — Тернопілля'96. Регіональний річник — Кн. 2 — Тернопіль: «Збруч», 1996. — 736 с.

«До 100-річчя „Просвіти“ Гусятина», № 50, листопад 1998 р., «ПРОСВІТА» (літературно-мистецький альманах — видання Гусятинської районної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка та районного відділу освіти Тернопільської області; щомісячне видання; свідоцтво про реєстрацію ТР № 188 видано 25 грудня 1995 р.)

Перелік публікацій в газеті «Вісник Надзбруччя» (автор Горбоватий В. П.)

«Гусятин часів Северина Наливайка», 04.04.1997 р.

«Несімо до свята пісні і квіти (до 7-ї річниці референдуму про незалежність України)», 27.11.1998 р.

«Ще раз про еліти», 18.03.2005 р.

«Пробудження українства. 160 років тому Галичина позбулася кріпацтва», квітень 2008 р.

«Ізраїльський генерал — з Сухоставу (Давид Даніель Маркус, 1901—1948)», 28.02.2014 р.

«Так воно було… (або 3 дні з історії Гусятина)», 06.07.2018 р.

«„Просвіта“ Гусятина: хроніка подій», 07.12.2018 р.

«Хто ж такий С. Наливайко?», 22.02.2019 р.

«Чортківська офензива овіяна славою», 07.06.2019 р.

«Прагнули відстояти свободу. До 100 річчя переходу УГА через Збруч», 12.07.2019 р.

«Від Нижборга до Нижбірка», 09.08.2019 р.

«До 100-річчя вступу українських армій в Київ», 30.08.2019 р.

«1 вересня 1939-го: початок глобального збройного конфлікту», 06.09.2019 р.

«80 років тому почався „Золотий Вересень“», 13.09.2019 р.

«100 років тому», 24.04.2019 р.

«100 років тому з'єднані війська взяли Київ», 08.05.2020 р.

«100 років тому», 14.08.2020 р.

«Рік бурхливий та кривавий», 11.09.2020 р.

«Хроніка минулого», 15.01.2021 р.

Дати публікацій не встановлено:

«Травень 1919 р. на Збручі»

«Так прийшли „визволителі“…»

«Заключний акорд УГА»

«Наші прізвища. Перша спроба дослідження»

«У перші дні війни німці у Гусятині живцем спалили 28 чоловік»

«З когорти мужніх (Ян-Самуель Хшановський)»

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.