Премія імені Якова Гальчевського

Премія імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» — щорічна загальнодержавна премія, що присуджується в декількох номінаціях. Носить ім'я отамана Якова Гальчевського (повстанське псевдо — «Орел», «Орлик», «Войнаровський») — полковника армії УНР, останнього командувача повстанських сил Правобережної України у 1922 році.

Історія

Премія імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» була заснована 1995 року за ініціативою письменника, журналіста і громадського діяча Богдана Теленька Хмельницькою обласною організацією Української Республіканської партії та редколегією її тодішньої газети «Час». Напередодні Дня Соборності 1995 року вони визначили перших лауреатів премії. Ними стали стали Левко Лук'яненко та Іван Коляска.

До 2002 року функції оргкомітету премії виконували Хмельницька обласна організація Української Республіканської партії спільно з журналістами газети «Час», а беззмінним її головою був Богдан Теленько. До того часу премія була регіональною, а всеукраїнська номінація «політик» присуджувалася тільки активістам УРП. Потім шефство над Премією взяло культурологічне Товариство Якова Гальчевського, засноване ініціатором вручення Премії, Богданом Теленьком. З 2003-го Премія імені Якова Гальчевського має статус загальнонаціональної. На 2015 рік число лауреатів премії сягає понад сотню осіб. Серед них літератори, науковці, політики, громадські діячі, журналісти, видавці, представники влади, митці.

Визначення лауреатів та вручення

Рішення щодо присудження Премії виноситься шляхом рейтингового опитування лауреатів попередніх років, які згідно з положенням про премію можуть перемагати у ній лише один раз. Переможці оголошуються напередодні Дня Соборности України громадським комітетом премії. За традицією вшанування лауреатів премії тривають до Дня Незалежності України.

Номінації

  • «Політик»;
  • «За відродження традицій національного меценатства»;
  • «За науково-дослідницьку діяльність»;
  • «За літературно-публіцистичну діяльність»;
  • «За популяризацію української книжки»;
  • «Громадський діяч»;
  • «За відстоювання геополітичних інтересів України»;
  • «За видавничу діяльність».

Лауреати

1996 рік

1997 рік

1998 рік

1999 рік

2000 рік

2001 рік

2002 рік

Премія не присуджувалась.

2003 рік

Відомості відсутні.

2004 рік

2005 рік

2006 рік

Відомості відсутні.

2007 рік

2008 рік

Відомості відсутні.

2009 рік

Відомості відсутні.

2010 рік

2011 рік

2012 рік

2013 рік

2014 рік

2015 рік

2016 рік[1]

2017 рік[2]

  • Юрій Шухевич — Герой України, народний депутат України.
  • Василь Слапчук — український поет, прозаїк та критик.
  • Сергій Грабовський — публіцист, філософ, політолог та історик, поет.
  • Микола Мартинюк — директор ПВД «Твердиня», письменник, критик, журналіст.
  • Оксана Радушинська — волонтер, літератор та журналістка.
  • Олена Задорожна — волонтер, літератор та журналістка.
  • Олекса Бик — бард, поет, учасник бойових дій.
  • Ігор Білий — бард, поет, учасник бойових дій.
  • Тарас Компаніченко — музикант, співак керівник формації «Хорея козацька».
  • Іван Крутилко — генеральний директор ПАТ «Будальянс Груп».
  • Марія Туцька — голова Перемишльського відділу Об'єднання українців у Польщі.

2018 рік[3]

2019 рік[4]

2020 рік[5]

  • Богдан Червак — голова Організації українських націоналістів;
  • Павло Ґрод — президент Світового конгресу українців;
  • Вадим Вітковський — письменник;
  • Микола Рябий — письменник;
  • Олександр Астаф'єв — доктор філологічних наук, професор КНУ імені Т. Г. Шевченка, письменник;
  • Ярослав Савчин — письменник, перекладач, художник, журналіст;
  • Тарас Ткаченко — режисер;
  • Василь Овсієнко — публіцист, політик;
  • Андрій Мацейко — журналіст;
  • Віктор Адамський — історик;
  • Руслан Андрійко — голова ГО «Голосіївська криївка»;
  • Віталій Кривий — голова ГО «Кипоровий яр»;
  • Сергій Гребінь — підприємець;
  • Василь Теремко — директор "Видавничого центру «Академія»;
  • Сергій Висоцький — голова Білоруської партії свободи, координатор «Міжнародного комітету допомоги Україні».

2021 рік[6]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.