Грані

На думку польського дослідника Мечислава Орловича назва села є пам'яткою про кордон між землями деревлян та дреговичів.[4] Польською мовою згадуються як Granice, Grań,[4] Hranie,[5] російською — як Грани.[6]

Село розташоване на захід від Дубровиці.[4] Площа села — 0,4 км².[1] У селі бере початок річка Безіменна.^{[джерело?]}

Грані на мапах

Грані[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Грані[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1589 року.[1] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії.[6] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9] У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10]

У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[5] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Грані.[12]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби,[13] на території села діяла боївка СБ «Стіжка» (УПА).[14][15] У квітні 1943 року німці з поляками намагалися спалити село Грані, проте напад був відбитий відділом УПА.[16] 28 травня 1943 німці та поляки здійснили низку нападів у ґміні Дубровиця, внаслідок якої село Грані було частково спалене[17]. За даними українського націоналістичного підпілля у липні 1943 року більшовики спалили в Гранях ще 40 хат.[18] У липні цього ж року відбувся бій між відділом УПА та польською бандою, яка приїхала грабувати село.[19]

У 1947 році село Грані підпорядковувалося Гранівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[20]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[21] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][23] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,38 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 3,65 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,7 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 123 мбер, з якої: зовнішнього — 18 мбер, загальна від радіонуклідів — 105 мбер (з них Cs — 94 мбер).[24]

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 80 осіб.[2] Густота населення — 270 особи/км².[1]

Станом на 1906 рік у селі було 74 двори та мешкала 451 особа.[6]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 119 будинків та 618 мешканців, з них: 314 чоловіків та 304 жінки; 549 православних, 40 римо-католиків, 28 юдеїв та 1 євангельський християнин; 442 українці (русини), 141 поляк, 28 євреїв та 7 осіб іншої національності.[5]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 129 осіб, з яких 58 чоловіків та 71 жінка.[25] На кінець 1993 року в селі мешкало 112 жителів, з них 20 — дітей.[24]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 107 осіб.[26]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грані

• с. Грані // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.