Гімни спірних сепаратиських територіальних формувань
| Територіальне формування[1] (де-факто) | Країна, регіон (де-юре) | Назва | Затвердження (де-факто) |
Слова | Мелодія | Музичний приклад |
|---|---|---|---|---|---|---|
.svg.png.webp){kind=small} Вазиристан |
 Пакистан, Федерально керовані племінні території агентств Північного і Південного Вазірістану |
Національний гімн Ісламського Емірату Вазиристан | Інформація відсутня | |||
 Курдистан, що складається з: Західний Курдистан Південний Курдистан Північний Курдистан Східний Курдистан |
.svg.png.webp){kind=small} Сирія, частина провінцій Алеппо, Аль-Хасаке, Ар-Ракка, Дейр-ез-Зор Ірак, Іракський Курдистан Туреччина, частина ілів, що відповідають регіонам Східна Анатолія, Південно-Східна Анатолія Іран, остани Західний Азербайджан, Ілам, Керманшах, Курдистан |
«Агов, вороже!» (сорані «ئەی ڕەقیب!» курд. «Ey Reqîb!») |
1946 | Юнус Реуф (Дільдар), 1938 | Інформація відсутня | |
 Нагірно-Карабаська Республіка |
 Азербайджан, Джебраільський, Зангеланський, Кельбаджарський, Кубатлинський, Лачинський, Ходжалінський, Шушинський райони, частина Агдамського, Тертерського, Фізулінського, Ходжавендського районів, міста Ханкенді і Шуша |
«Вільний і незалежний Арцах» (вірм. «Ազատ ու անկախ Արցախն») |
23 грудня 1994 | Вардан Акопян | Армен Насібян | |
 Південна Осетія |
 Грузія, частина регіонів Шида Картлі, Мцхета-Мтіанеті, Імереті, Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті |
«Люба Осетіє!» (ос. «Уарзон Ирыстон!») |
5 травня 1995 | Тотраз Кокайти | Фелікс Алборов | Інформація відсутня |
.svg.png.webp){kind=spacer} Придністров'я |
 Молдова, Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я |
«Ми славимо тебе, Придністров'я» (укр. «Ми славимо тебе, Придністров'я» кирилиця рум. «Слэвитэ сэ фий, Нистрене» рос. «Мы славим тебя, Приднестровье») |
1992 | Борис Парменов, Ніколас Божк, Віталій Пищенко | Мелодія з радянської пісні «Та хай живе наша держава», Бориса Александрова | |
 Абхазія |
Грузія, частина Абхазької Автономної Республіки |
«Перемога» (абх. «Аиааира») |
1992 | Геннадій Аламая | Валерій Чкадув | Інформація відсутня |
 Косово |
 Сербія, частина автономного краю Косово і Метохія |
«Європа» (алб. «Europa» серб. «Европа») |
11 липня 2008 | — | Менді Менджикі | |
 Західна Сахара |
Невизначений статус | «О сини пустелі» (араб. «يا بني الصحراء») |
1979 | Інформація відсутня | ||
 Сомаліленд |
 Сомалі, частина регіонів Аудаль, Вокоі Галбід, Тогдер, Санаг і Соль |
«Довже життя з миром» (сом. «Samo ku waar») |
1997 | Хасан Шейх Мумін, 1997 | ||
 Держава Сомаліленд |
— | Гімн Держави Сомаліленд (сом. «Kaana Siib Kanna Saar») |
26 червня 1960—1 липня 1960 | —u | Народна мелодія | Інформація відсутня |
 Тайвань(також відома як Республіка Китай) |
 КНР, провінція Тайвань |
«Три основи людяності» (кит. 中華民國國歌) |
16 червня 1937 | Сунь Ятсен, 1924 | Чен Маоюнь, 1928 | |
| Тайвань (також відома як Республіка Китай) |
«Гімн національному прапору» (спрощ.: 中華民國國旗歌; кит. трад.: 中華民國國旗歌; піньїнь: gúoqí gē) |
1937 | Невідомий автор (можливо Тай Чі-тао, 1937) | Хуан Цзи, 1936 | ||
 Північний Кіпр |
 Кіпр, частина районів Кіренія, Ларнака, Нікосія та Фамагуста |
Відсутній. Використовується гімн Туреччини  |
— | — | — | — |
 Шан |
 М'янма, штат Шан |
Гімн Шан | Інформація відсутня | |||
| Всього територій: 9 | Всього держав: 7 | Всього гімнів: 9 | — | — | — | — |
Див. також
Примітки
- Conflict Barometer 2014. Heidelberger Institut für Internationale Konfliktforschung. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 7 вересня 2015.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.