Список державних і національних гімнів колишніх держав

Європа

Держава	Назва	Роки	Слова	Мелодія
Австрія
Федеративна держава Австрія	«Будьте безмежно благословенні» (нім. «Sei gesegnet ohne Ende»)	1934—1938	Оттокар Керншток	Мелодія з «Австрійського імператорського гімну», Йозефа Гайдна, 1797
Перша Австрійська Республіка		1929—1934	Оттокар Керншток
Перша Австрійська Республіка	«Німецька Австрія, чудова земля» (нім. «Deutschösterreich, du herrliches Land»)	1920—1929 (де-факто)	Карл Реннер	Вільгельм Кінцль
Білорусь
Білоруська РСР	Гімн Білоруської РСР (біл. Гімн Беларускай ССР)	1955—1991	Михась Климкович	Нестор Соколовський, 1944
Білоруська Народна Республіка	«Ми вийдемо щільними рядами» (біл. «Мы выйдзем шчыльнымі радамі»)	30 жовтня 1919	Макар Кравцов	Володимир Теравський
Болгарія
Народна Республіка Болгарія	«Мила Батьківщина» (болг. «Мила Родино»)	1964—червень 1990	Цветан Радославов, 1885 та інші
Народна Республіка Болгарія	«Мила Болгарія» (болг. «Българийо мила»)	1950—1964	Нікола Фурнаджієв, Младен Ісаєв, Єлисавета Багряна	Георгій Димитров, Георгій Златев-Черкін, Святослав Обретенов
Народна Республіка Болгарія	«Наша республіка, будь здоровою!» (болг. «Републико наша, здравей!»)	1947—1950	?
Народна Республіка Болгарія	«Шуми Мариця» (болг. «Шуми Марица»)	1946—1947	Микола Живков, 1879 Іван Вазов, 1912	Мелодія з німецької народної пісні «Коли солдати марширують по місту»
Третє Болгарське царство		1908—1946
Князівство Болгарія		1886—1908
Третє Болгарське царство	«Гімн його величності царя» (болг. «Химн на Негово Величество Царя»)	29 вересня 1908—9 вересня 1944	Георгій Аґура	Еммануїл Манолов
Боснія і Герцеговина
Федерація Боснія і Герцеговина	«Одна та єдина» (босн. «Jedna si jedina»)	18 березня 1994—10 лютого 1998	Діно Мерлін	Мелодія з боснійської народної пісні «З іншого боку Пливи»
Республіка Боснія і Герцеговина	«Одна та єдина» (босн. «Jedna si jedina»)	листопад 1992—18 березня 1994	Діно Мерлін	Мелодія з боснійської народної пісні «З іншого боку Пливи»
Ватикан
Папська держава	«Тріумфальний марш» (італ. «Gran Marcia Trionfale»)	5 вересня 1857—20 вересня 1870 (де-факто)	—	Віктор Галмаєр
Папська держава	«Господи Боже, Діва Марія, почуй наші благання!» (італ. «Wir wollen Gott, Jungfrau Maria, höre gütig unser Gebet»)	Початок XIX століття—5 вересня 1857 (де-факто)	?
Греція
Критська держава	«Критський гімн» (грец. «Κρητικός Ύμνος»)	9 грудня 1898—24 вересня 1908	Іоанніс Полеміс, 1823	Діонісій Даврагасн
Грузія
Грузинська Демократична Республіка	«Хвала» (груз. «დიდება»)	1918—1921	Костянтин Посхверашвілі, 1918
Ірландія
Ірландська Вільна Держава	«Боже, бережи Ірландію» (англ. «God Save Ireland»)	6 грудня 1922—29 грудня 1937 (де-факто)	Тімоті Деніел Салліван	?
Ірландська Республіка (1919—1922)	«Боже, бережи Ірландію» (англ. «God Save Ireland»)	21 січня 1919—6 грудня 1922 (де-факто)	Тімоті Деніел Салліван	?
Іспанія
Друга Іспанська республіка	«Гімн Рієго» (ісп. «Himno de Riego»)	1931—1939 (де-факто)	Еваристо Фернандес де Сан-Мігель, 1820	Невідомий автор (можливо Хосе Мельчор Гоміс)
Перша Іспанська республіка		1873—1874 (де-юре)
Триріччя лібералів		1822—1823 (де-юре)
Італія
Королівство Італія (1861—1946)	«Легенда про П'яве» (італ. «La leggenda del Piave»)	8 вересня 1943—12 жовтня 1946 (де-факто)	Гермес Джон Гаета, 1918
Італійська соціальна республіка	«Молодість» (італ. «Giovinezza»)	8 вересня 1943—25 квітня 1945 (де-факто)	Ніно Оксіліа, 1909 Марчелло Манні, 1919 Сальватор Готта, 1924	Джузеппе Бланк, 1909
Королівство Італія (1861—1946)	«Королівська фанфара і марш» (італ. «Fanfara e Marcia Reale d'Ordinanza»)	1861—8 вересня 1943	?	Джузеппе Габетті, 1831
Королівство Обох Сицилій	«Ода до короля» (італ. «Inno al Re»)	1816—1861	?	Джованні Паїзієлло, 1787 та інші
Сардинське королівство	«Королівська фанфара і марш» (італ. «Fanfara e Marcia Reale d'Ordinanza»)	1831—1961	?	Джузеппе Габетті, 1831
Литва
Велике князівство Литовське	«Богородиця» (пол. «Bogurodzica»)	XIV—XVIII століття	?
Молдова
Молдовська Демократична Республіка	«Прокинься, румуне!» (рум. «Deșteaptă-te, române!»)	1917—1918	Андрей Мурешану, 1848	Панн Антон
Нідерланди
Об'єднане королівство Нідерландів	«Вена з голландською кров'ю» (нід. «Wien Neêrlands bloed»)	16 березня 1815—19 квітня 1839	Гендрік Толленс	Йоганн Вільгельм Вільмс
Нідерландські Антильські острови	«Наш острів в морі» (англ. «Anthem without a title» пап'ям. «Sinku prenda den laman» нід. «Volkslied zonder titel»)	2000—10 жовтня 2010	Захіра Хіліман (англомовний варіант), Люсіль Беррі-Хасет (варіант на мові пап'яменто)
Німеччина
Німецька Демократична Республіка	«Відроджена з руїн» (нім. «Auferstanden aus Ruinen»)	6 листопада 1949—3 жовтня 1990	Йоганнес-Роберт Бехер Протягом 1972—1990 виконувався без слів	Ханс Ейслер
Німецька імперія (другий, кайзерівський рейх)	«Хвала тобі, в короні переможця» (нім. «Heil dir im Siegerkranz»)	18 січня 1871—9 листопада 1918	Генріх Харріес, 1790	Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву»
Королівство Пруссія	«Пісня Пруссії» (нім. «Preußenlied»)	1830—1840	Бернхард Тірш, 1830 Т. Шнайдер, 1851	Август Нейтхард, 1832
Королівство Пруссія	«Боруссія» (нім. «Borussia»)	1820—1830	Пол Фелск	Йоганн Фрідріх Леопольд Дюнкер
Норвегія
Норвегія в складі Шведсько-норвезької унії	«Сини Норвегії» (норв. «Sønner av Norge»)	1820—1864 (де-факто)	Хенрік Анкер Бьеррегаард, 1820	Христіан Блом, 1821
Норвегія в складі Шведсько-норвезької унії	«За Норвегію» (норв. «Norges Skaal»)	1814—1820 (де-факто)	Юган Нурдаль Брун, 1771	?
Португалія
Перша Португальська Республіка	«Гімн статуту» (порт. «Hymno da Carta»)	5 жовтня 1910—19 липня 1911 (де-юре)	Педру I, 1826
Королівство Португалія	«Гімн статуту» (порт. «Hymno da Carta»)	травень 1826—травень 1834 (де-факто) травень 1834—5 жовтня 1910 (де-юре)	Педру I, 1826
Королівство Португалія	«Патріотичний гімн португальської нації» (порт. «Hymno Patriótico da Nação Portugueza»)	29 серпня 1825—травень 1826	?	Маркуш Португал
Сполучене королівство Португалії, Бразилії й Алгарве		16 грудня 1815—29 серпня 1825
Королівство Португалії й Алгарве		13 травня 1809—16 грудня 1815
Росія
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка	«Патріотична пісня» (рос. «Патриотическая песня»)	23 листопада 1990—25 грудня 1991	—	Польський релігійний гімн «Христос, день нашого просвітлення», Михайло Глінка, 1833
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка	«Інтернаціонал» (рос. «Интернационал» фр. «L'Internationale»)	лютий 1918—1922	Ежен Потьє (франкомовний варіант), 1871 Аркадій Коц (варіант російською), 1902	П'єр Дегейтер, 1888
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка		лютий 1918—1922		П'єр Дегейтер, 1888
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка	«Робоча Марсельєза» (рос. «Рабочая Марсельеза» фр. «La Marseillaise»)	7 листопада 1917—січень 1918	Петро Лавров (варіант російською), 1875	Мелодія з франузького гімну «Марсельєза», Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792
Російська республіка		14 вересня 1917—7 листопада 1917
Російська імперія		15 березня 1917—14 вересня 1917
Російська імперія	«Боже, бережи царя!» (рос. дореф. «Боже, Царя храни!»)	31 грудня 1833—15 березня 1917	Василь Жуковський, 1833	Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву» (редагування Олексія Львова, 1833)
Російська імперія	«Молитва російського народу» (рос. дореф. «Молитва Русскаго народа»)	1816—31 грудня 1833	Василь Жуковський, 1815	Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву»
Російська імперія	«Пролунай, переможний грім!» (рос. дореф. «Громъ победы раздавайся!»)	9 травня 1791—1816 (де-факто)	Гаврило Державін, 1791	Осип Козловський, 1791
Карело-Фінська РСР	Державний Гімн Карело-Фінської Радянської Соціалістичної Республіки (фін. Karjalais-suomalaisen sosialistisen neuvostotasavallan hymni)	1945—1956	Карл Раутіо	Армас Айкія
Румунія
Соціалістична Республіка Румунія	«Три кольори» (рум. «Trei culori»)	28 жовтня 1977—16 грудня 1989	Слова з румунської пісні «Три кольори», невідомого автора	Чіпріан Порумбеску
Соціалістична Республіка Румунія	«Славимо тебе, Румуніє» (рум. «Te slăvim, Românie!»)	21 серпня 1965—28 жовтня 1977	Євген Фрунзе, Дан Дашліу Періодично виконувався без слів	Матей Сокор
Народна Республіка Румунія	«Славимо тебе, Румуніє» (рум. «Te slăvim, Românie!»)	20 серпня 1953—21 серпня 1965	Євген Фрунзе, Дан Дашліу Періодично виконувався без слів	Матей Сокор
Народна Республіка Румунія	«Зламані кайдани» (рум. «Zdrobite cătușe»)	січень 1948—20 серпня 1953	Аурел Баранґа	Матей Сокор
Королівство Румунія	«Слава королю» (рум. «Trăiască Regele»)	10 травня 1881—1884 (де-факто) 1884—30 грудня 1947 (де-юре)	Васіле Александрі, 1881	Едуард Хюбш, 1862
Королівство Румунія	«Тріумфальний марш та вручення прапора його величності принцу-господарю» (рум. «Marș triumfal și primirea steagului și a Măriei Sale Prințul Domnitor»)	1 липня 1866—10 травня 1881	Васіле Александрі, 1881	Едуард Хюбш, 1862
Об'єднане князівство Румунія		1862—1 липня 1866	Васіле Александрі, 1881	Едуард Хюбш, 1862
Словаччина
Перша словацька республіка	«Гей, Словаки!» (словац. «Hej, Slováci!»)	1939—29 листопада 1945	Самуель Томашик, 1834 та інші	Мелодія з польської народної мелодії, пізніше польського гімну «Мазурка Домбровського»
Словенія
Соціалістична Республіка Словенія	«Вперед, прапоре слави» (словен. «Naprej zastava slave»)	1963—27 вересня 1989	Симон Єнко, 1860	Даворин Єнко, 1860
Народна Республіка Словенія		19 лютого 1944—1963	Симон Єнко, 1860	Даворин Єнко, 1860
Угорщина
Угорська Народна Республіка	«Заклик» (угор. «Szózat»)	20 серпня 1949—23 жовтня 1989 (де-факто)	Мігай Верешмарті, 1836	Бені Егрессі, 1843
Друга Угорська республіка	«Заклик» (угор. «Szózat»)	1 лютого 1946—20 серпня 1949 (де-факто)	Мігай Верешмарті, 1836	Бені Егрессі, 1843
Франція
Французька Держава (режим Віші)	«Маршале, ми тут!» (фр. «Maréchal, nous voilà!»)	22 червня 1940—20 серпня 1944	Андре Монтаньяр, 1940	Мелодія з оперети «Батальйон блудниць», Казиміра Оберфельда (редагування Андре Монтаньяра та Шарля Куртіу)
Французька імперія (ІІ)	«Вирушаючи з Сирії» (фр. «Partant pour la Syrie»)	2 грудня 1852—4 вересня 1870 (де-факто)	Александр Лаборд, 1807	Невідомий автор (можливо Гортензія Богарне)
Французька Республіка (ІІ)	«Пісня жирондистів» (фр. «Le Chant des Girondins»)	24 лютого 1848—2 грудня 1852	Олександр Дюма старший, Огюст Маке	Клод Жозеф Руже де Ліль, Альфонс Варней
Королівство Франція (липнева монархія)	«Парижанка» (фр. «La Parisienne»)	9 серпня 1830—24 лютого 1848	Казимир Делавінь	Даніель Обер
Королівство Франція (відновлення монархії ІІ)	«Повернення французьких принців в Париж» (фр. «Le Retour des Princes français à Paris») та «Де може бути краще, ніж у лоні сім'її?» (фр. «Où peut-on être mieux qu’au sein de sa famille?»)	8 липня 1815—9 серпня 1830 (де-факто)	? Жан Франсуа Мармонтель	Мелодія з французького гімну «Слава Генріху IV!» Андре Ґретрі
Королівство Франція (відновлення монархії І)		6 квітня 1814—8 липня 1815 (де-факто)	? Жан Франсуа Мармонтель
Французька імперія (сто днів)	«Пісня виступу в похід» (фр. «Le Chant du départ»)	20 березня 1815—8 липня 1815	Марі-Жозеф Шенье, 1794	Еть'єн Ніколас Мегюль
Французька імперія (І)	«Пісня виступу в похід» (фр. «Le Chant du départ»)	18 травня 1804—6 квітня 1814	Марі-Жозеф Шенье, 1794	Еть'єн Ніколас Мегюль
Королівство Франція (конституційна монархія)	«Слава Генріху IV!» (фр. «Vive Henri IV!»)	4 вересня 1791—22 вересня 1792	?
Королівство Франція (абсолютна монархія)	«Слава Генріху IV!» (фр. «Vive Henri IV!»)	9 серпня 1774—4 вересня 1791	?

Азія

Держава	Назва	Роки	Слова	Мелодія
Афганістан
Ісламський Емірат Афганістан	«Фортеця ісламу, серце Азії» (дарі «قلعه اسلام قلب اسیا جاویدان‎‎»‎)	27 вересня 1996—1999	Невідомий автор (можливо Дауд Фарані)	Устад Касим
Ісламська Держава Афганістан		24 квітня 1992—1999	Невідомий автор (можливо Дауд Фарані)	Устад Касим
Республіка Афганістан (комуністичний режим)	«Буде жарко, стане спекотніше»	30 листопада 1987—28 квітня 1992	Сулейман Лаєк	Джаліль Гахланд
Демократична Республіка Афганістан	«Буде жарко, стане спекотніше»	30 квітня 1978—30 листопада 1987	Сулейман Лаєк	Джаліль Гахланд
Республіка Афганістан (диктатура Дауда)	«Поки є небо і земля» (пушту «څو چي ده ځمکه او اسمان وي»‎)	17 липня 1973—30 квітня 1978	Абдул Рауф Бенава	Абдул Гафур Брешна
Королівство Афганістан	«Наш хоробрий і благородний король»	1943—17 липня 1973	Мохаммед Махтар	Мохаммед Фарух
Королівство Афганістан	«Королівський гімн»	9 червня 1926—1943	—	?
В'єтнам
Тимчасовий уряд Республіки Південний В'єтнам	«Звільнення півдня» (в'єт. «Giải phóng miền Nam»)	1969—2 липня 1976	Лу Ху Фуоко, Хюінь Ван Тіен, Май Ван Бо	Лу Ху Фуоко
В'єтконг	«Звільнення півдня» (в'єт. «Giải phóng miền Nam»)	1961—2 липня 1976	Лу Ху Фуоко, Хюінь Ван Тіен, Май Ван Бо	Лу Ху Фуоко
Республіка В'єтнам	«Звернення до громадян» (в'єт. «Tiếng Gọi Công Dân»)	1956—1975	Лу Ху Фуоко, Май Ван Бо	Лу Ху Фуоко
Республіка В'єтнам	«Марш молоді» (в'єт. «Thanh Niên Hành Khúc»)	1955—1956	Лу Ху Фуоко, Май Ван Бо	Лу Ху Фуоко
Держава В'єтнам		14 червня 1949—1955
Тимчасовий центральний уряд В'єтнаму		14 червня 1948—14 червня 1949
Індонезія
Нідерландська Нова Гвінея	«Вітаю моя земле, Папуа» (індонез. «Hai Tanahku Papua»)	1 грудня 1961—1 травня 1963	Ісаак Самуель Кійн	?
Ірак
Республіка Ірак (влада Баасистів)	«Земля двох річок» (араб. «أرض الفراتين»‎)	1981—2003	Шафік Аль Камалі	Валід Голмьє
Республіка Ірак (влада Баасистів)	«О Боже, як же довго в мене не було зброї» (араб. «والله زمــان يـا سـلاحـي»‎)	17 липня 1968—1981	Салах Джахін	Камаль Аль Тавіл
Республіка Ірак		1965—17 липня 1968	Салах Джахін	Камаль Аль Тавіл
Республіка Ірак	«Моя Батьківщина» (араб. «موطني»‎)	14 липня 1958—1965	Ібрагім Тукан, 1934, Льюїс Занбака	Мухаммад Фулейфіль, Льюїс Занбака
Королівство Ірак	«Королівське привітання»	3 жовтня 1932—14 лютого 1958	Ліут Шафон	?
Королівство Ірак під адміністрацією Великої Британії	«Королівське привітання»	1922—3 жовтня 1932	Ліут Шафон	?
Іран
Тимчасовий уряд Ірану	«О, Іран!» (перс. «ای ایران»‎)	11 лютого 1979—1980 (де-факто)	Хоссейн Гол-е-Голаб, 1944	Рухолла Халекі, 1944
Шаханшахська Держава Іран (Персія)	«Шаханшахський гімн Ірану (Персії)» (перс. «ای ایران»‎)	1933—11 лютого 1979	Мохамад Хашим Афсар, 1933	Дауд Надшмі, 1933
Шаханшахська Держава Персія	«Слава Державі Персія»	15 грудня 1925—1933	?	Голам-Реза Мінбашян
Велична Держава Персія	«Слава Державі Персія»	1909—15 грудня 1925	?	Голам-Реза Мінбашян
Велична Держава Персія	«Слава королю» (перс. «سلام شاه»‎)	1873—1909	—	Альфред Жан Батист Лемер, 1873
Камбоджа
Народна Республіка Кампучія	Гімн Народної Республіки Кампучія (кхмер. ចម្រៀងនៃសាធារណរដ្ឋប្រជាមានិតកម្ពុជា)	7 січня 1979—1990	Сок Удом Дез, 1976
Демократична Кампучія	«Знаменне сімнадцяте квітня» (кхмер. «ដប់ប្រាំពីរមេសាជោគជ័យ»)	5 січня 1976—7 січня 1979	?
Кхмерська Республіка	«Пісня Кхмерської Республіки» (кхмер. «បទចំរៀងនៃសាធារណរដ្ឋខ្មែរ»)	9 жовтня 1970—17 квітня 1975	Невідомий автор (можливо Хан Тун Хак або Хем Тьєн)
КНР
Велика Маньчжурська Імперія	Державний гімн Маньчжурії (другий) (кит. 滿洲國國歌 яп. 満州国国歌)	5 вересня 1942—19 серпня 1945	Група авторів	Ямада Косаку, Чжен Сяосюй
Велика Маньчжурська Імперія	Державний гімн Маньчжурії (перший) (кит. 滿洲國國歌)	1 березня 1934—5 вересня 1942	Чжен Сяосюй	Такатцу Тоші, Сонояма Мінпей, Мукаока Гакудо
Маньчжурська держава	Державний гімн Маньчжурії (перший) (кит. 滿洲國國歌)	24 лютого 1933—1 березня 1934	Чжен Сяосюй	Такатцу Тоші, Сонояма Мінпей, Мукаока Гакудо
Маньчжурська держава	Великий державний гімн Маньчжурії (кит. 大滿洲國國歌)	1932 (де-факто)	Чжен Сяосюй	Ямада Косаку
Китайська Радянська Республіка	«Інтернаціонал» (спрощ.: 国际歌; кит. трад.: 國際歌; піньїнь: Guójìgē)	7 листопада 1931—22 вересня 1937 (де-факто)	Цюй Цюбо, 1923	П'єр Дегейтер, 1888
Бейянський уряд	«Пісня передвістя щастя» (кит. «卿雲歌»)	31 березня 1921—1928	«Книга історії», Конфуцій	Сяо Юмей
Бейянський уряд	«Пісня передвістя щастя» (кит. «卿雲歌»)	28 квітня 1913—23 травня 1915	«Книга історії», Конфуцій	Джен Хаутстон
Китайська імперія (1915-1916)	«Китай героїчно стоїть у Всесвіті» (спрощ.: «中国雄立宇宙间»; кит. трад.: «中國雄立宇宙間»; піньїнь: «Zhōngguó xióng lì yǔzhòujiān»)	23 травня 1915—1 липня 1921 редагування: 19 грудня 1915, 1916	Їнь Чан	Ван Лу
Бейянський уряд			Їнь Чан	Ван Лу
Бейянський уряд	«Пісня союзу п'яти прапорів» (кит. «五旗共和歌»)	1912—1913	Шен Енф	Шень Пен
Імперія династії Цін	«Кубок з чистого золота» (спрощ.: «巩金瓯»; кит. трад.: «鞏金甌»; піньїнь: «gǒng jīn ōu»)	4 листопада 1911—12 лютого 1912	Янь Фу	Пу Тон
Імперія династії Цін	«Пісня драконовому прапору» (спрощ.: 颂龙旗; кит. трад.: 頌龍旗; піньїнь: sòng lóng qí)	1906—4 листопада 1911 (де-факто)	Народна пісня	Народна мелодія
Імперія династії Цін	«Пісня Лі Хунчжана» (спрощ.: 李中堂乐; кит. трад.: 李中堂樂; піньїнь: lǐ zhōng táng yuè)	1896—1906 (де-факто)	Народна пісня (редагування Вана Цзяня, 1896)
Південна Корея
Корейська імперія	«Національний гімн Корейської імперії» (кор. «대한제국 애국가»)	1902—29 серпня 1910	Мін Йон Хван, 1902	Франц Екерт, 1902
Кувейт
Шейханат Кувейт (протекторат Великої Британії)	«Мир Еміру» (араб. «السلام الأميري»‎)	1951—19 червня 1961	?	Юсуф Адіс
Малайзія
Королівство Саравак	«Земля справедливості — Саравак» (англ. «Fair Land Sarawak» малай. «Sarawak Tanah Airku» ібан. «Pemanah Sarawak kami»)	16 вересня 1963—31 серпня 1973	Ф.К. Огден	Мелодія з гімну Саравака «Вирушаючи в дорогу по той бік моря» (редагування Джорджа Р.К. Фріта, 1963)
Коронна колонія Саравак		1946—16 вересня 1963	Ф.К. Огден
Непал
Королівство Непал	«Нехай славить вас корона, відважний владико» (неп. «राष्ट्रिय गान्»)	1967—19 травня 2006	Чакра Пані Чалізе, 1924	Бакхат Бахадур Будхапіртхі, 1899
Пакистан
Пакистан (домініон)	«О, свята земле!» (урду «!اے سرزمینِ پاک»‎)	14 серпня 1947—16 грудня 1948 (де-факто)	Джагана Натх Азад, 1947	?
Росія
Тива	«Ліс, повен кедрових горіхів» (тув. «Тооруктуг долгай таңдым»)	1993—11 серпня 2011	Народна пісня (редагування Аяни Саміяєвни Монгуш)	Народна мелодія
Тувинська Народна Республіка	«Міжнародна пісня» (тув. «Кайгамчыктыг интернационал»)	14 серпня 1921—1930	?
Урянхайський край		1920—14 серпня 1921	?
Туреччина
Османська імперія	«Марш Махмуда II» (тур. «Mahmudiye Marşı»)	1918—1922	—	Джузеппе Доніцетті, Гаетано Доніцетті
	«Марш Махмуда II» (тур. «Mahmudiye Marşı»)	1808—1839		Джузеппе Доніцетті, Гаетано Доніцетті
	«Марш Махмеда Решада» (тур. «Reşadiye Marşı»)	1909—1918		Італо Селвеллі
	«Марш Абдул-Гаміда II» (тур. «Hamidiye Marşı»)	1876—1909		Неджіп Паша
	«Марш Абдул-Азіза» (тур. «Aziziye Marşı»)	1861—1876		Каллісто Гвателлі
	«Марш Абдул-Меджида I» (тур. «Mecidiye Marşı»)	1839—1861		Джузеппе Доніцетті
Філіппіни
Тагалозька республіка	«Шляхетний гімн Тагальського Народу» (тагал. «Marangál na Dalit ng̃ Katagalugan»)	24 серпня 1896—10 травня 1897	Хуліо Накпіл, 1896

Америка

Держава	Назва	Роки	Слова	Мелодія
Гренада
Британська Гренада	«Гімн вільно асоційованої держави Гренади» (англ. «Grenada National State Anthem»)	1967—1974	Ролстан Персіваль Джавахір Адамс	Джон Джордж Флетчер
Канада
Ньюфаундленд (домініон)	«Ода Ньюфаундленду» (англ. «Ode to Newfoundland»)	1907—31 березня 1949 (де-факто)	Чарльз Кавендіш Бойл, 1902	Хуберт Перрі

Африка

Держава	Назва	Роки	Слова	Мелодія
Буркіна-Фасо
Республіка Верхня Вольта	Національний гімн Вольти (фр. Hymne National Voltaïque)	5 серпня 1960—4 серпня 1984	Роберт Оуедраого
Ефіопія
Перехідний уряд Ефіопії	«Вперед, безцінна мати Ефіопія» (амх. «ወደፊት ገስግሺ ውድ እናት ኢትዮጵያ»)	1992—21 серпня 1995	Дередже Мелаку Менгеш, 1957	Селомон Луку Митику, 1950
Перехідний уряд Ефіопії	«Ефіопія, Ефіопія, Ефіопія крокує попереду» (амх. «ኢትዮጵያ, ኢትዮጵያ, ኢትዮጵያ ቅደሚ»)	28 травня 1991—1992	Ассефа Гебре-Маріам Тессама	Даніель Йоханнес Хаггос
Народно-Демократична Республіка Ефіопія		22 лютого 1987—28 травня 1991
Тимчасовий військовий уряд Соціалістичної Ефіопії		21 березня 1975—22 лютого 1987
Ефіопська імперія (координаційна група збройних сил, поліції і територіальної армії)	«О Ефіопіє, будь щаслива» (амх. «ኢትዮጵያ ሆይ ደስ ይበልሽ»)	12 вересня 1974—21 березня 1975	Йофтах Негуссе та інші	Геворк Налбандян, 1926
Ефіопська імперія		5 травня 1941—12 вересня 1974
Італійська Східна Африка		9 травня 1936—5 травня 1941
Ефіопська імперія		2 листопада 1930—9 травня 1936
Єгипет
Республіка Єгипет (1953—1958)	«Піснеспів про свободу» (араб. «نشيد الحرية»‎)	18 червня 1953—22 лютого 1958	Камо Шенаві	Мохаммед Абд-аль-Вахаб
Королівство Єгипет	«Піснеспів про свободу» (араб. «نشيد الحرية»‎)	23 липня 1952—18 червня 1953	Камо Шенаві	Мохаммед Абд-аль-Вахаб
Королівство Єгипет	«О Єгипте, будь безтурботним» (араб. «اسلمي يا مصر»‎)	1923—1936	Мустафа Саадек Аль-Рафе	Сафар Алі
Республіка Конго
Народна Республіка Конго	«Три дні слави» (фр. «Les Trois Glorieuses»)	1 січня 1970—1991	Анрі Лопес	Філіп Молуамі
ДР Конго
Заїр	«Заїр» (фр. «La Zaïroise»)	1972—1997	Джозеф Лутумба, 1971	Симон-П'єр Бока, 1971
Конго-Леопольдвіль	«Підніміться конголезці» (фр. «Debout Congolais»)	1960—1971	Жозеф Лутумба	Сімон-П’єр Бока ді Мпасі Лонді
Держава Катанга	«Катангка» (фр. «La Katangaise»)	1960—1963	?	С.Е. Джосеф Ківель
Зімбабве
Республіка Родезія	«Здіймися, о голосе Родезії» (англ. «Rise, O Voices of Rhodesia»)	28 серпня 1974—1 червня 1979	Мері Блум, 1974	Мелодія з німецької «Оди до радості» Людвіга ван Бетховена, 1824
Лівія
Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія	«Боже великий» (араб. «الله أكبر»‎)	2 березня 1977—17 лютого 2011	Абдалла Шамс Ель-Дін, 1978	Махмуд Ель-Шаріф, 1955
Лівійська Арабська Республіка	«Боже великий» (араб. «الله أكبر»‎)	1 вересня 1969—2 березня 1977	Абдалла Шамс Ель-Дін, 1978	Махмуд Ель-Шаріф, 1955
Об'єднане Королівство Лівія	«Лівія, Лівія, Лівія» (араб. «ليبيا، ليبيا، ليبيا»‎)	1951—1 вересня 1969	Аль-Башір Аль-Аребі, 1955	Мохаммед Абд-аль-Вахаб, 1955
Мозамбік
Народна Республіка Мозамбік	«Слава, слава ФРЕЛІМО» (порт. «Viva, Viva a FRELIMO»)	25 червня 1975—1 грудня 1990	Джастін Сігулане Чемане, 1970
Нігерія
Федерація Нігерія	«Нігерія, ми обожнюємо тебе» (англ. «Nigeria, We Hail Thee»)	1 жовтня 1960—1 жовтня 1963	Ліліан Жан Вільямс	Френсіс Бенда
Республіка Біафра	«Земля вранішнього Сонця» (англ. «Land of the Rising Sun»)	1967—1970	Бенджамін Ннамді Азіківе	Мелодія з фінської симфонічної поеми «Фінляндія», Яна Сібеліуса
ПАР
Південно-Африканський Союз	Зов Південної Африки (афр. Die Stem van Suid-Afrika англ. The Call of South Africa)	2 травня 1957—31 травня 1961	Корнеліс Якобус Лангенховен, 1918	Мартінус Лоуренс де Вільєрс, 1921
Оранжева Республіка	Гімн Оранжевої Вільної Держави (афр. Volkslied van den Oranjevrijstaat нід. Volkslied van de Oranje Vrijstaat)	1854—1902	Х.А.Л. Хамелберг, Герман Якобсен	Віллем Фредерік Герард Ніколаї
Республіка Бопутатсвана	«Країна наших предків» (сетсв. «Lefatshe leno la bo-rrarona»)	6 грудня 1977—27 квітня 1994	Дж.М. Ншім	Е.Б. Машібе, Дж.Дж. Лутс
Республіка Венда	«Мир і єднання» (венда «Pfano na vhuthihi»)	13 вересня 1979—27 квітня 1994	?
Республіка Трансвааль	«Трансваальська народна пісня» (нід. «Volkslied van Transvaal» афр. «Volkslied van Transvaal»)	1875—31 травня 1902	Катаріна ван Різ
Сомалі
Перехідний федеральний уряд Республіки Сомалі	«Прокидайся Сомалі» (сом. «Soomaaliyeey toosoo»)	6 квітня 2004—20 серпня 2012	Алі Мір Авалі, 1947	Алі Мір Авалі, Юсуф Хаджі Аден, 1947
Перехідний національний уряд Республіки Сомалі	«Прокидайся Сомалі» (сом. «Soomaaliyeey toosoo»)	2000—6 квітня 2004	Алі Мір Авалі, 1947	Алі Мір Авалі, Юсуф Хаджі Аден, 1947
Демократична Республіка Сомалі (період анархії)	Національний гімн Сомалі	26 січня 1991—2000	—	Джузеппе Бланк
Демократична Республіка Сомалі		21 жовтня 1969—26 січня 1991
Республіка Сомалі		1960—21 жовтня 1969
Туніс
Французький протекторат у Тунісі	«Вітаю господаре» (араб. «سلام الباي‎»‎ фр. «Salut beylical»)	1846—25 липня 1957	?	Невідомий автор (можливо Джузеппе Верді)

Гімни, які є національним надбанням кількох сучасних держав

Держава	Назва	Роки	Слова	Мелодія
Австро-Угорщина
Австро-Угорщина	«Австрійський імператорський гімн» Перелік: італ. «Kaiserhymne» нім. «Österreichischen Kaiserhymnen» угор. «Osztrák császári himnusz» укр. «Австрійський імператорський гімн» хорв. «Gott erhalte Franz den Kaiser» чеськ. «Rakouská císařská hymna» або «Народний гімн» Перелік: італ. «Inno popolare» нім. «Volkshymnen» пол. «Hymn ludowy» словен. «Ljudska himna» укр. «Народний гімн» хорв. «Carevka» чеськ. «Lidová hymna»	12 лютого 1797—1918 редагування: 1826, лютий 1836, березень 1854	Лоуренц Хашка, Франц Йосиф I та інші	Йозеф Гайдн, 1797
Велика Колумбія
Велика Колумбія	«Марш незалежності» (ісп. «Marcha Libertadora»)	1819—1830	?
Вільне місто Данциг
Вільне місто Данциг	«Про Данциг» (нім. «Für Danzig»)	15 листопада 1920—1 вересня 1939	Пауль Ендерлін	Георг Гьохлер
Ельзас-Лотарингія
Ельзаська радянська республіка	«Гімн прапору Ельзасу» (ельз. нім. «Elsässisches Fahnenlied» нім. «Elsässisches Fahnenlied»)	10 листопада 1918—22 листопада 1918	Еміль Верт	?
Імперська провінція Ельзас-Лотарингія		1911—10 листопада 1918	Еміль Верт	?
Об'єднана Арабська Республіка
Федерація Арабських Республік	«О Боже, як же довго в мене не було зброї» (араб. «والله زمــان يـا سـلاحـي»‎)	1 січня 1972—19 листопада 1977	Салах Джахін	Камаль Аль Тавіл
Об'єднана Арабська Республіка		1960—1971	Салах Джахін	Камаль Аль Тавіл
СРСР
Союз Радянських Соціалістичних Республік	Гімн Союзу Радянських Соціалістичних Республік (рос. «Гимн Союза Советских Социалистических Республик»)	14 грудня 1943—26 грудня 1991 27 травня 1977 (редагування)	Габріель Уреклян, Сергій Михалков, 1943 Протягом 1955—1970 виконувався без слів	Олександр Александров
Союз Радянських Соціалістичних Республік	«Інтернаціонал» (рос. «Интернационал»)	1922—14 грудня 1943	Слова з французької пісні «Інтернаціонал» Ежена Потьє, переклад на російську Аркадія Коца, 1902	П'єр Дегейтер, 1888
Центральноамериканська федерація
Центральноамериканська федерація	«Гренадера» (ісп. «La Granadera»)	1824—1839	Ромуло Ернесто Дурон	?
Сполучені Провінції Центральної Америки	«Гренадера» (ісп. «La Granadera»)	1823—1824	Ромуло Ернесто Дурон	?
Чехословаччина
Чеська і Словацька Федеративна Республіка	Чехословацький гімн (чеськ. Československá hymna словац. Hymna Česko-Slovenska нім. Tschechoslowakischen Nationalhymne (1918—1938)	23 квітня 1990—31 грудня 1992	Слова з (по строфам): чеської пісні «Де дім мій?», Йосефа Каєтана Тила, 1834 словацької пісні «Над Татрами блискавка сяє», Янка Матушки, 1844	Мелодія з (по строфам): чеської пісні «Де дім мій?», Франтішека Шкроупа, 1834 словацької пісні «Над Татрами блискавка сяє», невідомого автора
Чехословацька Федеративна Республіка		29 березня 1990—23 квітня 1990 (де-юре)
Чехословацька Соціалістична Республіка		11 липня 1960—29 березня 1990 (де-юре)
Третя Чехословацька Республіка		27 квітня 1945—11 липня 1960 (де-факто)
Друга Чехословацька Республіка		30 вересня 1938—15 березня 1939 (де-факто)
Перша Чехословацька Республіка		28 жовтня 1918—30 вересня 1938 (де-факто)
Югославія
Сербія та Чорногорія	«Гей, слов'яни!» Перелік: босн. «Hej, Slaveni!» мак. «Еј, Словени!» серб. «Хеј, Словени!» та «Hej, Sloveni!» словен. «Hej Slovani!» хорв. «Hej, Slaveni!»	4 лютого 2003—5 червня 2006	Самуель Томашик, 1834 та інші	Мелодія з польської народної мелодії, пізніше польського гімну «Мазурка Домбровського»
Союзна Республіка Югославія		27 квітня 1992—4 лютого 2003
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія		29 листопада 1945—27 квітня 1992
Королівство Югославія	Гімн Королівства Югославія (серб. «Химна Краљевине Југославије»)	1918—1943	Слова з (по строфам): IV. сербського гімну «Боже правий», Йована Джорджевича, 1872 хорватського гімну «Чарівна наша Батьківщина», Антона Міхановича словенського гімну «Вперед, прапоре слави», Симона Єнко, 1860	Даворин Єнко, 1872 Йосип Рун'янін

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.