Данієль Дефо

Данієль Де́фо (англ. Daniel Defoe; *бл. 13 вересня 1660, Кріплгейт — †24 квітня 1731, Мурфілдс) — англійський письменник і публіцист; один з основоположників європейського реалістичного роману. Відомий, в першу чергу, як автор «Робінзона Крузо» (1719).

Данієль Дефо
англ. Daniel Defoe
Данієль Дефо
Ім'я при народженні англ. Daniel Foe
Народився 13 вересня 1660(1660-09-13)
Ward of Cripplegated, Лондон, Англія[1][2] або Лондон, Королівство Англія
Помер 24 квітня 1731(1731-04-24) (70 років)
Moorfieldsd, Лондон, Англія[1]
Поховання Банхілл-Філдсd[3]
Громадянство Англія
Національність англійці
Місце проживання Англія
Діяльність журналіст, прозаїк-романіст, прозаїк, дитячий письменник, прес-секретар, письменник, бізнесмен, публіцист, поет, видавець
Відомий завдяки автор роману «Робінзон Крузо»
Знання мов англійська[4]
Роки активності з 1700
Magnum opus Робінзон Крузо, Молль Флендерс і Щоденник чумного року
Батько James Foed[5]
Мати Alice Marshd[5]
У шлюбі з Mary Tuffleyd[3]
Діти Benjamin Norton Defoed[5] і Sofia Defoed[5]
IMDb ID 0214518

Біографія

Народився в сім'ї успішного торговця. У молоді роки займався підприємництвом, багато мандрував Європою. 1697 року розпочав літературну діяльність журналіста і публіциста памфлетом «Нариси проєктів», у якому пропонував низку політичних та економічних реформ.

1705 року збанкрутував і потрапив до в'язниці, з якої його звільнили завдяки проєкту створення британської спецслужби, яким зацікавився Уряд. Після звільнення керував агентурною мережею та особисто брав участь у спецопераціях. Загалом перебував на службі 13 років[6].

Творчість

У багатьох творах Д. Дефо захищав інтереси пуританської буржуазії, проте часто підіймав загальнодемократичні питання (стаття «Клопотання вбогої людини», 1698, та ін.). Виступав проти зарозумілості дворян (віршована сатира «Чистокровний англієць», 1701)[джерело?].

1702 року Данієль Дефо анонімно опублікував памфлет «Як найшвидше розправитися з дисентерами». За це його ув'язнили і тричі ставили до ганебного стовпа. У Ньюгейтській в'язниці Дефо пише «Гімн ганебному стовпу» (A Hymn to the Pillory).

«Робінзон Крузо», мал. Т. Г. Шевченка, 1856

Всесвітню славу Дефо приніс роман «Життя й незвичайно-дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (1719). Серед інших відомих романів письменника також: «Капітан Сінглтон» (1720), «Історія полковника Джека», «Молль Флендерс» (обидва — 1722), «Роксана» (1724) та ін. Данієля Дефо вважають автором «Безсторонньої історії життя і діянь Петра Олексійовича, нинішнього царя Московії» (1723), з оцінкою діяльності російського царя Петра I[7].

Вплив Дефо на світову культуру

Найбільший вплив на світову культуру мав роман Д. Дефо «Життя й незвичайно-дивовижні пригоди Робінзона Крузо», у якого було чимало наслідувачів і римейків.

1856 року на засланні Тарас Григорович Шевченко створив малюнок на тему «Робінзона Крузо».

Незмінною популярністю сюжет роману користується у кінематографістів, аніматорів і на телебаченні — в різні роки до нього зверталися кіно- і телемитці з Італії, Чехословаччини, Франції, США тощо. А в 1972 році на Одеській кіностудії С. Говорухін зняв за романом художню стрічку «Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»[джерело?].

Бібліографія

(неповна)

Романи

Переклади українською

Перший вільний переклад-переказ українською мовою «Робінзона Крузо» Дефо — «Робінзон Крузо. Повість повчальна для молоді» 1877 року зробив Орест Авдиковський (Львів, 1877).[8] Згодом, Борис Грінченко також створив скорочений переклад-переказ Робінзона Крузо українською 1891 року (Київ, 1891 та Чернігів, 1894) — «Робінзон. Оповідання про те, як один чоловік по чужих краях мандрував і як він на острові серед моря жив. Записав Б. Чайченко».

Скорочений переказ першої частини роману Дефо зробив Антін Павенський — «Пригоди Робінзона Крузо» — у Львові 1900 року й трохи розширений 1906 року. Найближчим до оригіналу перших двох частин роману був переклад Костянтини Малицької (Львів, 1903). Марійці Підгірянці належить одна з перших українських інтерпретацій роману — вільний переклад «Робінзона Крузо» із чеської (Ужгород, 1924). Майстерним інтерпретатором твору в 1930-х роках став Юрій Шкрумеляк.[9]

Чотири редакції перевидань (Василя Мисика (1934), Володимира Державіна (1938), Олени Хатунцевої (1965, 1978) та Євгена Крижевича (1985)) витримав текст Галини Орлівни 1927 року. 1978 року роман перевидано знову в редакції Ханунцевої (Одеса: Маяк), а 2004 та 2013 року — у редакції Державіна (Харків: Фоліо)[джерело?].

В останні роки цей роман багато перекладали українською мовою, з'являлися ціла плеяда перекладів, як от переклади Олени Заміховської (2003), Галини Грітчин та Наталі Бордуков (2006), О. В. Кузьменка (2007), Наталі Тисовської (2009, 2010, 2011, 2012), Ірини Чернової (2011, переклад з російської), Володимира Верховинця (?) тощо[джерело?].

Без вказування автора перекладу були видання Робінзона Крузо 1978 року (Київ: Молодь), 1993 року (Київ: Котигорошко) та 2003 року (Харків: МОСТ, Харків: Торнадо). 1919 року у Вінніпезі, накладом Руської Книгарні вийшов переклад невідомого перекладача під псевдо К. М.[10] 1929 року у Львові невідомий перекладач під псевдо Г. М. видав Робінзона Крузо накладом М. Матвійчука[11].

Примітки
  1. Кагарлицкий Ю. И. Дефо // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962.
  2. http://web.archive.org/web/20170402195533/http://jeugdliteratuur.org:80/auteurs/daniel-defoe
  3. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Lundy D. R. The Peerage
  6. The secret agent (англ.)
  7. Українська радянська енциклопедія. Данієль Дефо.
  8. Українська дитяча література. Від літописних переказів до байкарів XVII—XIX ст. — Д-р Богдан Гошовський. Ми і наші діти. Дитяча література, мистецтво виховання. Збірка I, 1965. Торонто; Нью-Йорк, 1965. 390 стор.: 121—227
  9. Переклади «Робінзона Крузо» в світовій літературі — Національна бібліотека України для дітей
  10. Данієль Дефо. Робінзон Крузо: з образками. Вінніпег: Накладом Руської Книгарні. 1919. 229 стор.
  11. Робінзон Крузо, популярне ілю­строване видання, зладила Г. М., ілюстрував А. Манастирський, вип. 4-5. Золотої Бібліотеки, Львів 1929, накл М. Матвійчука

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.