Джон Десмонд Бернал

Джон Десмонд Бернал (англ. John Desmond Bernal; 10 травня 1901, Ніна, Ірландія15 вересня 1971, Лондон) — британський фізик і соціолог науки, громадський діяч, марксист. Автор наукових робіт у галузі фізики, кристалографії та біохімії.

Джон Десмонд Бернал
англ. John Desmond Bernal
Народився 10 травня 1901(1901-05-10)[1][2][…]
Ніна, Тіпперері, Манстер, Сполучене Королівство[3]
Помер 15 вересня 1971(1971-09-15)[1][2][…] (70 років)
Camden Townd, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Національність ірландець
Діяльність фізик, філософ, винахідник, викладач університету, філософ науки, кристалограф, біофізик, письменник, історик
Alma mater Еммануель-коледжd, Bedford Schoold, Кембриджський університет і Royal Institutiond[4]
Галузь фізика, соціологія, кристалографія, біохімія, біофізика, наукознавство
Заклад Біркбекd, Кавендішська лабораторія і Royal Institutiond
Звання професор
Вчителі Вільям Лоренс Брегг[4]
Відомі учні Дороті Кроуфут Ходжкін, Макс Фердинанд Перуц, Florence Belld і Alan Lindsay Mackayd[4]
Членство Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Академія наук СРСР, Румунська академія, Угорська академія наук, Російська академія наук, Польська академія наук, Болгарська академія наук і Норвезька академія наук
Діти Martin Bernald
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства

Королівська медаль (1945)

почесний доктор Гумбольдського університету в Берлініd

Бейкерівська лекція (1962)

лекція Гатріd (1947)

Медаль і премія Фарадеяd


 Джон Десмонд Бернал у Вікісховищі

Біографія

Джон Десмонд Бернал народився 10 травня 1901 року в Ніні, (Тіпперері, Центральна Ірландія). У 1922 році закінчив Кембриджський університет. Протягом наступних п'яти років працював у Лондоні в Королівському інституті в лабораторії Деві-Фарадея під керівництвом Вільяма Брегга.

З 1927 по 1937 рік працював у Кембриджському університеті, з 1937 року — професор Лондонського університету. У 1920—30-х роках перебував у Комуністичній партії Великої Британії. Все своє життя був активним громадським представником науки і політичним діячем. З 1937 року — член Лондонського королівського товариства.

Під час Другої світової війни виконував обов'язки наукового консультанта Міністерства авіації Англії та Штабу об'єднаних операцій. У 1945 році присуджена Королівська медаль. У 1953 році удостоєний Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами».

З 1958 року виконував обов'язки віце-головою Всесвітньої федерації науковців. У цьому ж році став іноземним членом Академії наук СРСР. З 1959 по 1965 роках — президент-виконавець Всесвітньої Ради Миру. Активно брав участь у міжнародному русі прихильників миру. Виступав за соціальну відповідальність науковців, за збільшення державної підтримки фундаментальних наукових досліджень. Виступав за роззброєння.

З 1963 по 1966 роках був президентом Міжнародного союзу кристалографів. Учнями та колегами Бернала були — Дороті Ходжкін, Розалінд Франклін, Макс Перуц, Аарон Клуг.

Нагороди

Дв.також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.