Довге (Івано-Франківський район)
До́вге — село в Україні, у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, розташоване в мальовничому куточку Івано-Франківщини на берегах Дністра на межі Тисменицького та Галицького районів Івано-Франківської обл. та Монастириського району Тернопільської області.
село Довге | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Тисменицький район |
Рада | Довгівська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1437 |
Населення | 779 |
Площа | 10,86 км² |
Густота населення | 71,73 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77433 |
Телефонний код | +380 3436 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′04″ пн. ш. 24°55′16″ сх. д. |
Водойми | річка Дністер, струмок Тумир. |
Відстань до обласного центру |
30 км |
Відстань до районного центру |
23 км |
Найближча залізнична станція | Івано-Франківськ |
Відстань до залізничної станції |
30 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77433, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Довге, вул. Шевченка, 22 |
Сільський голова | Червак Роман Іванович |
Карта | |
Довге | |
Довге | |
Мапа | |
Географія
У селі струмок Тумир впадає у річку Дністер.
У річці Дністер в селі Довгому відслонюються різноманітні відклади
Історія
Одна з історичних версій походження назви села повідає, що на березі річки оселився рибалка на ймення Іван Довгий і згодом з невеликої пристані виникло село. Перші письмові згадки датуються 1437 р..
Щодо іншої версії, то вона така — під час нападу татар на Галич, галичани покидали свої оселі і тікали вздовж Дністра, де і надовго залишались, тому і назвали цю місцевість Довгою.
Особливістю села є те, що село розташоване по обох берегах Дністра, а чи не єдиним засобом сполучення, який зберігся з давніх-давен й донині — човен.
Кілька разів за польського та австрійського панування змінювалася назва села. 1506 р. село отримало назву Длуге, у 1546 р. — Долхе, а від 1886 р. знову повернулася стара назва села — Довге, яка збереглась й донині.
У 1920-х рр. у селі був утворений осередок товариства «Просвіта».
У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.
У 1939 р. в селі мешкало 1 350 осіб, з них 1 255 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів і 15 євреїв[1]
За 1942—1944 роки з Довгівської сільради, у якій числилося 952 мешканці, вивезено 339 осіб у Німеччину на примусові роботи.[2]
У січні 1992 р. відновлено Довгівську сільську раду і виведено Довге з підпорядкування Стриганецькій сільській раді.
Пам'ятки
Це єдине село в Тисменицькому районі, де є найбільше культових споруд: одна ПЦУ Воскресіння Христового, настоятель о. Любомир Медвідь та дві УГКЦ церкви. Храмове свято — Поливаний понеділок
Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (2003), насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Соціальна сфера
В селі працює Довгівський навчально-виховний комплекс, ФАП, клуб, сільська бібліотека.
Відомі люди
- Кланічка Володимир Михайлович — доктор математичних наук, професор Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника
Галерея
- Пам'ятник Т. Г. Шевченку
- Школа
- Церква Воскресіння Христового (УГКЦ)
- Сільська рада
- Знак на в'їзді в с. Довге
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
- Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945)