Довге (Івано-Франківський район)

До́вге — село в Україні, у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, розташоване в мальовничому куточку Івано-Франківщини на берегах Дністра на межі Тисменицького та Галицького районів Івано-Франківської обл. та Монастириського району Тернопільської області.

село Довге
Церква Воскресіння Христового
Церква Воскресіння Христового
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Тисменицький район
Рада Довгівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1437
Населення 779
Площа 10,86 км²
Густота населення 71,73 осіб/км²
Поштовий індекс 77433
Телефонний код +380 3436
Географічні дані
Географічні координати 49°02′04″ пн. ш. 24°55′16″ сх. д.
Водойми річка Дністер, струмок Тумир.
Відстань до
обласного центру		 30 км
Відстань до
районного центру		 23 км
Найближча залізнична станція Івано-Франківськ
Відстань до
залізничної станції		 30 км
Місцева влада
Адреса ради 77433, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Довге, вул. Шевченка, 22
Сільський голова Червак Роман Іванович
Карта
Довге
Довге
Мапа

Географія

У селі струмок Тумир впадає у річку Дністер.

У річці Дністер в селі Довгому відслонюються різноманітні відклади

Історія

Одна з історичних версій походження назви села повідає, що на березі річки оселився рибалка на ймення Іван Довгий і згодом з невеликої пристані виникло село. Перші письмові згадки датуються 1437 р..

Щодо іншої версії, то вона така — під час нападу татар на Галич, галичани покидали свої оселі і тікали вздовж Дністра, де і надовго залишались, тому і назвали цю місцевість Довгою.

Особливістю села є те, що село розташоване по обох берегах Дністра, а чи не єдиним засобом сполучення, який зберігся з давніх-давен й донині — човен.

Кілька разів за польського та австрійського панування змінювалася назва села. 1506 р. село отримало назву Длуге, у 1546 р. — Долхе, а від 1886 р. знову повернулася стара назва села — Довге, яка збереглась й донині.

У 1920-х рр. у селі був утворений осередок товариства «Просвіта».

У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 р. в селі мешкало 1 350 осіб, з них 1 255 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів і 15 євреїв[1]

За 1942—1944 роки з Довгівської сільради, у якій числилося 952 мешканці, вивезено 339 осіб у Німеччину на примусові роботи.[2]

У січні 1992 р. відновлено Довгівську сільську раду і виведено Довге з підпорядкування Стриганецькій сільській раді.

Пам'ятки

Це єдине село в Тисменицькому районі, де є найбільше культових споруд: одна ПЦУ Воскресіння Христового, настоятель о. Любомир Медвідь та дві УГКЦ церкви. Храмове свято — Поливаний понеділок

Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (2003), насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Соціальна сфера

В селі працює Довгівський навчально-виховний комплекс, ФАП, клуб, сільська бібліотека.

Відомі люди

Галерея
  • Пам'ятник Т. Г. Шевченку
  • Школа
  • Церква Воскресіння Христового (УГКЦ)
  • Сільська рада
  • Знак на в'їзді в с. Довге

Примітки
  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
  2. Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.