Домантове

Дома́нтове село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Новодмитрівській сільській громаді. Населення — 2245 чоловік.

село Домантове
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Громада Новодмитрівська сільська громада
Рада Новодмитрівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71040150060079394
Облікова картка Домантове 
Основні дані
Перша згадка 1535 рік[1]
Населення 2245
Площа 4,874 км²
Поштовий індекс 19754
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°40′32″ пн. ш. 31°54′56″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Відстань до
обласного центру
28,1 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Золотоноша
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради с. Нова Дмитрівка
Карта
Домантове
Домантове
Мапа

Географія

Село розташоване за 11 км на захід від районного центру міста Золотоноша та за 14 км від залізничної станції Золотоноша I.

Історія

Герб села 1771 року

Назва села Домантове походить від княжого роду Домонтів, який брав активну участь у визволенні та захисту краю від Кримського ханату і Московії. Перші згадки в літописах датуються 1535 роком.

Місцеві козаки були учасниками Визвольної війни українського народу 1648—1654 років, брали участь у Переяславському антифеодальному повстанні 1666 року. Містечко Домонтів як центр Домонтовської сотні входило до складу спершу Черкаського (до 1667), а згодом Переяславського полку Гетьманщини. 1782 року сотенний устрій було ліквідовано, і Домонтов увійшов до складу Золотоніського повіту Київського намісництва Російської імперії.

1905 року мешканці Домантового Ф. П. Молодик, Г. Ярошенко, П. І. Брижак, С. Г. Галушка розповсюджували в селі лівацькі прокламації, які виготовляла єврейська молодь. 1917 село увійшло до складу УНР. Селяни брали участь у Золотоніському збройному повстанні 1918 року. 1932—1933 село постраждало внаслідок Голодомору, організованого комуністичною владою.

1941 року село окупували гітлерівці. Відбулася часткова реституція майна селянам. 411 домантівців брали участь у радянсько-німецькій війні у складі радянських військ. 119 нагороджено бойовими орденами і медалями. В селі встановлено обеліск та пам'ятник загиблим селянам.

На початок 1970-х років в селі працював колгосп ім. Леніна, що мав в користуванні 3,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,6 тисяч га орної землі. В господарстві вирощували зернові культури, було розвинуте тваринництво. Працювала рибартіль «Дніпровець». На той час в селі діяли середня школа, будинок культури на 650 місць, літній кінотеатр, бібліотека з книжковим фондом 13,6 тисяч книг, лікарня на 50 ліжок, 2 медичні профілакторії, 2 дитячих ясел, стадіон, відділення зв'язку, ощадна каса, пекарня, 4 крамниці, швейна та взуттєва майстерні.

На території села і його околиць виявлено 2 поселення доби неоліту, 3 поселення та курганний могильник доби бронзи, поховання скіфських часів, слов'янські поселення черняхівської культури та VII VIII століть.

Сучасність

У селі працюють дільнична лікарня, навчально-виховний комплекс, 7 приватних магазинів та 2 Золотоніського райСТ. Діють місцеве сільськогосподарське підприємство ТОВ «Домантівське», фермерське господарство «Ромашка», комунальне підприємство «Дніпро», ветеринарна аптека. Доріг із твердим покриттям 30 км.

27 квітня 2015 року у селі було завалено пам'ятник Леніну.

Відомі люди

Історичні постаті, вихідці з села:

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

    Література

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.