Есмань (смт)

Есмань (у 1957–2016 роках — Червоне) — селище міського типу Глухівського району Сумської області.

смт Есмань
Герб Есмані
Есманська загальноосвітня школа I–III ступенів
Есманська загальноосвітня школа I–III ступенів
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Глухівський район
Рада Есманьська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Червоне 
Основні дані
Засноване 1615
Статус із 1968 року
Площа 9 км²
Населення ▼ 1432 (01.01.2017)[1]
Густота 210 осіб/км²
Поштовий індекс 41432
Телефонний код +380 5444
Географічні координати 51°46′36″ пн. ш. 34°04′18″ сх. д.
Висота над рівнем моря 190 м
Водойма р. Есмань
Відстань
Найближча залізнична станція: Есмань
До станції: 5 км
До райцентру:
 - автошляхами: 22 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 161 км
Селищна влада
Адреса 41432, Сумська обл., Глухівський р-н, смт Есмань, вул. Василенка, 19
Голова селищної ради Давиденко Віктор Васильович
Карта
Есмань
Есмань
Есмань

Есмань у Вікісховищі

Населення станом на 2001 рік становило 1882 особи. Орган місцевого самоврядування — Есманьська селищна рада.

Географія

Селище міського типу Есмань знаходиться на березі річки Есмань, вище за течією примикає село Лужки, нижче за течією примикає село Вознесенське. Селище витягнуте вздовж річки на 9 км[2]). На річці в межах селища знаходиться кілька загат.

Найближча залізнична станція Есмань — за 5 км. На відстані 3 км проходить автомагістраль М02E101. До районного центру міста Глухова — 22 км.

Історичні відомості

Вперше Есмань згадується в царській грамоті від 1615 року, на той час село належало Мовчанському монастирю. Невдовзі (в 1618) згідно з Деулінським перемир'ям воно відійшло до Польщі і належало польському шляхтичу А. Огницькому. Пізніше ввійшло до Глухівської сотні.

Після ліквідації полкового устрою, у 1782 році село стало центром волості у складі Глухівського повіту Новгород-Сіверського намісництва, а з 1795 року — Глухівського повіту Малоросійської губернії.

З 7 березня 1923 центр Есманського району Новгород-Сіверської округи.[3]

15 вересня 1930 Есманський район розформований з віднесенням території до складу Глухівського району.[4]

17 лютого 1935 увійшло до утвореного знову Есманського району з центром у селі Червоне (Янівка) в складі Чернігівської області.[5], який 31 серпня 1935 був перейменований на Червоний район.[6]

29 вересня 1941 року село було окуповано гітлерівцями, а через два дні й увесь Червоний район. Того ж року бійцями й офіцерами радянської армії, що потрапили в оточення, тут було організовано другий партизанський загін під командуванням старшого лейтенанта Леоніда Яковича Іванова. 22 грудня 1941 року невеликі загони об'єднались в один, що став називатись партизанським загоном Червоного району.

31 серпня 1943 року підрозділами 9-го танкового корпусу під командуванням генерал-майора Г. С. Рудченка було звільнено Есмань з-під німецької окупації.

1957 року Есмань було перейменовано на Червоне.

30 грудня 1962 Червоний район розформований, село Червоне перейшло до складу Глухівського району.[7]

1968 року віднесено до категорії селищ міського типу.

19 травня 2016 року відновлено історичну назву.

Населення

У 1859 році у козацькому, казеному та власницькому селі налічувалось 223 двори, мешкало 1805 осіб (852 чоловічої статі та 953 — жіночої), була православна церква та поштова станція[8].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкала 1951 особа, налічувалось 303 дворових господарств, існувала православна церква, школа, поштова станція, 2 постоялі двори, постоялий будинок, 9 вітрових млинів, 2 крупорушки[9].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2326 осіб (1177 чоловічої статі та 1149 — жіночої), з яких 2293 — православної віри[10].

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1959 року населення села становило 2793 особи (1254 чоловічої статі та 1539 — жіночої)[11].

За даними на 1970 рік у Червоному населення становило 2900 осіб.

Станом на 1989 рік населення зменшилось до 2366 осіб (1112 чоловічої статі та 1254 — жіночої)[12].

Динаміка населення
1859188518971959197019892001
1 805 1 951 2 326 2 793 2 900 2 366 1 882
▲ ▲ ▲ ▲ ▼ ▼

Економіка

У 1925 році в селі діяло 10 млинів, крупорушка, 10 кузень, 2 цегельних заводи. Ще через три роки в Есмані почали працювати райпромкомбінат та новостворена кінно-тяглова станція. 1929 року тут був утворений СОЗ «Робітник і селянин», на початку 1935 — організована Есманська МТС, 1938 — введено в дію електростанцію.

Друга світова війна завдала Есмані великої шкоди, були повністю знищені господарства всіх сільськогосподарських артілей, вивезено худобу, разграбовано МТС, а також зруйновано електростанцію. Проте після війни господарство села дуже швидко відновилося.

Пізніше у Червоному були побудовані цукровий та спиртовий заводи, тваринницька ферма.

Наразі у селищі діє лише хлібопекарня та ТОВ «Червонянське ремонтно-транспортне підприємство». За 3 км від Червоного працює асфальтний завод.

Соціальна сфера

1869 року вперше в Есмані було відкрито початкову школу, а в 1921 році побудовано ще одну. З встановленням Радянської влади в селі була відкрита медамбулаторія, у якій у 1925 році працювали 2 лікарі та 3 фельдшера.

У 1936 році тут було організовано консультаційний пункт Глухівського інституту. Через два роки (1938) збудовано районну лікарню та двоповерхову школу.

Проте війна і в цьому секторі завдала Есмані великих втрат: були зруйновані ряд адміністративних будівель та всі приміщення культурно-освітніх установ.

Заняття в середній школі відновились у жовтні 1943 року.

З того часу, як Есмань стала селищем міського типу в ньому було побудовано близько 20 адміністративних і громадських будівель: середня школа, лікарня, дитсадок, кафе, універмаг та інше.

Пам'ятки

Поблизу села виявлено городище сіверян (VIII-X століть).

У Есмані встановлені пам'ятник радянським воїнам, загиблим в бою за визволення селища від гітлерівців, пам'ятник односельцям, полеглим у роки війни та пам'ятник жертвам нацизму.

Пам'ятник односельцям
Церква

Персоналії

У селі народився український історик, громадський та політичний діяч, член ТУП, міністр освіти Української держави Микола Василенко.

Есмань кілька разів відвідував Тарас Шевченко, про що він згадував у своїй повісті «Капитанша».

Влітку 1733 року, прямуючи із Москви на навчання до Київської Академії, у селі зупинявся Михайло Ломоносов.

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Наши путешествия, Населенные пункты Глуховского района Архівовано 18 лютого 2012 у Wayback Machine. (рос.)
  3. Постанова ВУЦВК № 314 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  5. Постанова Президії ВУЦВК № 25 від 17 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Чернігівської області»
  6. Постанова Президії ЦВК УСРР № 142 від 31 серпня 1935 «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 35 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  8. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  9. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  10. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.
  11. Демоскоп Weekly, Всесоюзная перепись населения 1959 г. (рос.)
  12. Демоскоп Weekly, Всесоюзная перепись населения 1989 г. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.