Еспланадна вулиця (Київ)

Есплана́дна вулиця вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Нова Забудова, Черепанова гора. Пролягає від Басейної вулиці до вулиці Саксаганського.

Еспланадна вулиця
Київ
Місцевість Нова Забудова, Черепанова гора
Район Печерський
Назва на честь еспланади Київської фортеці
Колишні назви
вул. Еспланадна,
вул. Прозорівська,
вул. Анрі Барбюса,
вул. Куйбишева
Загальні відомості
Протяжність 500 м
Координати початку 50°26′22″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д.
Координати кінця 50°26′09″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д.
Поштові індекси 01023
Транспорт
Найближчі станції метро  «Палац спорту»
Автобуси А 55, 69
Трамваї лінія існувала до 2001 року
Тролейбуси Тр 3, 14, 15, 40
Маршрутні таксі Мт 171, 411, 427
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Національна соціальна сервісна служба України
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10509
У проєкті OpenStreetMap r372707
Мапа
 Еспланадна вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиця Рогнідинська та Спортивна площа.

Історія

Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття, мала назву Еспланадна, що виникла від еспланади Нової Печерської, або Миколаївської фортеці (еспланада — незабудована територія між укріпленням і містом). З 1869 року разом з теперішньою вулицею Василя Тютюнника отримала назву Прозорівська[1], на честь похованого біля Прозорівської башти фельдмаршала князя О.О. Прозоровського. У 1938 році ділянка вулиці між вулицями Басейної та Жилянської набула назви вулиця Анрі Барбюса[2]. З 1944 року поновлено назву Еспланадна[3]. З 1952 року — вулиця Куйбишева[4], на честь радянського партійного і державного діяча В. В. Куйбишева.

Сучасна історична назва вулиці вживається з першої половини 1990-х років (офіційне рішення про перейменування не відоме).

Вулиці Академіка Богомольця і Михайла Омеляновича-Павленка в минулому також мали назву Еспланадна, вулиця Григорія Царика Еспланадний провулок.

Забудова

На вулиці збереглося кілька будинків дореволюційної забудови. Один з них — прибутковий будинок, що належав купцю Андрію Петровичу Слінку (№ 30). У ньому у 1902—1904 роках жив письменник Михайло Булгаков.

У другій половині XIX ст. на вулиці розміщувались будинки розпусти, які переїхали сюди з Андріївського узвозу та місцевості Хрести (район сучасної вулиці Михайла Омеляновича-Павленка). У 1885 році там стався гучний скандал — в одному з таких будинків помер тодішній цивільний губернатор С. Н. Гудима-Левкович. Через це генерал-губернатор Олександр Дрентельн наказав перенести усі будинки розпусти на околичну вулицю Ямську.

Важливі установи

Примітки

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  3. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.

Посилання

Джерела

  • Вулиці Києва: історичні та нові назви (Випуск № 2, 1990­–2009 роки) / Олексій Мужилко. — К. : Бужани, 2010. — С. 14, 33, 37. — ISBN 978-966-2135-01-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.