Жуліо Баптіста

У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за «Сан-Паулу», в якому провів чотири сезони, взявши участь у 75 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сан-Паулу», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Жуліо Баптіста під час виступів за «Арсенал». 6 травня 2007 року.

З 2003 по 2008 рік грав у складі іспанських клубів «Севілья» та «Реал Мадрид», а також віддавався в оренду до лондонського «Арсенала». Протягом виступів за «королівський клуб» виборов титул чемпіона Іспанії.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Роми», до складу якої приєднався 14 серпня 2008 року за 9 млн євро. Відіграв за «вовків» наступні два з половиною сезони своєї ігрової кар'єри.

До складу клубу «Малага» приєднався 3 січня 2011 року за 2,5 млн євро. Відіграв за клуб з Малаги 29 матчів в національному чемпіонаті.

Влітку 2013 року повернувся на батьківщину, ставши гравцем клубу «Крузейру», де і провів 2,5 роки, вигравши за цей час два чемпіонати Бразилії та чемпіонат штату Мінас-Жерайс.

До складу клубу «Орландо Сіті» приєднався на початку 2016 року[4]. Відтоді встиг відіграти за команду з Орландо 0 матчів в національному чемпіонаті.

2003 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 3 голи.

4 червня 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в матчі розіграшу Кубка Конфедерацій 2001 року проти збірної Японії, який завершився з рахунком 0-0.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2003 року у США та Мексиці, де разом з командою здобув «срібло», розіграшу Кубка Америки 2004 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Конфедерацій 2005 року у Німеччині, здобувши того року титул переможця турніру, розіграшу Кубка Америки 2007 року у Венесуелі, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Конфедерацій 2009 року у ПАР, здобувши того року титул переможця турніру, та чемпіонату світу 2010 року у ПАР.

Провів у формі головної команди країни 47 матчів, забивши 5 голів.