Зази

• Димілі (англ. Dimili)
• Зази (англ. Zazas), або народ заза
• Зазькі курди (англ. Zaza Kurds)
• Кирди (англ. Kird)
• Кирманки (англ. Kirmanc)

Етнонім димлі/димилі (зазакі Dımli/Dımıli), яким себе називає частина народу зазів, походить від * dēlmīk «дейлемітів». Розселення носіїв мови зазакі в областях, займаних ними нині, пов'язано з міграцією дейлемітів з Дайламу, гірських областей Гіляну в X–XII ст. На Прикаспійське походження зазів вказує лінгвістична позиція мови зазакі, на відміну від курдських мов зближується з ґілакі, мазендеранською, семнанською та сангесарською мовами. З цими ж міграційними процесами пов'язано походження мови горані в центральному Загросі, що відображає найближчу спорідненість з зазакі.

Більшість зазів — білінгви та знають турецьку мову, багато хто також розмовляє північнокурдською. Мова зазакі довгий час була неписемною. Вперше вона стала епізодично з'являтися в листуванні в середині XIX ст. (з використанням арабського алфавіту). Використання латинського шрифту набуло поширення наприкінці XX ст. переважно серед емігрантів, а також в поки нечисленних виданнях в Туреччині.

Зази, як і курди, являють собою народ з розвиненою родоплемінною структурою, основними племенами є абасан, агачан, алан, бамасур, дуік, давреш-гулабан, давреш-джамалан, хай-даран, корешан, мамікі та юсуфан.

На відміну від напівкочових курдів, основними заняттями зазів здавна є осіле землеробство, хоча відгінне гірське скотарство також є важливою галуззю традиційної економіки. Дерсім також славився своїми садами.

Більшість Зазів — мусульмани-алавіти, невелика частина є сунітами.

Зазькі курди

Зазька бабуся

У XX столітті на території Дерсіму нерідко відбувалися збройні зіткнення та повстання. Останнім великим повстанням стало повстання курдів Дерсіму. Воно відбулося у 1937 з політичних та військових причин. Повстання тривало до 1938. Його лідери — Саїд Риза і його сподвижники були схоплені та повішені. Тисячі курдів було вбито, жителі сіл депортовані в західні міста Туреччини, а їх села знищені. Воєнний стан тривав 10 років, до 1948.

Уривок з листа Саїда Риза міністер закордонних справ Великої Британії

Шановний пане міністр, Ось вже багато років уряд Туреччини проводить асиміляцію курдського народу, забороняє здійснювати мовлення, публікувати газети, застосовує тортури по відношенню до тих, хто розмовляє рідною мовою; колись родючі землі Курдистану зараз спустошені та людей насильно переселяють у безплідні землі Анатолії. А зовсім недавно уряд Туреччини, в порушенні раніше досягнутих домовленостей про ненапад, зробив спроби вторгнення в регіон Дерсім. У відповідь курди зволіли взятися за зброю, подібно тому як це було зроблено 1930 року в битвах при Арараті, в долинах Зілан і Баязид, ніж погодитися на смерть у вигнанні (в далекій дорозі). Незважаючи на нерівність військового потенціалу, використання проти нас задушливих газів, гранат, що викликають пажар, я і наші громадяни піддали армію Туреччини поразці. У відповідь на наш опір армія Туреччини бомбить, спалює та руйнує села (...) Тюрми переповнені милосердним курдським народом, на представників інтелігенції відбуваються замахи, їх вішають або ж засилають в ізольовані регіони Туреччини. (...) моїм голосом до Вашої ясновельможності звертаються три мільйони курдів, які закликають надати моральну підтримку курдському народу. Шановний міністр, прийміть мою найглибшу повагу. Генерал Дерсіма Саїд Риза

• Саїд Риза — ватажок повстання курдів в Дерсимі.
• Кемаль Киличдароглу — лідер турецької Народно-республіканської партії Cumhuriyet Halk Partisi з 2010.
• Махсун Кірмізігюль — актор, співак, режисер, бізнесмен, власник великої компаній звукозапису в Туреччині.

• Mehmed S. Kaya. The Zaza Kurds of Turkey: A Middle Eastern Minority in a Globalised Society. London: Tauris Academic Studies, 2011.
• Минорский В.Ф. Курды. Петроград, 1915.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зази