Збройні сили Монголії

Основою регулярної монгольської армії стали партизанські загони, керовані Монгольською народно-революційної партією що брали участь разом із Червоною Армією і Народно-революційною армією Далекосхідної республіки в боях на території Монголії з китайськими мілітаристами і білими загонами Р. фон Унгерна-Штернберга. В серпні 1921 військові фахівці п'ятої Народно-революційної армії розробили проект організації військової системи на базі радянського військового досвіду. В його основі містився принцип територіальності при військових закликах і формування постійної кадрової армії.

Начальниками Генштабу протягом перших двох років були радянські військові спеціалісти: Лятте (березень-квітень 1921), П. І. Литвинця (квітень-вересень 1921), В.А. Хува (вересень 1921 - вересень 1922), С. І. Попов (1922-1923)[2].

У 1939 році Монгольська Народно-революційна армія спільно з бійцями Червоної армії брала участь у відбитті японської агресії проти Монголії в ході прикордонної війни в районі річки Халхін-Гол. Втрати МНРА в ході цих подій склали 165 чол. убитими і 401 пораненими (за оцінками монгольського історика Ганболда загальна сума втрат склала 895 чол.)[3].

У 1945 році війська МНР брали участь в Маньчжурській стратегічної наступальної операції (9 серпня - 2 вересня 1945) по розгрому Квантунської армії Японії[4].

Монгольський військовий з ПЗРК Ігла.

Регулярні збройні сили складають 10000 осіб (у тому числі 3300 строкової служби) (2012)[5]. Комплектування здійснюється за призовом, термін служби складає 12 місяців. Призиваються чоловіки віком з 18 до 25 років. Відстрочка від військової служби надається студентам, молодим і багатодітним батькам. Резерв сухопутних військ - 137 тис. чол. Начальник генштабу збройних сил Монголії генерал-лейтенант Церендежідійн Бямбажав (з 2009 року)[6].

Воєнізовані формування складають 7,2 тис. чол., в тому числі прикордонні війська - 6 тис. чол. (з них 4,7 тис. строкової служби), внутрішні війська - 1,2 тис. чол. (з них 800 строкової служби).

Мобілізаційні ресурси - 819 тис.чол., В тому числі придатних до військової служби 530,6 тис. чол.

Військовий бюджет Монголії в 2007 році склав 20 млн дол. США.

В Монголії офіційно існує право відкупу від призову на військову службу. Для звільнення від військової служби призовник може сплатити встановлену державою суму: в 2009 році - 2,3 млн тугриків (близько 1600 доларів США)[7]

Чисельність 8,9 тис. чол., 6 полків (укомплектовані не повністю), артилерійський полк, легкий піхотний батальйон швидкого реагування (другий - на стадії формування), повітряно-десантний батальйон.

Монгольський військовослужбовець з ПКМ

Монгольські військовослужбовці

Т-55

БМП-1

БТР-60ПБ

Зброя та озброєння Сухопутних військ Монголії

Тип	Виробництво	Призначення	Кількість	Примітки
Танки
Т-72А	СРСР	Основний бойовий танк	50[8]
Т-54/Т-55/Т-62	СРСР	Середній танк	370[9]
Бойові машини піхоти
БМП-1	СРСР	Бойова машина піхоти	310[5]
Бойові розвідувальні машини
БРДМ-2	СРСР	Бойова розвідувальна машина	120[5]
Бронетранспортери
БТР-80M	Росія	Бронетранспортер	20[5][8][10]
БТР-70М	СРСР	Бронетранспортер	40[11][12]
БТР-60	СРСР	Бронетранспортер	150[5]
Протитанкове озброєння
Д-44 Д-48 БС-3 МТ-12	СРСР	85-мм Протитанкова гармата 85-мм Протитанкова гармата 100-мм Протитанкова гармата 100-мм Протитанкова гармата	200[5]
РПГ-7	СРСР	Ручний протитанковий гранатомет	[13]
СПГ-9	СРСР	73-мм протитанковий Гранатомет	[14]
Реактивні системи залпового вогню
БМ-21 Град	СРСР	122-мм РСЗВ	130[5]
Артилерійські системи
М-30 Д-30 М-46 МЛ-20	СРСР	122-мм гаубиця 122-мм гаубиця 130-мм гармата 152-мм гаубиця-гармата	300[5]
БМ-43 ПМ-43 М-160	СРСР	82-мм міномет 120-мм міномет 160-мм міномет	140[5][13]
Стрілецька зброя
ПМ	СРСР	Пістолет	[13]
ПСМ	СРСР	Пістолет	[13]
ТТ	СРСР	Пістолет	[13]
ПП-93	Росія	Пістолет-кулемет	[15][16]	Тільки в сил СпП
АКМ	СРСР	Автомат	[13]
АКМС	СРСР	Автомат	[13]
АК-74	СРСР	Автомат	[13]
АКС-74У	СРСР	Автомат	[13]
9A-91	Росія	Автомат	[17][18]	Тільки в сил СпП
Галіл	Ізраїль	Автомат	[19][20]	Тільки в сил СпП
СВД	СРСР	Снайперська гвинтівка	[21]
ВСК-94	Росія	Снайперська гвинтівка	[22]	Тільки в сил СпП
Galatz	Ізраїль	Снайперська гвинтівка	[23]	Тільки в сил СпП
ПК	СРСР	Кулемет	[13]
Ручний кулемет Калашникова	СРСР	Ручний кулемет	[24]
НСВ-12,7 «Утёс»	СРСР	Станковий кулемет	[13]
СГМ	СРСР	Станковий кулемет	[13]
ГМ-94	Росія	Ручний гранатомет	[23]	Тільки в сил СпП
РГ-6 «Гном»	Росія	Ручний револьверний гранатомет	[22]	Тільки в сил СпП

На озброєнні ВПС Монголії знаходиться наступна техніка та засоби ураження:[25] (англ.)

Монгольський військовослужбовець на навчаннях «В пошуках Хана-2007»

Кілька років поспіль на території Монголії проходять міжнародні навчання «В пошуках Хана».

З 27 жовтня по 29 листопада 2008 року на території Монголії відбулися російсько-монгольські тактичні навчання «Дархан-1».[26]

З 26 червня по 4 липня армії поблизу Пекіна відбулися спільні китайсько-монгольські навчання «Миротворча місія-2009».[27]

З 17 серпня по 15 вересня 2009 під Улан-Батор відбулися російсько-монгольські навчання «Дархан-2».[28]

З 6 по 15 вересня 2010 року на російському військовому полігоні Бурдун (Кяхтинська район, республіка Бурятія) відбулися російсько-монгольські навчання «Дархан-3».[29]

З 5 по 10 вересня 2011 року на під Улан-Батор відбулися антитерористичні російсько-монгольські навчання Селенга-2011.[30].

З 21 по 29 вересня 2012 року на російському військовому полігоні Бурдун відбулися російсько-монгольські навчання Селенга-2012.[12]

З 9 по 19 вересня 2013 року на монгольському полігоні Дойтин Шар Уул відбулися антитерористичні російсько-монгольські навчання Селенга-2013.[31]

З 2002 року Монголія бере участь в миротворчій діяльності. За цей час в різних операціях взяли участь 3200 монгольських військовослужбовців. 1800 з них служили під мандатом ООН, інші 1400 - під міжнародним мандатом[32].

В даний час миротворці з Монголії знаходяться в шести країнах, у тому числі в Сьєрра-Леоне (З 2006 року, чисельність контингенту порядка 250 військовослужбовців) і Західній Сахарі. В ході закінчення миротворчої операції в Іраку монгольські військовослужбовці служили разом з польськими військовими. Монгольський контингент чисельністю 150 осіб забезпечував безпеку периметра на базі Кемп-Ехо на півдні Іраку[33].

Вищі цивільні і військові керівники неодноразово заявляли про бажання Монголії взяти участь у миротворчій операції в Афганістані.