Зоряна брама: SG-1

Через рік після подій фільму Зоряна брама раптово сама вмикається і на базу нападають ґоа'улди системного владики Апофіса. Так розкривається, що Зоряна брама з іншого боку не була знищена і загроза Землі досі існує. Послана експедиція виявляє Деніела живим і довідується про безліч Зоряних брам в галактиці. Проект «Зоряна брама», закритий до цього моменту, знову починає діяти, щоб убезпечити Землю і дослідити інші планети, створюються SG-команди.

На численних планетах земляни знаходять людей, яких ґоа'улди тисячі років тому забрали з Землі як рабів та носіїв, оскільки самі є змієподібними істотами, від природи здатними вступати в симбіоз з іншими видами. З'ясовується, що боги стародавньої Землі, особливо в єгипетській міфології, є реальними істотами — системними владиками ґоа'улдів та їх наближеними. З-поміж населення інших планет вдається відшукати дружньо налаштованих, невідомі досі форми життя, спадок зниклих високорозвинених цивілізацій. До землян приєднується воєначальник Апофіса Тіл'к, котрий сумнівається в божественності своїх володарів. Ґоа'улди тим часом розшукують тих, хто зміг вбити їхнього лідера Ра, а отже загрожує владі всіх їх.

У фіналі сезону Апофіс спрямовує до Землі свій флот, бачачи в землянах загрозу і нових рабів. Земля не має засобів протистояти і сподівається тільки на евакуацію і диверсію з боку SG-1.

SG-1 вдається проникнути на флагман Апофіса і знищити його, лишивши всі події в таємниці. Земляни досліджують різні планети і відкривають, що серед ґоа'улдів існують повстанці Ток'ра, які протистоять Системним владикам. SG-1 намагаються об'єднатися з ними. В цей час між самими Системними владиками починається боротьба за владу і навіть Апофіс не може втримати ситуацію в своїх руках.

В останньому епізоді сезону члени SG-1 виявляють себе у майбутньому, де розповідають про свої минулі пригоди. Однак згодом вони починають підозрювати, що це обман ґоа'улдів з метою вивідати інформацію.

Члени SG-1 з'ясовують, що стали жертвою обману ґоа'улда Хатор і їм вдається втекти. За землян заступається могутня цивілізація азгардів, а Системні владики не припиняють сутичок між собою. SG-1 продовжують досліджувати галактику, допомагати іншим цивілізаціям протистояти ґоа'улдам та налаштовувати дружні стосунки з іншопланетянами.

Однак навіть азгарди змушені звернутися до землян за допомогою. Самовідтворювані роботи реплікатори поширюютья галактикою, загрожуючи знищити азгардів і все життя в галактиці.

Подолавши реплікторів, земляни поступово освоюють іншопланеті технології та ставлять їх собі на службу, хоч і не без проблем. Росія добуває іншу Зоряну браму, починаючи власні дослідження інших планет. На програму Зоряних брам посилює тиск організація NID, що більше цікавиться політикою і небезпеками з інших планет, ніж користю від експедицій.

В епізоді «2010» показується утопічний, на перший погляд, світ недалекого майбутнього, де ґоа'улди переможені, а Земля процвітає завдяки союзу з цивілізацією Ашенів. Звідти колишні члени SG-1 встигають передати в наш час застереження як уникнути вимирання людей.

Ток'ра завдяки діям SG-1 набирають силу, однак і Апофіс збирає флот.

Репліктори виявляються поширеними не лише в Чумацькому шляху, знову загрожуючи нашій галактиці. Ґоа'улди маніпулюють розвиненою цивілізацією Толланців, щоб знищити Землю, але їхній план провалюється. Згодом SG-1 знаходить планету, про жителів якої їхні майбутні версії з 2010 року попереджали в четвертому сезоні.

Ток'ра відіграють все вагомішу роль, а ґоа'улди вигадують хитрощі аби знищити Землю в обхід угоди з азгардами про ненапад. Системний владика Анубіс стає найсильнішим з-поміж ґоа'улдів. Земляни знаходять союзників з планети Келона, а Анубіс добуває інформацію, яка дозволить йому нарешті перемогти людей Землі. Деніел переходить на вищий рівень існування, подібно до зниклих Древніх.

Земляни розвивають технології до того рівня, що будують перший міжзоряний корабель X-30. Анубіс блокує Зоряну браму Землі, готуючи її вибух, але його план зривається. Розкривається діяльність ґоа'улдів на Землі, а ток'ра завдяки SG-1 довідуються невідомі сторінки свого минулого. Деніел Джексон повідомляє про свої нинішні величезні можливості, але не може безпосередньо допомагати друзям через закони вознесених Древніх. Врешті він попереджає про майбутній напад Анубіса, котрий, добувши пристрій Око Ра, стане ще більшою загрозою.

В покарання за втручання у справи смертних, Древні роблять Деніеля звичайною людиною, стираючи йому спогади. На Землі вдається дізнатися місцезнаходження міста Древніх — Атлантиди, яке має містити цінні знання й технології. Ток'ра впроваджують використання речовини третоніну, яка дозволяє перестати їм бути залежними від симбіонтів ґоа'улдів.

Анубіс збирає непереможну армію, а новий президент США виступає за припинення програми Зоряних брам. Знаючи про задум Анубіса атакувати Землю, SG-1 беруться терміново шукати Атлантиду. В ході пошуків вони розкривають, що місто знаходить на Землі в Антарктиді, однак Анубіс вже оточив планету. Земляни мають лише корабель «Прометей», а Анубіс вимагає здатися, інакше знищить Землю.

Після застосування знайденої в Антарктиді зброї Древніх Анубіс загинув. Системні владики поновлюють міжусобиці, а найсильнішим стає прогресивний Баал. Однак скоро Анубіс показує себе в безтілесній формі, будучи напів-вознесеним, подібно до Древніх, яких обманом переконав дати йому сили.

Баал викрадає Зоряну браму просто з бази. SG-1 розслідують справу і дізнаються, що Баал створює власну систему Зоряних брам для своєї імперії. Реплікатори розвиваються, вбивають Системних владик на їхньому зібранні та шукають знання Древніх. Вони рухаються до Землі, разом з тим знищуючи беззахисних проти них ґоа'улдів. Анубіс іде на крайній захід — вирішує використати установку Древніх для знищення всього життя в галактиці разом з реплікаторами і заселення її заново, згідно власного задуму. SG-1 налаштовують установку на знищення лише реплікторів та, одночасно активувавши всі Зоряні брами галактики, усувають роботів.

Вцілілий Анубіс не покидає задуму втілити свій план правити галактикою. Деніел врешті переконує вознесених Древніх позбавити його сили. У фіналі сезону SG-1 використовують машину часу Древніх, чим породжують альтернативну реальність, де програми Зоряної брами не існує. Власними зусиллями та за допомоги своїх альтернативних версій команда починає повстання проти ґоа'улдів в Давньому Єгипті та змінює сучасність на краще. В результаті земляни отримують джерело енергії Древніх (яке дозволяє врятувати Атлантиду, що показано в серіалі «Зоряна брама: Атлантида»).

Об'єднавшись з шукачкою скарбів Валою Мал Доран, команда SG-1 знаходить камені, що дозволяють переселятися в тіла інших людей. Під час сеансу використання каменів Деніел з Валою опиняються в галактиці, якою правлять богоподібні Орай, котрі черпають силу від поклоніння їм людей. Орай дізнаються про галактику Авалон — Чумацький шлях, сховану від них Древніми, і засилають до неї своїх пророків для насадження віри в Орай як богів. Орай, демонструючи чудеса, переконують багатьох жителів галактики служити їм та битися проти «невірних».

На Землю прибуває в людській подобі Древній Орлін, що допомагає розробити технології нейтралізації сили пророків Орай. Хоча окремих пророків вдається зупинити, Орай проповідями швидко поширюють свій вплив. Орлін розповідає, що Орай — це нащадки Древніх, котрі прагнуть знищити інших Древніх, для чого їм потрібна сила від поклоніння жителів Чумацького шляху.

Вала, котра лишилася на планеті в галактиці Орай, попереджає про будівництво нової Супербрами і підготовку величезного флоту для знищення всіх, хто здатний завадити Орай. Вони будують Супербраму, що поєднує Чумацький шлях і галактику Орай, крізь яку проходить непереможний флот.

SG-1, відправившись на Атлантиду, довідуються про Святий Грааль — пристрій, яким можна знищити Орай. В пошуках присторою зацікавлений і Баал, який допомагає команді, переслідуючи власні цілі із захоплення влади. Дочка Вали Адрія, обрана Орай лідером їхнього походу в галактику, також розшукує Грааль, щоб убезпечити своїх володарів.

Зрештою SG-1 знаходять живого Древнього Мерліна, котрий допомагає створити Святий Грааль. Деніел, ставши пророком Орай, втілює план Мерліна. Їм вдається завершити пристрій та послати його до рідної галактики Орай. Внаслідок цього Орай знищуються, але Адрія лишається на чолі флоту. Азгарди вирішують, що люди достойні отримати їхні знання й технології, які, попри напад кораблів Адрії, земляни успішно доставляють на рідну планету.

Бред Райт — один з творців серіалу

Бред Райт і Джонатан Гласснер працювали разом з 1995 року на зйомках телевізійного серіалу «За гранню можливого». В цей же час стали ходити чутки про те, що компанія MGM збирається почати виробництво телевізійного продовження художнього фільму «Зоряна брама». Райт і Гласснер незалежно один від одного звернулися до керівництва студії і запропонували свої концепції того, яким вони бачили майбутній телесеріал. Президент MGM Джон Саймс готовий був дати зелене світло проекту за умови, що обидва працюватимуть виконавчими продюсерами нового серіалу[3], який вирішили назвати «Зоряна брама SG-1» за назвою команди SG-1, що займає центральне місце у сюжеті. Після цього протягом найближчих тижнів MGM випустила постер із заголовком «Зоряна брама SG-1», про що Райт і Гласснер, навіть не підозрювали, як виявилося потім[8].

Джон Саймс зв'язався із Майклом Грінбергом і Річардом Діном Андерсоном, відомих за серіалом «Секретний агент Макгваєр»[3]. Андерсон погодився взяти участь у проекті за умови, що персонаж Джека О'Нілла отримає значно більше свободи, ніж комедійний персонаж Курта Расселла в оригінальному фільмі. Також він попросив про те, щоб в новому телесеріалі було більше ключових персонажів, а не тільки навколо нього крутився весь сюжет, як у «Секретному агенті Макгваєрі»[9]. Американський канал Showtime у 1996 році підписав угоду про показ 2 сезонів, що складаються з 44 епізодів. Основні зйомки почалися у Ванкувері у лютому 1997 року[10].

Після того, як Річард Дін Андерсон погодився взяти участь у проекті, Бред Райт і Джонатан Гласснер розглянули декілька тисяч записаних на плівку прослуховувань і в результаті запросили близько 25 найвідповідніших для них акторів, щоб пройти останній відбір у Лос-Анджелесі[11]. Під час кастинга Майкл Шенкс, Аманда Таппінг і Крістофер Джадж прагнули разом потрапити у новий серіал, що і відбулося у кінцевому рахунку[12]. Джадж був вибраний в основному через свою статуру[3], а Майл Шенкс, за словами Райта, через вражаючу схожость з Джеймсом Спейдером[3]. Дон С. Девіс був запрошений на роль Джорджа Хеммонда в основному через те, що був відомий продюсерам за його роботу як замісник і дублер[13][14].

Після закінчення 5 сезону заява телеканалу Showtime про припинення показу «Зоряна брама SG-1» збіглася із рішенням Майкла Шенкса залишити проект через недостатню участь його персонажа у телесеріалі[15]. Але телеканал Ski Fi Channel вирішив продовжити трансляцію, замінивши Деніела Джексона новим персонажем. Агенти з кастингу випадково зустріли Коріна Немеца у той час, коли він знаходився на студії MGM у Санта-Моніці і запропонували йому роль Джонаса Куїнна[16]. З'явившись ще у 5 сезоні в епізоді «Меридіан», Джонас одразу викликав недовіру з боку шанувальників[15]. Після показу 6 сезону Корін Німец готовий був продовжити свою участь не тільки у телесеріалі, але і у художньому фільмі або спін-офі[16]. Проте продюсерам вдалося укласти новий контракт із Майклом Шенксом і повернути його персонажа в 7 сезоні, тим самим відсунувши Коріна Немеца на другорядну роль[17]. Після 7 сезону Дон С. Девіс вирішив залишити проект унаслідок поганого здоров'я[18] і також став другорядним персонажем, зрідка беручи участь у зйомках до самої смерті 29 червня 2008 року.

Клаудія Блек, що грала одну з головних ролей у телесеріалі «На краю Всесвіту», не могла взяти участь у телесеріалі «Зоряна брама SG-1» як запрошена зірка до 12 епізоду 8 сезону «Викрадення Прометея»[19]. Продюсерам сподобалися відносини, які виникли між персонажем Валою Мал Доран і Деніелом Джексоном. Тому Клаудія Блек знову взяла участь у 6 епізоді 9 сезону на час відсутності Аманди Таппінг через декретну відпустку[20]. Тоді ж Річард Дін Андерсон покинув серіал, щоб проводити більше часу з дочкою (його участь поступово зменшувалася вже починаючи з 6 сезону)[21]. Тому продюсерам, які вирішили ввести у серіал нових персонажів, довелося запросити на початку 9 сезону на головну роль Бена Браудера (що також знімався у телесеріалі «На краю Всесвіту»)[22], також в ході науково-фантастичних конференцій його розглядали і на інші ролі у проекті[23]. Продюсери запросили володаря премії «Еммі» актора Бо Бріджеса на роль Хенка Лендрі[24]. В той же час Клаудія Блек як запрошена зірка стала дуже популярною серед творців і шанувальників[20][25], що зробило Валу Мал Доран постійним персонажем серіалу у 10 сезоні.

Роберт Купер — один з виконавчих продюсерів серіалу

Більшість продюсерів, членів знімальної групи і запрошених акторів телесеріалу «Зоряна брама SG-1» були канадцями[26]. Творці Бред Райт і Джонатан Гласснер були виконавчими продюсерами і ідейними початківцями впродовж перших 3 сезонів, останнє слово завжди було за ними (за винятком MGM і телеканалу) щодо сюжету, дизайну, спецефектів, виконавців ролей, монтажу і бюджету серій. Після відходу Гласснера, Райт підтримував серіал один наступні 3 сезони. На початку 7 естафету прийняв виконавчий продюсер Роберт Купер, оскільки Бред Райт велику частину свого часу став приділяти спін-офу «Зоряна брама: Атлантида»[27]. Проте саме вони удвох підтримували серіал до моменту його закриття[28]. Окрім них участь у виробництві «Зоряна брама SG-1» як виконавчих продюсерів взяли Майкл Грінберг і Річард Дін Андерсон (сезони 1—8), Н. Джон Сміт (сезони 4—10) і автори сценарію Джозеф Маллоззі і Пол Маллі (сезони 7—10).

Хоча над сюжетом серіалу працювала велика кількість сценаристів, більшість з 214 епізодів була написана такими авторами як Бред Райт (сезони 1—10), Джонатан Гласснер (сезони 1—3), Катарін Пауерс (сезони 1—6), Роберт Купер (сезони 1—10), Пітер Делуїс (сезони 4—8), Джозеф Маллоззі і Пол Маллі (сезони 4—10), Даміан Кіндлер (сезони 6—10) і Алан Маккалло (сезони 9—10). Мартін Вуд і Пітер Делуїс режисирували більшість серій — 46 епізодів (сезони 1—10) і 57 епізодів (сезони 2—10) відповідно. При цьому вони досить часто самі грали в малопомітних ролях в своїх епізодах, а іноді і режисерів «серіалу всередині серіалу» — серії «Червоточина екстрим!» і «200». Енді Микита був помічником режисера починаючи ще з пілотного епізоду і режисирував 29 серій (сезони 3—10). Режисер-оператор «Зоряна брама SG-1» Пітер Уост і оператор Вільям Варінг зняли по 13 епізодів кожен. Більшість сценаристів і режисерів також брали участь і як продюсери, а деякі з акторів навіть стали авторами сюжетів і режисирували деякі епізоди телесеріалу.

Для зйомок у телесеріалі була сконструйована нова модель Зоряної брами, оскільки колишня модель, що використалася в оригінальному фільмі, була сильно зношена

Художній відділ є відповідальним за створення всіх концепцій та ідей, використаних у телесеріалі, за участю різних студій, що по можливості допомагали втіленню задумів (реквізит, прикраси, споруди декорацій, моделей, їх фарбування). Художники співпрацювали із відділом зі спецефектів[29]. Для споруди декорацій було найнято близько 200 канадських робочих, хоча реальне їх число з часом могло перевищити 300 чоловік[26]. Провідний дизайнер Річард Хьюдолін приєднався до проекту у жовтні 1996 року. Бріджет Макгваєр, художній директор починаючи з першого епізоду, узяла на себе обов'язки провідного дизайнера у 6 сезоні[10][30].

Хьюдолін полетів у Лос-Анджелес у 1996 році, щоб зібрати матеріал, використаний в оригінальному фільмі, і знайшов модель Зоряної брами, які зберігалася недалеко від каліфорнійської пустелі. Хоча вони були вже в злегка пошарпаному стані, Річард Хьюдолін все-таки використовував їх для того, щоб створити власну модель для серіалу. Нова Зоряна брама була сконструйована так, щоб могла обертатися, блокувати шеврони і керуватися комп'ютером для набору певної адреси. Також була побудована портативна Зоряна брама, яка використовувалася при зйомках поза студією, і вимагали для своєї установки на місцевості один повний день і 6 робочих[3][10]. З часом виробництво спецефектів стало дешевшим, він вивіз браму в інше місце[10]. Тому в пізніших сезонах у деяких сценах була використана Зоряна брама, повністю змодельована на комп'ютері[31].

Зал, де знаходилася Зоряна брама, повинен був вміщати модель заввишки 22 фути[11] і мати за задумами Хьюдоліна 3 рівні, але у результаті зупинилися на 2[10]. Це приміщення було найбільшим у студії і могло перебудовуватися для інших сцен[31]. Крім цього, використовувалися і дві багатоцільові кімнати, які можна було переобладнати у медичний відділ, лабораторію Деніела Джексона, їдальню і гімнастичний зал[10][32]. Приміщення командного центру Зоряної брами і інших декорацій були побудовані для зйомок у першому епізоді за 6 тижнів в січні і березні 1997 року, включаючи деякі частини декорацій, використаних в оригінальному фільмі[10]. Наприкінці 2008 року основна частина командного центру Зоряної брами була демонтована і на його місці почалося створення бази «Ікарус» для зйомок у телесеріалі «Зоряна брама: Всесвіт»[33].

У телесеріалі «Зоряна брама SG-1» використовувалася велика кількість візуальных ефектів, тим самим до створення було привернуто безліч фахівців із Ванкувера[34], доводячи витрати на спецефекти у кожному епізоді до 400 тисяч доларів[35]. Найбільший внесок до їх створення внесла студія Rainmaker Digital Effects[34], чий співробітник Брюс Уолшин працював по 10 місяців на рік в тісному контакті з художниками зі спецефектів серіалу Джеймсом Тіченором (також продюсером) і Мішелем Коменсом[36]. Спочатку для створення горизонту подій у Зоряній брамі, що нагадує сплеск води, було найнято безліч компаній, але у результаті студія Rainmaker залишилася єдиною, хто створював ці спецефекти. Rainmaker Digital Effects розробили не тільки активацію і використання Зоряних брам (за декілька років було створено 300 різних горизонтів подій), але і транспортні кільця, постріли з енергетичної зброї і за'тів, а також взяли участь у розробці кораблів Гоа'улдів і глайдерів смерті[36].

До створення спецефектів з 1 по 5 сезон також притягувалася компанія Lost Boys Studios[37], а студія Image Engine працювала над ними починаючи з 2 сезону. Студія Atmosphere Visual Effects також відповідальна за роботу над серіалами «Зоряна брама SG-1» і «Зоряна брама: Атлантида» (з часткою участі від 30 % до 40 %)[34]. Джеймс Тіченор вважав, що серед усіх відзнятих серій є декілька з найбільшою кількістю вдало зроблених спецефектів, що могло отримати визнання у суддів щорічних премій[38].Такі епізоди серіалу «Зоряна брама SG-1» як «Маленькі перемоги» (4 сезон), «Одкровення» (5 сезон) і «Загублене місто» (7 сезон) отримали найбільшу кількість нагород і номінацій в плані спецефектів (див. Список нагород і номінацій телесеріалу «Зоряна брама SG-1») і допомогли місцевим студіям добитися визнання.

Військово-повітряні сили США (англ. USAF) тісно співпрацювали з продюсерами серіалу «Зоряна брама SG-1». Перед початком серіалу ВПС надали можливість зняти декілька кадрів навколо і усередині комплексу під горою Шаєн. Крім цього військові познайомилися із сценаріями майбутніх серій і виправляли знайдені помилки, забезпечували сценаристів різними правдоподібними історіями про життя багатьох персонажів і військових відносин. ВПС США спеціально під час зйомок серіалу і фільмів-продовжень піднімали у повітря такі винищувачі як T-38 Talon, F-15 і F-16[39]. Багато хто з акторів, які грали у телесеріалі персонажів, що перебувають на службі військово-повітряних сил, дійсно служили у ВПС[40].

Генерали Майкл Е. Райан і Джон П. Джампер, начальники штабу ВПС США, взяли участь у зйомках і грали самих себе в епізодах «Вундеркінд» (4 сезон) і «Загублене місто» (7 сезон) відповідно. Другий раз генерал Джампер повинен був з'явитися в епізоді «Четвертий вершник» (9 сезон), але цього не трапилося через тривалий конфлікт на Близькому Сході[41]. 14 вересня 2004 року, під час вечері з нагоди 57-х роковин ВПС США у Вашингтоні, Річард Дін Андерсон був представлений до нагороди Асоціацією військово-повітряних сил за внесок у створення позитивного образу ВПС США, як провідний актор і виконавчий продюсер серіалу «Зоряна брама SG-1»[40].

Серіал отримав підтримку також від американського і міжнародного флоту. Декілька сцен епізоду «Маленькі перемоги» (4 сезон) були зняті на борту і зовні російського підводного човна проекту 641 (класу «Фокстрот» за класифікацією НАТО), який пройшов шлях від Владивостока до Ванкувера[10]. Керівництво військово-морських сил США дозволило акторам і продюсерам провести зйомки на борту ядерного підводного човна «Александрія», а також в Арктиці усередині їх полярної станції, де знаходилася прикладна фізична лабораторія (фільму «Зоряна брама: Континум»)[42].

Через те, що виробництво серіалу було вигідне з фінансової точки зору, телеканал Sci Fi Channel прийняв пропозицію компанії MGM продовжити показ, починаючи з 6 сезону, але при цьому зменшивши бюджет[39]. Нові епізоди серіалу «Зоряна брама SG-1» стали виходити щоп'ятниці о 9 годині вечора між серіалами «Мертва зона» і «На краю Всесвіту». Через 6 місяців після прем'єри на Sci Fi Channel був показаний 6 сезон, який як передбачалося повинен був бути останнім[9]. Але в останню мить керівництво каналу вирішило продовжити трансляцію[43]. 6 і 7 сезони зробили «Зоряна брама SG-1» найрейтинговішим серіалом на Sci Fi Channel із середнім числом глядачів у 2 мільйони чоловік у більш ніж 1,3 мільйонах сімей[44]. Завдяки цьому Sci Fi Channel увійшов у ТОП-10 кабельних телеканалів США[45]. У кінці кожного року після показу чергового сезону продюсери вважали, що продовження серіалу не буде і завершували кожен сезон вражаючим фіналом[46]. Але успіх серіалу відкладав його закриття[47], хоча на вимогу Sci Fi Channel кількість епізодів у кожному сезоні (починаючи з 8) була зменшена з 22 до 20.

Спочатку планувалося замінити «Зоряна брама SG-1» його спін-офом «Зоряна брама: Атлантида», прем'єра якого відбулася літом 2003 року разом із 8 сезоном SG-1. Але перші епізоди сезонів обох телесеріалів встановили рекорди за кількістю телеглядачів для Sci Fi Channel — 3,2 мільйона для «Зоряна брама SG-1» і 4,2 мільйона для «Зоряна брама: Атлантида»[47]. В січні 2005 року до цих двох телесеріалів приєднався ще один науково-фантастичний серіал «Зоряний крейсер "Галактика"», що зробило Sci Fi Channel у 2005 році лідером серед інших кабельних телеканалів за кількістю глядачів у вечірні години п'ятниці[48][49]. Після 8 сезону продюсери вирішили замінити «Зоряна брама SG-1» новим серіалом з назвою «Штаб Зоряної брами» (англ. Stargate Command)[50], але Sci Fi Channel не погодився з цим і вирішив продовжувати показ 9 сезону з дещо зміненим акторським складом. Внаслідок чого, середня кількість телеглядачів під час показу 9 сезону впала з 2,4 мільйонів у 2005 році[48] до 2,1 мільйонів у 2006 році (близько 1,8 мільйона сімей), що, за словами представника Sci Fi Channel Марка Стерна, було цілком закономірним без урахування і розповсюдження цифрових носіїв і інших способів перегляду. У той же час сезон 2005—2006 років приніс зниження рейтингу не тільки для SG-1, але і для іншої науково-фантастичної продукції[51]. У 2005 році Sci Fi Channel замовив 10-й сезон (рекордний), а літом 2006 року заявив про те, що 11 сезону не буде. Прем'єра фінального епізоду серіалу «Зоряна брама SG-1» «Нескінченний» відбулася на британському телеканалі Sky1 13 березня 2007 року і 22 червня 2007 року на Sci Fi Channel (2,2 мільйони телеглядачів)[52].

За словами Райта і Купера міжнародна популярність наукової фантастики стала одним із чинників успіху серіалу «Зоряна брама SG-1» не тільки у Північній Америці, але і за її кордонами[53]. У 2005—2006 роках декілька газет повідомляло про те, що показ телесеріалу більш ніж у 100 країнах щонеділі збирав біля екранів близько 10 мільйонів глядачів[26][46][53]. Газета Нью-Йорк Таймс у 2004 році писала про 64 країни з більш ніж 17 мільйонами телеглядачів щотижня[54]. Великого успіху серіал зміг добитися у Великій Британії, Німеччині, Франції та Австралії[47][54].

Серіал транслювався у Великій Британії на телеканалі Sky One із повторами на каналах Sky Two, Sky Three і Channel 4. Нові епізоди на Sky One показувалися навіть раніше американської прем'єри (більшість серій другої половини серіалу). Бред Райт вважав це навіть «дивним», що «Зоряна брама SG-1» набагато популярніша у Великій Британії ніж у Канаді[26], де трансляція йшла каналами Space, Citytv, A-Channel, Movie Central і франкомовними TQS і Ztele[45]. В Австралії серіал транслювався на Sci Fi Australia, Channel Seven і Golden West Network.

В Україні серіал транслювався на К1.

21 серпня 2006 року, через декілька днів після прем'єри ювілейного епізоду «200», Sci Fi Channel підтвердив, що «Зоряна брама SG-1» не буде продовжена до 11-го сезону. У новинах, що виходили у той час, мовилося про можливі причини закриття, серед якого були рейтинги, що впали, і дороге виробництво. Але представник Sci Fi Channel Марк Стерн заявив, що їх рішення не було засноване на рейтингах[51], а з'явилося слідством того, що необхідно було зв'язати і завершити сюжетні ходи серіалу, а також майбутню участь членів команди SG-1 у набираючому популярність телесеріалі «Зоряна брама: Атлантида»[51]. Тим часом продюсери і представники MGM бажали продовжити серіал у вигляді фільму, міні-серій або навіть 11 сезону на іншому телеканалі[55][56]. Вже у жовтні 2006 року Бред Райт підтвердив про початок виробництва двох фільмів-продовжень, які повинні були вийти одразу на DVD[57], а Аманда Таппінг приєдналася до основного акторського складу «Зоряна брама: Атлантида» і знімалася протягом 4 сезону. Перший фільм «Зоряна брама: Ковчег правди» був випущений у березні 2008 року і закінчував сюжетну лінію Орай. Другий фільм «Зоряна брама: Континуум» є ще однією історією про подорож у часі і вийшов у липні 2008 року.

У квітні 2009 року компанія MGM підтвердила про те, що збирається випустити третій фільм з серіалу, про який говорив Бред Райт ще у травні 2008 року[58][59]. Райт мав виступити автором сценарію нового фільму разом із колишнім виконавчим продюсером серіалу «Зоряна брама: Атлантида» Карлом Біндером[60]. Випустити фільм, режисером якого є Мартін Вуд[7], було заплановано одразу на DVD 2009 року. За словами Райта сюжет фільму мав би зосереджуватися на персонажі Джека О'Нілла та по можливості знову об'єднує членів команди SG-1, хоча це і залежало від бюджету фільму та зайнятості акторів[58]. Майкл Шенкс (виконавець ролі Деніела Джексона) підтвердив участь себе і Річарда Діна Андерсона[4], та за станом на квітень 2009 року контракти ще не були підписані. Аманда Таппінг також підтвердила свою участь у третьому фільмі з SG-1 і першому фільму-продовженню телесеріалу, що завершився, «Зоряна брама: Атлантида»[5]. Персонаж Вала Мал Доран, згідно з Бредом Райтом у фільмі не з'явиться[7]. Стала відома робоча назва, чергового повнометражного фільму SG-1 — «Зоряна брама: Революція». Однак, зайомки так і не почалися.

Епізоди серіалу «Зоряна брама SG-1» вперше були випущені на iTunes у США у серпні 2006 року, вони виходили щоразу наступного дня після прем'єри на Sci Fi Channel. Вартість однієї серії була $1.99, тоді як весь сезон, що складається з 20 епізодів, мав ціну в $37.99[51][61]. Вихід серіалу на iTunes у Великій Британії відбувся у жовтні 2007 року[62]. Всі 10 сезонів SG-1 доступні з січня 2008 року на iTunes і Amazon Unbox[63]. Серіал починаючи з першого сезону, дебютував на сайті hulu.com у березні 2009 року. Глядачі США вже подивилися перші 4 сезони безкоштовно, правда з невеликою часткою реклами[64].

Телесеріал «Зоряна брама SG-1» був номінований на безліч нагород протягом усіх 10 років його показу на телебаченні. Серед них 7 номінацій на премію «Еммі» у категорії «Найкращі спецефекти у телесеріалі» і одна номінація на «Еммі» у категорії «Найкраща музична композиція у телесеріалі (драма)», причому у жодній з них серіал не переміг[65]. «Зоряна брама SG-1» отримала 2 премії «Джеміні»[66], 12 премій «Лев»[67] і 5 премій «Сатурн»[68] з понад 30 номінацій у кожній з цих нагород. Телесеріал був номінований двічі на премію VES у 2003 та 2005 році.[69][70], а також на 2 премії «Хьюго» у 2005 і 2007 року[71][72].

Завдяки успіху телесеріалу було випущено безліч супутніх товарів. З 1999 по 2001 рік видавництво ROC випустило 4 романи за авторством Ешлі Макконнелла по всесвіту «Зоряна брама SG-1»[73]. У 2004 році британське видавництво Fandemonium Press запустило нову серію романів, заснованих на телесеріалі. Але всі права на випуск літератури належали ROC, тому до 2006 року британські книги не були доступні у Північній Америці[74]. Видавництво Titan Publishing починає випускати офіційний журнал всесвіту — «Stargate Magazine»[26], а Avatar Press публікує серію коміксів[26]. Британська компанія Big Finish Productions на початку 2008 року виступила як продюсер пригод команди SG-1 в аудіоформаті — до озвучки були запрошені актори, що грали у телесеріалі[75]. Настільна рольова гра «Зоряна брама SG-1» і колекційно-карткова «Зоряна брама» були випущені у 2003 та 2007 році відповідно, а у 2005 та 2006 компанії Diamond Select Toys і Hasbro запустили серії іграшок для дітей[76][77]. До виходу планувалися ігри Stargate SG-1: The Alliance та MMORPG Stargate Worlds, але у 2005 році була припинена розробка Stargate SG-1: The Alliance, а у 2010 році Cheyenne Mountain Entertainment котра працювала над MMORPG Stargate Worlds, оголосила про банкрутство. Заява була зроблена наступного дня після того, як студія випустила шутер Stargate Resistance[78]. У світі існує 4 парки розваг за мотивами всесвіту Зоряної брами — Stargate SG-3000, розташований на території тематичного космічного парку міста Бремен у Німеччині, а також тематичних парків Six Flags у Чикаго, Сан-Франциско та Луїсвіллі[26].

Телесеріал «Зоряна брама SG-1» поклав початок спін-офу «Зоряна брама: Атлантида» і мультсеріалу «Зоряна брама: Безмежність». Наступний телесеріал «Зоряна брама: Всесвіт» вийшов у 2009 році. До 10 сезону у 2006 році виробництво телесеріалу і його спін-офа принесло дохід Британській Колумбії у розмірі 500 мільйонів доларів[26]. Виконавчий віце-президент компанії MGM Чарльз Кохен порівняв два серіали за всесвітом Зоряної брами зі всесвітом Джеймса Бонда, на який у них також належать права, і назвав ці проекти дуже вигідними і сприятливими для її становища.

Автори книги 2005 року «Reading Stargate SG-1» Стен Стеллер і Ліза Діксон пишуть про те, що єдиними науково-фантастичними серіалами, що добилися більшого успіху є «Доктор Хто» і «Зоряний шлях», а «Секретні матеріали» і «Баффі» з «Темним ангелом» цілком нарівні із «Зоряною брамою SG-1» як за успіхом, так і за тривалістю. За словами Бреда Райта, це є наслідком великої згуртованості знімальної команди і підтримки шанувальніків[26]. З моменту виходу 202 епізоду «Компанія злодіїв» «Зоряна брама SG-1» стає найтривалішим північноамериканським науково-фантастичним серіалом, перевершивши у цьому «Секретні матеріали». Фанати «Доктора Хто» опинилися не згодні з включенням «Зоряної брами SG-1» у 2007 році у Книгу рекордів Гіннеса як «найтриваліший безперервний науково-фантастичний серіал», оскільки 694 серії серіалу «Доктор Хто» було знято і показано без перерв між 1963 і 1989 роками.[79][80].

«Зоряна брама SG-1» зайняла 28-е місце у списку «30 найкультовіших телесеріалів усіх часів», складеного у 2007 році журналом TV Guide[81]. У 2005 році «Зоряна брама SG-1» і «Зоряна брама: Атлантида» розділили між собою 4-ті місця в опитуванні про «найпопулярніше культове ТБ-шоу», яке проводилося на одному із британських сайтів(Cult TV)[82]. Існує версія, що астрономи Девід Дж. Толен і Рей А. Такер присвоїли ім'я одного з головних лиходіїв серіалу Апофіса відкритому ними навколоземному астероїду (99942 Апофіс)[83].