Капустяк Олег Володимирович

Оле́г Волод́имирович Капустя́к (нар. 23 липня 1962, м. Львів) — український скульптор, реставратор, учасник багатьох мистецьких виставок. Працює в царині малої пластики і станкової скульптури. Основні матеріали — бронза, сталь, камінь. Член Національної спілки художників України

Капустяк Олег Володимирович
Народився 23 липня 1962(1962-07-23) (59 років)
Львів
Діяльність реставратор
Відомий завдяки скульптор

Освіта і творчість

1985 року закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва за фахом «кераміка». Викладачами мав Дмитра Крвавича та Миколу Посікіру. З дитинства захоплювався живописом, але Крвавич побачив в ньому талант скульптора і порадив ліпити. В 1989 р. за протекцією скульптора Любомира Яремчука був прийнятий у творчу групу художників у Седневі, де два місяці працював у одній майстерні разом з Петром Антипом. Отримавши натхнення від його темпераменту, бачення форми, створив для серії у сталі «Бій зі щуром», «Вальпургієва Ніч», «Портрет колеги»[1]. Кілька років разом з польськими колегами займався реставрацію гробівців і пам'ятників на Личаківському цвинтарі, зокрема реставрував надгробок Шашкевичів. До того Олег Капустяк відновлював скульптури Пінзеля на Соборі Юра, богиню Діану на Ринку та навіть Оперний театр в Одесі[2]. У 2015 р. брав участь в реставрації памятника на могилі Івана Франка за проектом Міністерства національної культури і спадщини Польщі[3].

Участь у симпозіумах

Персональні та групові виставки
  • 2015 — Київ. Великий скульптурний салон.
  • 2014 — Київ. Трієнале скульптури.
  • 2012 — Київ. Великий скульптурний салон.
  • 2011 — Київ. Трієнале скульптури.
  • 2010 — Київ. Великий скульптурний салон.
  • 2007 — Київ. І салон скульптури, Український Дім.
  • 2005 — Київ. Трієнале скульптури, Б. Х. м. — ІІ премія.
  • 2000 — Львів. De Novo, Міжнародний симпозіум мистецтва.

Твори
  • «Вальпургієва ніч», «Бій зі щуром», «… і найгарніший, лиш як замкнеш очі» (усі — 1989),
  • «Пейзаж колеги», «Портрет на кожен день», «Чорне небо» (усі — 1992),
  • «Велика спокуса» (1996),
  • «Укргорби (Відбитки)» (1998),
  • «Небесне світило» (1999),
  • «Музейні деталі» (2000),
  • «Коктебель», «Нове відображення» (обидва — 2002),
  • «Курос» (2006),
  • «Танок дівчат» (2009);
  • серія «Архаїчний танок» (2009)[4].
  • пам'ятна таблиця Іванові Раковському на вул. Коновальця, 31 на вул. Коновальця у Львові(2005).

Вибрані роботи
  • Пам'ятна таблиця Іванові Раковському на вул. Коновальця, 31

Відзнаки
  • Лауреат «Осіннього салону» (Львів, 1998).
  • 2-а премія Трієнале скульптури (Київ, 2005).

Родина

Одружений. Дружина — Ірина. Мають двох дочок — Марію і Ольгу.

Примітки
  1. Олег Капустяк
  2. Польська комісія перевірила реставрацію надгробків на Личакові у Львові
  3. Українці і поляки відновили пам'ятник на могилі Івана Франка
  4. Г. Г. Стельмащук Капустяк Олег Володимирович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.