Карасйок

Карасйок (норв. Karasjok kommune, півн.-саам. Kárášjoga gielda, фін. Kaarasjoki) — комуна (муніципалітет) у фюльке Тромс-ог-Фіннмарк, Норвегія, адміністративним центром якої є селище Карасйок. До інших важливих населених пунктів комуни також належать селища Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga), Шуош'яврі (норв. Šuoššjávri) та Вал'йохка (норв. Váljohka).

Карасйок

бук. Karasjok kommune
нюн. Karasjok kommune
півн.-саам. Kárášjoga gielda

Герб Прапор
Вид із селища Карасйок
Адм. центр Карасйок
Країна  Норвегія
комуна Нур-Норге
Фюльке Тромс-ог-Фіннмарк
Межує з: сусідні адмінодиниці
Каутокейно, Алта, Порсангер, Тана, Utsjokid, Інарі ?
Офіційна мова букмол і північносаамська
Населення
 - повне 2641
 - густота 0,48 (4-те місце)
Етнікон бук. karasjoking[1] і нюн. karasjoking[1]
Площа
 - повна 5452,95 км²[2]
 -% води 4,5% (243,49 км2)
 - довгота 62 28 20
Висота
 - максимальна 1024 м
(Вуор'ї)
 - мінімальна 329 м
Часовий пояс UTC+1
Дата заснування 1 січня 1866[3]
Губернатор Svein Atle Sombyd[4]
Заступник губернатора John Nystad
Вебсайт karasjok.kommune.no
Код ISO 3166-2 NO-5437
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Карасйок

Комуна має площу 5452,95 км² і є другою за площею у Норвегії; першою є комуна Каутокейно. Вона межує на півночі із комуною Порсангер, на північному сході — із комуною Алта, на північному заході — із комуною Тана, а на заході та південному заході— із комуною Каутокейно. Також комуна Карасйок через своє розташування фактично на кордоні із Фінляндією межує з її громадами Утсйокі на сході та Інарі на південному сході.

Загальна інформація

Карасйок, так само, як і Каутокейно, був шведською парафією, допоки у 1751 році у результаті Стремстадського трактату ця територія не відійшла об'єднаній дансько-норвезькій державі. Комуна Карасйок була заснована 1 січня 1866 року після відділення від старої комуни Кістранд; на початку її населення становило 515 осіб. З того часу межі комуни Карасйок не змінювалися.[5]

З 1 січня 2020 року комуна стала частиною новоутвореної фюльке Тромс-ог-Фіннмарк; до того вона була частиною фюльке Фіннмарк.[6]

Назва

Назва «Карасйок» (норв. Karasjok) є норвегізованою формою північносаамського слова «Kárášjohka». Значення першого елементу може відповідати значенню північносаамського слова «káráš», яке могло означати «дерев'яна тарілка для їжі», або фінському слову «kara» — «той, що блукає»; останній елемент, «johka», означає річку.[7] Узагалі поселення розвилося на місці старого зимового табору півн.-саам. Ávjuvárri, що знаходився приблизно у 40 км від центру нинішнього селища Карасйок.

Комуна отримала свою назву завдяки річці Карашйохка (півн.-саам. Kárášjohka), що протікає через її територію, і використовувала назву «Карасйок» до 1990 року, згодом її було замінено подвійною Kárášjohka-Karasjok,[8] завдяки чому вона стала третьою у Норвегії комуною, що отримала саамську назву. Втім, у 2005 році стару назву було відновлено, але за умови, що можуть бути рівнозначно використані як норвезька, так і саамська її форми.[9]

Символіка

Герб комуни Карасйок, зображений і на її прапорі, є досить молодим: він був наданий комуні королем Норвегії 27 червня 1986 року. На ньому зображено три золотих язики полум'я на червоному тлі; вогонь був обраний як символ своєї важливості для корінного (кочового) саамського населення, він зігріває і допомагає вижити під час суворих зим, але у той час є і найбільшою загрозою як у наметах, так і у великих соснових лісах. Ще вогонь є місцем, навколо якого збираються люди, а також він захищає від небезпек. Так само три язики полум'я символізують три народи, — норвежців, саамів та квенів, — що проживають на території Карасйока.[10]

Географія
В'їзд до комуни

Комуна Карасйок розташована уздовж верхів'я річки Танаельви та її притоків: річок Анарйохка (півн.-саам. Anárjohka) та Карашйохка (півн.-саам. Kárášjohka); територія комуни також включає великі ділянки плоскогір'я Фіннмарксвідда. У комуні є низка озер, найбільшим з яких є озеро Гасадат'яврі. У долині річки, на відміну від плоскогір'я, ростуть соснові та березові ліси. Найвищою точкою комуни є гора Вуор'ї заввишки 1024 м над рівнем моря.[11]

Південна частина комуни Карасйок є частиною національного парку Евре-Анарйохка.

Клімат

У тій дальній північно-східній частині Норвегії, де розташована комуна, місцевий субарктичний клімат є більш континентальним і сухим порівняно із типовим береговим кліматом на інших територіях країни.

1 січня 1886 року у Карасйоці був зафіксований найнижчий температурний рекорд Норвегії: температура того дня становила −51.4 °C. Найвищу температуру, 32.4 °C, зафіксували тут у липні 1914 року. Таким чином, різниця між найвищою та найнижчою зафіксованими температурами становить 83,8 °C, що є другим за величиною показником у Норвегії (після показників комуни Каутокейно). Найтеплішим місяцем в історії був липень 1941 року із середньодобовою температурою 17.9 °C, а найхолоднішим — лютий 1966 року із середньодобовою температурою −27.1 °C.

Найтепліший місяць у комуні — липень, із середньою температурою 13.1 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −17.1 °С.[12]

Клімат Карасйока (середні показники за 2002–2020 рр.; максимальні показники із 1951 року)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум, °C 7,2 7,0 8,9 15,1 30,5 31,0 31,7 29,9 23,0 14,8 8,4 7,8
Середній максимум, °C −9,8 −8,4 −2,2 3,6 9,8 15,1 19,3 16,6 11,2 2,7 −3,7 −6,4
Середня температура, °C −15,4 −13,9 −8,3 −1,1 5,2 10,4 14,2 11,7 6,8 −0,6 −7,9 −11,8
Середній мінімум, °C −20,9 −19,4 −14,3 −5,8 0,5 5,6 9,0 6,7 2,3 −3,9 −12 −17,1
Абсолютний мінімум, °C −51,2 −50 −43,2 −32,8 −23 −3,8 −1,8 −5,4 −14,2 −29,2 −40,9 −46,4
Норма опадів, мм 26.1 22.3 19.7 19.7 34.4 51.1 72.8 54.7 38.4 31.4 26.9 32.3

Транспорт
Центр селища Карасйок

Комуна Карасйок розташована у безпосередній близькості до кордону з Фінляндією — через річку Анарйохка проходить пункт переходу кордону, що знаходиться між норвезьким селищем Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga) та фінським селищем Карігасніємі. Через неї також проходить Європейський маршрут E6, що прямує від селища Лаксельв до Кіркенеса.

Карасйок також вважається важливим транспортним вузлом у фюльке. Існують автобусні маршрути як до Тани, Вадсе і Кіркенеса на сході, так і до Лаксельва, Каутокейно і Альти на заході.

Найближчим аеропортом до комуни є аеропорт Лаксельв-Банак, розташований приблизно у 75 км від селища Карасйок.

Адміністрація

Усі комуни Норвегії включно із Карасйоком самостійно приймають рішення щодо початкової освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги для літніх людей, безробітних та інших категорій населення, зонування земель та муніципальних доріг. На чолі комуни стоїть її рада, що складається із обраних представників, які, у свою чергу, обирають бургомістра.[13] Комуна підпадає під юрисдикцію окружного суду Внутрішнього Фіннмарка (норв. Indre Finnmark tingrett) та Апеляційного суду Хологаланда.

Комунальна рада

До ради комуни (норв. Kommunestyre) Карасйок входять 19 представників, обраних на чотирирічні терміни. Станом на 2020–2023 рр. партійний розподіл у раді є наступним:[14]

Назва партії (норвезькою) Кількість представників
Робітнича партія (Arbeiderpartiet) 7
Консервативна партія (Høyre) 1
Саамська народна партія (Samefolkets Parti) 2
Центристська партія (Senterpartiet) 6
Karasjok lista 2
Johttiidsámiid listu 1
Загальна кількість членів 19

Населення
Будівля Саамського парламенту Норвегії всередині
Статистика чисельності населення комуни Карасйок

Приблизно для 80% мешканців комуни саамська мова є рідною, тому саамська і норвезька мова мають на території комуни рівний статус. Також мешканці комуни володіють фінською мовою.

У селищі Карасйок, де також проживає найбільше мешканців комуни та яке є другим культурним і соціальним центром саамів Норвегії (після Каутокейно), засідає Саамський парламент країни. Окрім цього тут ведеться саамське теле- і радіомовлення (адже тут розташована радіостанція NRK Sámi Radio) та є низка важливих саамських (державних і приватних) установ, зокрема національний музей саамської культури, центр саамського мистецтва. У комуні розташоване найбільше саамське видавництво Davvi Girji, а з 2008 року видається саамськомовна газета Min Áigi. Окрім цього, у Карасйоці та Каутокейно розташовані редакції саамського щотижневика Ávvir.

Також тут розташовано низку саамських навчальних закладів (від дитячих садків до шкіл), Саамську спеціальну бібліотеку, саамський медичний центр, дитячу й молодіжну психіатричну поліклініку.

Важливими галузями промисловості у регіоні є зокрема оленярство та сільське господарство, а також полювання та риболовля.

Туризм

До туристичних пам'яток комуни належить будівля Саамського парламенту, музей саамської культури, центр саамського мистецтва, туристична стежка Ассебакті (півн.-саам. Ássebákti) та стара церква Карасйока, датована 1807 роком. Саамський парламент був відкритий королем Олафом V у 1989 році, і його першим президентом став Уле Генрік Магга із Каутокейно, який перебував на цій посаді більше восьми років.

Стара церква у Карасйоці є найстарішою лютеранською церквою колишньої фюльке Фіннмарк. Через те, що вона стала замалою, згодом було збудовано нову дерев'яну церкву, натхненну зразками традиційної саамської архітектури. Щодо саамів, то тут також є присвячений їм тематичний парк.

До того ж Карасйок є центром традиційного саамського ремесла duodji.

Галерея
  • Річка Карашхойка, що протікає у комуні Карасйок
  • Будівля Саамського парламенту Норвегії у Карасйоці
  • Стара церква Карасйока (і найстаріша діюча церква у Фіннмарку), збудована у 1807 році
  • Нова церква Карасйока, збудована у 1974 році

Видатні особи
  • Оле Нільсен Равна (1841, Карасйок – 1906) — мандрівник, що перетнув Гренландію разом із Фрітьйофом Нансеном у 1888 році;
  • Самуель Балто (1861, Карасйок – 1921) — мандрівник і дослідник;
  • Матті Айкіо (1872, Карасйок – 1929) — перший саамський письменник Норвегії;
  • Кірстен Свіненг (1891–1980) — діячка руху опору протягом Другої світової війни;
  • Івер Йокс (1932, Карасйок – 2007) — художник і скульптор;
  • Інга Равна Ейра (1948, Карасйок) — поетеса, письменниця, перекладачка і вчителька;
  • Егіль Оллі (1949, Порсангер) — саамський політик;
  • Марі Бойне (1956, Gámehisnjárga) — співачка;
  • Фроде Ф'єлльгайм (нар. 1959) — композитор, виріс у Карасйоці;
  • Сверре Порсангер (нар. 1963) — актор;
  • Тор Міккель Вара (нар. 1964, Карасйок) — політик (Партія прогресу), міністр юстиції та громадської безпеки Норвегії до 2018 року;
  • Рагнхільд Вассвік Кальстад (нар. 1966) — політикиня, колишній член Карасйокської муніципальної ради;
  • Ян Егіль Брекке (нар. 1974) — норвезький футболіст, виріс у Карасйоці;
  • Лейф Арне Брекке (нар. 1977) — норвезький футболіст, виріс у Карасйоці;
  • Ганс Норбюе (нар. 1987, Карасйок) — норвезький футболіст;
  • Сюзанна Гутторм (нар. 1996, Карасйок) — модель, Міс Норвегія-2018.

Міста-побратими

Див. також

Примітки
  1. http://www.sprakradet.no/sprakhjelp/Skriverad/navn-pa-steder-og-personer/Innbyggjarnamn/
  2. Statens kartverk Arealstatistikk for Norge 2020 — Statens kartverk, 2019.
  3. Juvkam D. Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen — Statistics Norway, 1999. — С. 84. — ISBN 82-537-4684-9 — ISSN 0806-2056
  4. Ordfører i Karasjok
  5. Jukvam, Dag (1999). Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen (норв.). Statistisk sentralbyrå.
  6. Mæhlum, Lars, ред (2019-12-24). «Troms og Finnmark» (no). Store norske leksikon. Kunnskapsforlaget. https://snl.no/Troms_og_Finnmark. Процитовано 2021-05-31.
  7. Store norske leksikon. Kárášjohka/Karasjok (норв.). Процитовано 31 травня 2021.
  8. Ot.prp. nr. 111 (2001-2002) (норв.). Regjeringen.no.
  9. Endring av skrivemåten for tospråklige kommuner. Endring av skrivemåten for tospråklige kommunenavn, Kárášjohka-Karasjok (норв.).
  10. Civic heraldry of Norway - Norske Kommunevåpen. Heraldry of the World. Процитовано 31 травня 2021.
  11. Høyeste fjelltopp i hver kommune. Kartverket. Процитовано 11 серпня 2021.
  12. Клімат Карасйока
  13. Hansen, Tore, ред (2016-05-12). «kommunestyre» (no). Store norske leksikon. Kunnskapsforlaget. https://snl.no/kommunestyre. Процитовано 2018-06-05.
  14. Tall for Norge: Kommunestyrevalg 2019 - Troms og Finnmark. Valg Direktoratet. Процитовано 20 жовтня 2019.
  15. Города-побратимы Мурманской области. Кольская энциклопедия. В 5 т. — 2008—2016. Процитовано 2 червня 2021.
  16. Информационный центр финно-угорских народов Архівовано листопад 10, 2007 на сайті Wayback Machine.
  17. О Ловозере и саамском народе Архівовано листопад 28, 2010 на сайті Wayback Machine.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.