Карел Ауер

Ка́рел А́уер (чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer, пол. Karol Auer; 1818 — 1859) — літограф і графік чеського походження, понад 20 років працював у Львові і Галичині.

Карел Ауер
Karel Auer
Народився 1818(1818)
Помер 1859(1859)
Національність чех
Діяльність художник
Alma mater Віденська академія мистецтв
Карел Ауер. Вигляд міста й замку в Золочеві
Карел Ауер. Підгорецький замок
Карел Ауер.Собор святого Юра

Біографія

За походженням чех. Закінчив Віденський університет. У 1830-х роках приїхав працювати до Львова на запрошення власника друкарні Пілера.

Перші відомі літографічні роботи Ауера у Львові датовані 1837 роком. Він працював у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Пілерів.

Карел Ауер виконав літографії для альбому 1837—1838 років «Галичина на о́бразах, або галерея літографічних краєвидів, околиць та найкращих пам'ятників у Галичині, з описами картин польською та німецькою мовами» (Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku polskim i niemieckim) (48 гравюр).[1]

Уже від початку 1840-х років сторінки «Львів'янина» прикрасили виконані Ауером літографічні портрети Болеслава Хороброго та Адама Чайковського, а в друкарні Петра Пілера вийшли портрети Казимира Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атанасія Шептицького, генерала Дверницького та інших достойних громадян Австро-Угорської імперії (Теофіла Ленартовича, Вацлава Залеського, Мелетія Гриневецького, Михайла Куземського).

Там же, у Пілера, побачили світ і Ауерові види львівської Ратуші, монастиря і костела бенедиктинок, львівської стрільниці — садиби львівського Стрілецького братства, ярмарку під Собором Св. Юра, Піскової гори з рештками Високого Замку, змальовані автором з вежі ратуші, та інших високих споруд міста.

Наприкінці першої половини 19 століття Ауер зробив добірку літографій із виглядами галицьких сіл і містечок для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині».

Твори

Автор низки літографій. Серед них:

Серед львівських літографій Ауера:

  • датовані 1837 роком — «Артилерійські казарми у Львові», «Львівська ратуша», «Стара ратуша», «Шведи у Львівській ратуші»;
  • датовані 1839 роком — «Каплиця боїмів» і «Катедральний собор»;
  • датовані 1840 роком — «Готель „Англійський“ у Львові», «Погулянка», «Стрільбище»,
  • датовані 1846—1847 роками — «Бібліотека Оссолінських», «Площа Фердинанда», «Ярмарок біля собору Юра», «Театральний будинок у Львові».

Виноски
  1. Мар'яна Левицька. Австрійський «мистецький десант»: іноземні художники у Львові на зламі XVIII—XIX століть

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.